Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Літературознавство arrow Історія української літератури другої половини ХІХ століття. (40 - 60 ті роки) arrow Лекція №9: Яків Іванович Щоголів
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Лекція №9: Яків Іванович Щоголів

Лекція №9: Яків Іванович Щоголів

   Яків Щоголів ввійшов в українську літературу як поет великої ліричної наснаги. Його твори часто називають зразками „чистого мистецтва”. Він збагатив скарби поетичного слова, змалював типові народні портрети, багатобарвні картини Надворскля, урізноманітнив поетику віршування. Його перші твори з’явилися на сторінках „Литературной газеты”, „Отечественных записок” та „Молодика” ще на початку 40-х років. До них належать російськомовні вірші „Могила”, „Мелодія”, „Чумацкие могилы”, „Ноготок”. Вірші Я.Щоголіва цього періоду засвідчують про творче використання здобутків нашої та світової літератури й фольклору. Творам поета властиві романтичні ознаки.
  
Перші спроби поета підтримували харківські романтики – І.Срезневський, А. Метлинський, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко. Однак строгі зауваження до опублікованих поезій В. Бєлінського, які С.Єфремов назвав „суворим привітанням од Бєлінського”, були причиною довготривалої мовчанки поета. Наступні публікації творів поета з’явилися у альманасі „Хата” (1860). Особливо інтенсивними роками поетичної діяльності Я.Щоголіва були 70-90-і роки. У цей час було видано друком дві поетичні збірки – „Ворскло” (1883), „Слобожанщина” (1898), які принесли авторові загальне визнання.
  
Замилування героїчною козацькою добою, красою рідної Слобожанщини, прославлення працьовитих людей – найулюбленіші мотиви поезії Я.Щоголіва. За повторенням тем 30-40-х років у 70-90-х рр. його часто називали „спізненим романтиком”. Нерідко звучить у віршах поета обурення соціальною нерівністю, знущаннями над людиною, наприклад, „Неня”, „Завірюха”, „Пожежа”, „Бурлаки”, „На могилі”. Названі вірші засвідчують ліризм та епічність творів митця. Епічність тут проявляється у змалюванні тла, на якому розгортаються події, чи пейзажу, процесів праці. Ліричність – в умінні забарвлювати зображуване багатою гамою і почуттів. Для цього поет використовує пестливі слова, зменшувальні іменники, епітети, порівняння та ін.
  
Окрему групу поетичних творів становить професійно-виробничі вірші („Ткач”, „Кравець”, „Косарі”, „Швець”, „Рибалка”, „Поштар”, „Мірошник”). У цих творах поет максимально повно відтворює процеси праці, з етнографічною точністю називає та описує трудові знаряддя. Улюблені образи Я.Щоголева - поета – чумаки. У віршах, присвячених їм, митець змальовує яскраві картини ( з деталями та подробицями) про їхнє життя.
  
Значну частину віршів у збірці „Ворскло” Я.Щоголів присвятив героїчному минулому українського народу, зокрема Запорізькій Січі. У цих віршах немає оспівування конкретних історичних подій чи осіб, у них відтворено загальні риси козацтва, їх побут, звичаї, специфічний спосіб життя („Воля”, „Орел”, „Запорожець”, „Січа”). Завдяки щедрому використанню деталей, народно-пісенних образів, специфічної лексики Я.Щоголів передає цими віршами романтичне захоплення героїчним минулим. Захоплення козацтвом проходить і через збірку „Слобожанщина”. І це добре видно із поезій „Запорозький марш”, „Хортиця”, „Остання Січа”, „В степу” та ін.
  
Поезії „Весна”, „Степ”, „Осінь”, „Вечір” із збірки „Ворскло” є яскравими зразками пейзажної лірики поета. Їм властива динаміка звукових та зорових (особливо це стосується кольору) деталей. Майстерно малює поет відповідні пори року у віршах „Весна”, „Осінь”. У вірші „Степ” Я.Щоголів з романтичною наснагою зображує зимовий вечір, оспівує розкішну красу пейзажного українського степу. Особливо багато представлена пейзажна лірика у збірці „Слобожанщина”. „Літній ранок”, „Пісня бурі”, „На зрубі”, „Зимній ранок”, „Травень”, „В діброві”, „Озеро”, „Зозуля”, „Листопад”, „Навесні”, „Гора” та ін. У збірці „Слобожанщина” пейзаж часто служить як алегорія, асоціація. Прикладом може служити поезія „Три дороги”, де юність порівнюється з весною, зрілість з літом, старість з осінню та зимою.
  
Тонким ліриком проявив себе поет у віршах, присвячених дітям („Баю-баю” із збірки „Ворскло”, „Чередничка”, „Притулок” із збірки „Слобожанщина”.
  
Перу Я.Щоголева належать також сатиричні вірші. Зразками сатири у збірці „Ворскло” є „Судящий”, „Панку”, „Член”. У збірці „Слобожанщина” – „Чуприна”, „Півень”, „Дочумакувався”.
  
Зразками інтимної лірики, в якій головним мотивом є кохання, оспівування жіночої краси є вірші „Над потоком”, „Серденько”, „Лист”, „Жадання”, „Не чув”, „Чом не дала долі”. За образами, лексикою та ритмікою вони нагадують народну пісню. Цілком оригінальними із складними художніми асоціаціями є інтимні поезії „Жмуток”, „Дарунок”, „Незабуття”, „До чарівниці”, „До молодої”.
  
Окрему групу віршів становить релігійна лірика Я.Щоголіва („Ікона”, „Під Великдень”, „Престол”, ”Чернець” та ін.).
  
Я.Щоголів використовує різноманітні жанри. Він щедро застосовує побутовий малюнок, ліричну медитацію, елегію, пісню, легенду, баладу, притчу. Багато віршів поета тяжіють до жанру поеми.
  
Я.Щоголів крім коломийкового розміру вільно послуговувався ямбом, хореєм, розмірами трискладової стопи.
  
Творчість поета високо оцінив І.Франко, назвавши збірку „Ворскло” як книжку „досить значної поетичної вартості”.

Література
1.     Білецький О. До розуміння творчості Я.Щоголіва // Білецький О. Від давнини до сучасності. Твори: У 2-х тт.. – Т.1. – К., 1960.
2.     Зеров М. „Непривітаний співець” (Я.Щоголів) // Зеров М. Твори: У 2-х тт. – Т.2. – С.294-323.
3.     Пільгук І. Співець Слобожанщини // Щоголів Я. Вибране. – К., 1971. – С.5-20.
4.     Погрібний А. Яків Щоголев: Нарис життя і творчості. – К., 1986. – 166 с.
5.     Щоголів Я. Поезії. – К.,1958.
6.     Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995. – С.409-415.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016