Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Екологія arrow Соціальна екологія (Лекції) arrow 2. Предмет соціальної екології
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




2. Предмет соціальної екології

2. Предмет соціальної екології

   На протязі періоду свого розвитку соціоекологія розглядалась як суспільна наука, складова соціології, з іншої сторони як природнича дисципліна екологічного блоку, яка ототожнювалась з екологією людини. Враховуючи її прикладний характер вона висвітлювала проблеми раціоналізації міських поселень (урбосоціоекологічний напрям) і т.д. Як стверджує відомий російський філософ-соціоеколог В.Д. Комаров (1977) “...фактично за десятиліття інтенсивних досліджень було доказано, що об’єктивною основою тенденції взаємопроникнення окремих наук при дослідженні закономірності соціокультурної взаємодії є процес становлення і розвитку природно-соціального контініума...” Соціальна екологія є не просто галузь міждисциплінарних досліджень ряду практичних проблем, це – інтегративна наука про закономірності розвитку соціоприродних відносин, про принципи і методи оптимізації і гармонізації взаємодії людства і природного середовища”.
   Проф. Г.О. Бачинський наголошував на двох сторонах предмету соціоекологічної науки – теоретичній і прикладній. Предметом теоретичної соціоекології є вивчення закономірностей взаємодії суспільства з навколишнім середовищем і розробка основ оптимізації і гармонізації цієї взаємодії. Предметом прикладної соціоекології він вважав вивчення, моделювання, прогнозування соціоекосистем з метою їх оптимізації та управління.
   Предметом соціальної екології на думку проф. В.Д. Комарова є специфічні закони розвитку інтегрованої системи “суспільство – людина – техніка – природне середовище”. Якщо окремі науки (природничі, суспільні, технічні) надають знання про різноманітні сторони і стани однієї із підсистем інтегральної системи, то соціоекологія інтегрує отримані науками знання, синтезуючи їх в рамках відповідних груп наук. Тому соціальну екологію можна визначити як науку “про рух глобального навколишнього середовища“. Основною тенденцією вказаного руху є зростаюче взаємопроникнення штучної і природної сфер проживання людини.
   Критерієм дієвого впливу людства на природу є характер технологічних процесів виробництва і побуту. Ступінь екологізації технологій визначатиме ступінь екологічності умов соціального життя.
   Важливішим індикатором існування соціоекологічної науки є наявність у її логічному фонді законів і принципів, які характеризують специфіку її предмету.
   Серед законів соціоекології В.Д. Комаров називає:
– закон оптимальної відповідності стану навколишнього природного середовища характеру розвитку суспільства;
– закон природно-історичного розширення ойкумени (довкілля суспільного “дому”);
– закон хвилеподібного розвитку ноосфери.
   До основних принципів соціоекології необхідно віднести:
– принципи співрозмірності темпів зміни навколишнього природного середовища з темпами розвитку суспільства;
– принцип кінцевості і вичерпності ресурсів біосфери;
– принцип збалансованого розвитку соціоекосистем будь-якого рангу;
принцип наявності тісних як прямих, так і зворотних зв’язків у системі “суспільство – людина – техніка – природне середовище”;
– принцип сумісності соціального і природного в рамках цілісної системи.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016