|
Розробка уроку з біології. 11 клас. О.В.Тагліна Тема. Завдання сучасної селекції. Штучний добір і його форми.
Мета: дати поняття про селекцію, її методи, цілі й результати; показати, що теоретичною основою селекції є генетика. Обладнання та матеріали: таблиці з зображенням порід тварин і сортів рослин.
Базові поняття й терміни: селекція, штучний добір, порода, сорт, штам, районування, гібридизація, несвідомий добір, методичний добір, масовий добір, індивідуальний добір.
Концепція уроку: показати практичне значення генетичних законів і роль генетики в селекційній практиці; звернути увагу на розбіжності в результатах штучного й природного добору; відзначити, що в результаті селекції формуються сорти, породи й штами, а не види; вид формується тільки в природному середовищі під дією природного добору; розповісти про форми штучного добору.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Структура уроку I. Організаційний етап - 2 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності - 5 хв.
III. Вивчення нового матеріалу - 23 хв.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів - 10 хв.
V. Домашнє завдання - 2 хв.
VI. Підведення підсумків уроку - 3 хв. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Запитання до учнів
Які сорти рослин і породи тварин ви знаєте?
Яким чином селекціонери одержували ці сорти й породи?
Завдяки чому селекціонери одержують таке різноманіття сортів?
Чи можуть знання про генетичні особливості організмів сприяти процесам селекції?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя
1. Завдання й методи сучасної селекції. Селекція — це наука про методи створення нових та вдосконалення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів із потрібними для людини ознаками. Найбільш значних успіхів вона досягла за активного використання досягнень генетики, що стала теоретичною основою селекції. У селекційному процесі, як правило, виділяють кілька етапів:
- обґрунтування мети й завдань селекції;
- створення й добір вихідного матеріалу;
- розробка схеми селекції, селекційний процес (включно з різноманітними методами селекції);
- сортовипробування.
Виникнення наукової селекції пов'язане з еволюційним ученням Ч. Дарвіна, експериментальними дослідженнями Ґ. Менделя, В. Йогансена, селекціонерів І. Мічуріна та Л. Бербанка, праці яких послугували основою для розробки теорії селекції. У свою чергу, відкриття в генетиці сприяли розробці методів селекційного процесу й підвищенню ефективності штучного добору. Так, наприклад, відкриття законів Менделя дозволило цілеспрямовано вести добір пар для схрещування, а встановлення М. І. Вавиловим центрів походження культурних рослин і обґрунтування закону гомологічних рядів у спадковій мінливості дали можливість селекціонерам розробляти методи ефективного пошуку вихідного матеріалу. Вивчення характеру успадковування цінних для господарства ознак сприяло створенню цілої системи схрещувань і дозволило комбінувати різні властивості рослин.
Академік М. І. Вавилов багато зробив для розробки теоретичних основ селекції й уточнення визначення селекції як самостійної науки. Даючи загальне визначення селекції як науки, М. І. Вавилов писав: “Селекція по суті є втручанням людини у формоутворення тварин і рослин; іншими словами, селекція являє собою еволюцію, що спрямовується волею людини”. Учений підкреслював високий ступінь комплексності селекції як наукової дисципліни і вважав, що вона складається з учення:
— про вихідний матеріал;
— спадкову мінливість;
— роль середовища у виявленні сортових ознак;
— теорії гібридизації;
— теорії селекційного процесу;
— основні напрямки в селекційній роботі (наприклад, селекція — це не імунітет);
— часткової селекції.
Використання різних методів у селекційному процесі привело до створення нового напрямку — синтетичної селекції. Вона заснована на застосуванні вихідного матеріалу, створюваного шляхом гібридизації різних сортів і форм. Основа синтетичної селекції — перекомбінація і трансгресія. За комбінаційної синтетичної селекції в одній гібридній рослині сполучаються ознаки й властивості двох чи більше батьківських форм. Завдання селекціонера — відібрати й генетично стабілізувати гібридні рослини, що поєднають ці ознаки та властивості найбільш вдало. Трансгресивна синтетична селекція заснована на доборі в поколіннях, які розщепилися після гібридизації, особин із трансгресіями, тобто з позитивними ознаками, вираженими більшою мірою, ніж у батьків. Успіх трансгресивної синтетичної селекції залежить від правильного визначення батьківських пар, здатних при схрещуванні давати трансгресії.
2. Виклад матеріалу про сорти рослин, породи тварин, штами мікроорганізмів.
3. Розповідь про форми штучного добору. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда
Назвіть галузі практичного застосування генетики.
Перелічіть основні завдання сучасної селекції.
Яку роль для селекції відіграє різноманітність вихідного селекційного матеріалу?
Що таке сорт? Дайте визначення. Самостійна робота учнів
Дати відповіді на запитання
Яким є механізм штучного добору?
Що називають штамами?
Як називається комплекс заходів, спрямованих на перевірку відповідності властивостей тих чи інших порід або сортів умовам певної природної зони?
Які основні методи селекції вам відомі?
Чому сорти й породи не можна назвати видами? V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Вивчити матеріал § 18 підручника [1].
2) Дати відповіді на запитання підручника [1], с. 88, № 1—7. VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
