Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Екологія arrow Соціальна екологія (Лекції) arrow 1. Методологія вивчення соціоекосистеми
04.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




1. Методологія вивчення соціоекосистеми

1. Методологія вивчення соціоекосистеми

   Методологія – свого роду філософія науки. Її фундамент складають основні положення, властивості, принципи та підходи покладені в основу розвитку наукових знань, що виражаються у вигляді концепцій і теорій. На відміну від теоретико-пізнавальної функції соціальної екології, яка забезпечує вивчення закономірностей процесів взаємодії суспільства і природи переважно у вигляді пізнаних законів, методологічна функція розкривається через сукупність наукових теорій, концепцій і методів пізнання сутності та принципів функціонування соціоекосистем.
   Провідним методологічним підходом в соціоекологічних дослідженнях виступає принцип системності, який передбачає розгляд об’єкта як органічно цілісного утворення. Завдяки теорії систем Л. Берталанфі (1973) соціоекосистема розглядається як цілісна сукупність взаємодіючих компонентів (суспільство – людина – техніка – природа), які знаходяться у нерозривному зв’язку. В свою чергу методологічною основою системного підходу в екології, на думку Злобіна Ю.А. (1998), виступають наступні положення:
   1.     Будь-яка екосистема від організму до біосфери являє собою внутрішньо погоджену, організовану цілісність, що функціонує як одиничне ціле за рахунок взаємодії компонентів цієї системи. Рівень цілісності цих систем може бути різноманітним, але цілісність завжди залишається фундаментальною властивістю будь-яких екосистем.
   2.     Біологічні та екологічні системи динамічні, вони змінюються в тій чи іншій амплітуді, зберігаючи свою цілісність, що виражається у складі та характері взаємодіючих складових компонентів.
   3.     Системи природи мають здатність до розвитку, самоорганізації та ускладнення.
   Цей підхід є також адекватним теорії, яка відображає функціонування та розвиток такої складної системи, як суспільство – природа. Неможливо зрозуміти закономірності розвитку соціоекосистеми, навіть знаючи досконало закони розвитку її окремих компонентів, оскільки вона підпорядковується дії власних системних законів. Тому соціальна екологія розглядає природні об’єкти не самі по собі, а з позиції їх взаємовідносин з людиною (суспільством) як компоненти довкілля (навколишнього середовища). Водночас людська діяльність та її кінцеві суспільні результати також виявляються не самі по собі, а тільки у взаємодії з природою.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016