Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Екологія arrow Соціальна екологія (Лекції) arrow 3. Основні методологічні принципи гармонізації взаємодії суспільства і природи
05.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




3. Основні методологічні принципи гармонізації взаємодії суспільства і природи

3. Основні методологічні принципи гармонізації взаємодії суспільства і природи

   Крім системного і комплексного підходів в сучасній науці про суспільно-природну взаємодію широко застосовується ще один методологічний підхід – соціально-екологічний аналіз. Він пов’язаний з розглядом єдності внутрішніх і зовнішніх компонентів цілісної соціоекосистеми. Наприклад, цілісність біологічного і соціального в людині та середовища її існування утворює нову якість і властивості, що виражаються в екологізації суспільної діяльності. Тому принципи соціоекології за змістом не є хаотичною сумішшю дій людини в рамках перетвореного нею довкілля, а навпаки логічно розкривають синтетичну природу свого об’єкта. В основу сучасних методологічних підходів до гармонізації взаємовідносин суспільства і природи положено наступні принципи запропоновані Е.В.Гірусовим (1978):
· оптимальної відповідності суспільства і природного середовища;
· підтримання екологічної рівноваги природних систем;
· компенсації використаних природних ресурсів;
· екологічної чистоти людської діяльності;
· комплексного екологічного обґрунтування прийнятих рішень;
· пріоритету природоохоронної діяльності.
   Інший російський соціоеколог Комаров В.Д. систематизує і доповнює їх наступними принципами (1990):
· провідної ролі біосфери в навколишньому середовищі;
· геоеквівалентного обміну в сфері матеріального виробництва;
· керуючого впливу невиробничого природокористування на характер матеріального виробництва;
· покращення природи людиною;
· оптимізації соціоприродної взаємодії.
   Серед великого різноманіття сучасних методологічних підходів до гармонізації взаємовідносин суспільства і природи виділяються приоритетні напрямки розвитку суспільного виробництва, які на думку професора М.Я. Лемєшева (1988) повинні привести до стабілізації господарського впливу на природу:
· необхідність зміни структури виробництва та переорієнтації його розвитку на задоволення потреб людей;
· обмеження, а в ідеалі припинення виробництва озброєнь і скорочення військових витрат;
· удосконалення і розробка принципово нових технологічних процесів на принципах екологізації виробництва;
· посилення етичних аспектів економічної культури природокористування;
· впровадження науково обґрунтованих економічних механізмів природокористування.
   Такі методологічні підходи, на нашу думку, слід розглядати як регулятиви прикладної соціоекології спрямовані на оптимізацію природного навколишнього середовища. А процес екологізації життєдіяльності суспільства та соціалізації природи слід розглядати як дві грані єдиного процесу суспільно-природної взаємодії в їх логічній єдності та гармонії.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016