|
24.4. Формування сучасних ринкових відносин і ринкової інфраструктури Об’єктивним змістом перехідної економіки України є формування дійсних (а не формальних) ринкових відносин. Формально елементи цих відносин існували і в плановій економіці. Але зовнішні форми їх існування не були наповнені адекватним змістом.
Перехід до ринкових відносин передбачає насамперед лібералізацію економіки, здійснення якої пов’язане з:
- переходом до вільного ціноутворення;
- організацією торгівлі на основі використання принципу свободи торгівлі для всіх суб’єктів господарської діяльності;
- підпорядкуванням діяльності виробників вимогам ринку.
Зазначені проблеми охоплюють лише внутрішньоекономічну лібералізацію економіки. Але для повноцінного функціонування ринку цього замало. Необхідно здійснити також лібералізацію зовнішньоекономічних зв’язків.
Основними її формами є:
- ліквідація повного одержавлення зовнішньоекономічних зв’язків;
- створення умов для припливу зарубіжних інвестицій;
- помірна лібералізація експорту та імпорту (відміна невиправданих обмежень і пільг);
- забезпечення конвертабельності національної валюти — гривні.
Формування повноцінних ринкових відносин неможливе без створення ринкової інфраструктури — системи економічних і надбудовних закладів (інститутів), які покликані обслуговувати ринковий механізм з метою безперебійного руху товарних і грошових потоків, їх відповідного розподілу в просторі й часі. (Інше бачення суті та складових інфраструктури ринку викладено: Гриценко А., Соболєв В. Ринкова інфраструктура: суть, функції, будова // Економіка України. — 1998. — № 4.)
Процес формування ринкової інфраструктури у перехідній економіці має певні особливості, а саме:
- багато з інститутів ринкової інфраструктури створюються, як кажуть, на “порожньому місці”, тобто без аналогів у минулому (біржі, комерційні банки тощо);
- створення цих інститутів не завжди базується на належній правовій основі, що призводить до масових зловживань (один з найяскравіших прикладів — горезвісні фінансові “піраміди”);
- новостворені інститути не завжди чітко визначають своє місце у ринковій інфраструктурі, не завжди усвідомлюють і виконують покладені на них функції;
- має місце непропорційність у виникненні та розвитку окремих елементів ринкової інфраструктури. Скажімо, бурхливий розвиток мережі комерційних банків не корелюється зі становленням пенсійних фондів;
- багато інститутів ринкової інфраструктури діють мляво, висувать як головну мету проблему виживання.
Процес формування ринкових відносин і ринкової інфраструктури супроводжується становленням ринкового і державного механізмів регулювання економіки. Усвідомити особливості та взаємозв’язок цих процесів студентам допоможе узагальнення навчального матеріалу теми 8 “Ринок: сутність, функції та моделі” і теми 15 “Держава та її економічні функції”.
Особливості ринкової трансформації економіки України можна визначити так:
1) вихідний стан ринкових перетворень — антипод ринку — планова економіка. Тому перехід до ринкових відносин здійснюється шляхом глибоких якісних перетворень попередніх відносин;
2) глобальний характер трансформаційних перетворень. Зміні підлягає все: відносини власності, спосіб розподілу ресурсів, мотивація, цілі і засоби економічного розвитку, елементи надбудови;
3) зростання ролі неекономічних факторів розвитку. Це насамперед стосується правильності вибраного курсу економічних перетворень і засобів їх здійснення;
4) трансформаційний економічний спад, зумовлений значною мірою прорахунками у виборі курсу перетворень і засобів його реалізації;
5) необхідність налагодження принципово інших економічних відносин із країнами колишнього СРСР;
6) складність інтеграції України у світове господарство;
7) затяжна тривалість трансформаційного періоду порівняно з рядом інших постсоціалістичних країн;
8) високий рівень тіньової економіки (понад 50 % ВВП) та засилля олігархічно-кланових структур. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
