| Тема: Водне середовище існування організмів (11 клас) |
|
Розробка уроку з біології. 11 клас. О.В.Тагліна Тема. Водне середовище існування організмів. Структура уроку І. Організаційний етап - 2 хв. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ ЖИТТЯ ТВАРИН У ВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ СПОСОБИ ОРІЄНТАЦІЇ ТВАРИН У ВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ Життя в постійних сутінках чи в темряві надто обмежує можливості зорової орієнтації гідробіонтів. У зв'язку зі швидким згасанням світлових променів у воді навіть ті, хто має добре розвинені органи зору, орієнтуються за їхньою допомогою лише на близькій відстані.Звук поширюється у воді швидше, ніж у повітрі. Орієнтація на звук розвинена в гідробіонтів загалом краще, ніж зорова. Ряд видів уловлює навіть коливання дуже низької частоти (інфразвуки), що виникають під час зміни ритму хвиль, і завчасно спускається перед штормом із поверхневих шарів у більш глибокі (наприклад медузи). Багато мешканців водойм — ссавці, риби, молюски, ракоподібні — самі видають звуки. Ракоподібні здійснюють це тертям одна об одну різних частин тіла, риби — за допомогою плавального міхура, глоткових зубів, щелеп, променів грудних плавців та іншими способами. Звукова сигналізація слугує найчастіше для внутрішньовидових взаємин, наприклад, для орієнтації в зграї, привертання уваги особин іншої статі тощо, й особливо розвинута в мешканців каламутних вод і великих глибин, що живуть у темряві. Ряд гідробіонтів відшукує їжу й орієнтується за допомогою ехолокації— сприйняття відображених звукових хвиль (китоподібні). Багато водних мешканців сприймають відображені електричні імпульси, видаючи під час плавання розряди різної частоти. Відомо близько 300 видів риб, здатних генерувати електричний імпульс і використовувати його для орієнтації й сигналізації. Прісноводна рибка водяний слон видає до 30 імпульсів за секунду, виявляючи безхребетних, яких вона добуває в рідкому мулі без допомоги зору. Частота розрядів у деяких морських риб доходить до 2000 імпульсів за секунду. Ряд риб використовує електричні поля також для захисту й нападу (електричний скат, електричний вугор та ін.). Для орієнтації в глибині служить сприйняття гідростатичного тиску. Воно здійснюється за допомогою статоцистів, газових камер та інших органів. Найдавніший спосіб орієнтації, властивий усім водним тваринам,— сприйняття хімічного складу середовища. Хеморецептори багатьох гідробіонтів є надзвичайно чутливими. У тисячокілометрових міграціях, характерних для багатьох видів риб, вони орієнтуються в основному за запахами, з разючою точністю знаходячи місця нерестовищ або нагулу. Наприклад, експериментально доведено, що лососі, штучно позбавлені нюху, не знаходять гирла своєї ріки, повертаючись на нерест, але ніколи не помиляються, якщо можуть сприймати запахи. Тонкість нюху надзвичайно велика в риб, що здійснюють особливо далекі міграції. Наприклад, вугрі, які годуються в європейських річках, а нерестяться біля берегів Центральної Америки, реагували під час дослідів на етиловий спирт при концентрації його у воді 1 г на 6 тис. км3. ФІЛЬТРАЦІЯ ЯК ТИП ХАРЧУВАННЯ Деяким гідробіонтам властивий особливий характер харчування — це відціджування чи осадження завислих (суспендованих) У воді частинок органічного походження та численних дрібних організмів. Такий спосіб харчування, який не потребує великих витрат енергії на пошуки здобичі, характерний для пластинчасто-зябрових молюсків, сидячих голкошкірих, поліхет, моховинок, асцидій, планктонних рачків тощо. Тварини - фільтратори виконують дуже важливу роль у біологічному очищенні водойм. Літоральна зона океану, особливо багата скупченнями фільтрівних організмів, працює як ефективна очисна система. СПЕЦИФІКА ПРИСТОСУВАНЬ ДО ЖИТТЯ В ПЕРЕСИХАЮЧИХ ВОДОЙМАХ На Землі існує багато тимчасових, неглибоких водойм, що виникають після розливу рік, сильних дощів, танення снігу тощо. У цих водоймах, незважаючи на нетривалість їхнього існування, поселяються різноманітні гідробіонти. Загальними особливостями мешканців пересихаючих басейнів є здатність давати за короткі терміни численних нащадків і витримувати тривалі періоди без води. Представники багатьох видів при цьому закопуються в мул, переходячи до стану зниженої життєдіяльності. Так поводяться щитні, гіллястовусі рачки, планарії, малощетинкові черви, молюски й навіть риби — в'юн, африканський протоптерус і південноамериканський лепідосирен із дводишних. Багато дрібних видів утворюють цисти, які витримують посуху,— наприклад, сонцевики, інфузорії, корененіжки, ряд веслоногих рачків, турбелярій, деякі нематоди; інші переживають несприятливий період у стадії високостійких яєць. Нарешті, деяким дрібним мешканцям пересихаючих водойм притаманна унікальна здатність висихати до стану плівки, а при зволоженні відновлювати зростання й розвиток. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено. |
| < Попередня | Наступна > |
|---|
