top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
Головна arrow Екологія arrow Соціальна екологія (Лекції) arrow 4. Соціально-екологічна політика
top_right_2
top_left_3
top_right_3
4. Соціально-екологічна політика

4. Соціально-екологічна політика

   Серед багатьох джерел екологічного законодавства і права слід згадати “Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (прийняті Верховною Радою України 5 березня 1998 р.). Саме у них в сконцентрованому вигляді зосереджені основні положення національної екологічної політики нашої держави з урахуванням того, що екополітика передбачає проведення заходів, спрямованих на досягнення гармонійності та оптимальності взаємовідносин в системі "суспільство-природа". Український вчений Салтовський О.І. (1997р.) пропонує розглядати її як соціально-екологічну політику, тобто як сукупність науково обґрунтованих принципів охорони та відтворення довкілля, що базуються на всебічному врахуванні законів суспільно-природної взаємодії, передбачають оптимальну структуру виробничих сил, темпи і пропорції життєдіяльності суспільства, а також гарантують поступовий перехід до сталого розвитку.
   В основних напрямах екологічної політики України передбачено відповідні механізми та інструменти, що дозволяють на практиці досягти реалізації запланованих державних заходів у сфері екології. Зокрема: встановлено національні пріоритети в галузі охорони природи;
-- визначається економічний механізм природокористування;
-- вироблена стратегія і тактика гармонійного розвитку виробничого і природноресурсного потенціалів;
-- передбачено заходи щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів (земельних, водних, мінерально-сировинних, біологічних та ін.).
-- визначаються етапи реалізації програми дій на всіх рівнях охорони довкілля (місцевому, регіональному, національному);
-- розглянуто перспективи вдосконалення екологічного законодавства;
-- передбачено норми і вимоги, щодо розвитку системи екологічної експертизи та аудиту;
-- накреслено основні напрямки здійснення міжнародного співробітництва в галузі охорони довкілля.
   Отже, екологічну політику визначають як сукупність науково обґрунтованих і сформульованих принципів, завдань і цілеспрямованих дій держави, громадських організацій і окремих громадян, за допомогою яких здійснюється взаємодія суспільства і природи та сучасна стратегія сталого розвитку.
   Але будь-яка національна політика повинна узгоджуватись із загальноприйнятими світовою спільнотою міжнародними правовими актами. Це пов’язано з глобальним рівнем існуючих екологічних проблем. Саме на подолання глобальної екологічної кризи спрямовано ряд міжнародних правових актів, договорів, угод тощо, які у сукупності створили міжнародне екологічне право.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2021