Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Економічні науки arrow Політична економія arrow 21.1. Економічна система капіталізму вільної конкуренції: сутність і етапи розвитку
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




21.1. Економічна система капіталізму вільної конкуренції: сутність і етапи розвитку

21.1. Економічна система капіталізму вільної конкуренції: сутність і етапи розвитку

Сутність капіталізму вільної конкуренції.
Ознаки капіталізму вільної конкуренції.

   Сутність капіталізму вільної конкуренції. Капіталізм вільної конкуренції характеризується приватною капіталістичною власністю на речові ресурси, використанням найманої праці та системи ринків чистої конкуренції.
  
В економічній теорії є дещо інші визначення сутності капіталізму.
- Капіталізм — це “…виробництво для ринку підприємливими індивідами чи об’єднаннями їх з метою отримання прибутку” (Бергер Пітер Л. Капіталістична революція: П’ятдесят пропозицій щодо процвітання, рівності і свободи. — К.: Вища шк. — 1995. — С. 35).
- “Капіталізм вільної конкуренції (
laisser faire) характеризується приватною власністю на ресурси та використанням системи ринків і цін для узгодження економічної діяльності й управління нею” (Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ.— М.: Республика, 1992. — Т. 1. — С. 47).
- “Капіталістичне господарство є …таке господарство, за якого суспільні відносини привласнення одними членами суспільства додаткового продукту, створеного працею інших членів суспільства, приховуються під речовою товарною маскою створення додаткової вартості капіталом” (Туган-Барановский М. И.
Основы политической экономии. — М.: РОССПЭН, 1998. — С. 93).
- “Кап
італізм — остання експлуататорська формація, яка зародилась у надрах феодалізму…” (Экономическая энциклопедия: Политическая экономия: В 4 т. / Под ред. А. М. Руменцева. — М.: Экономика, 1979. — Т. 2. — С. 103).
  
Як бачимо, в економічній науці існують протилежні думки щодо сутності капіталістичної економічної формації.
   Ознаки капіталізму вільної конкуренції. Проте не існує різних думок щодо таких інститутів капіталізму вільної конкуренції:
   1) приватна власність на засоби виробництва;
   2) система найманої праці;
   3) свобода підприємництва і вибору;
   4) ринкова система та вільна конкуренція;
   5) важлива роль прибутку;
   6) обмежена роль держави.
   Капіталістична приватна власність. У капіталістичній системі вільної конкуренції матеріальні виробничі ресурси та значні грошові кошти перебувають у власності приватних осіб, які є капіталістами, та капіталістичних підприємств. Приватна власність дозволяє капіталістам або підприємствам на свій розсуд придбавати, контролювати матеріальні та фінансові ресурси і розпоряджатися ними. Інститут приватної капіталістичної власності підтримується протягом століть правом заповіту, тобто правом власника майна призначати спадкоємця цієї власності після своєї смерті.
   Право власності — це право володіння майном. Використовувати майно і розпоряджатися ним — найістотніші права, бо вони заохочують до його ефективного використання, інвестицій та розширеного відтворення. Чи будував би будь-хто дачні будинки чи фабрики, якби певний уряд міг би конфіскувати цю власність і перетворити її без відшкодування в державну власність? Право власності пронизує всі сфери капіталістичного виробництва, розподілу, обміну і споживання.
   Поряд з цим існує в обмежених розмірах і державна власність.
   Система найманої праці. Ключовим елементом капіталістичної системи господарства є наймана праця, тобто залучення у процес капіталістичного виробництва товарів та послуг широкої категорії тих верств трудящих, які не мають у своїй власності ні фабрик і заводів, ні майстерень чи селянських (фермерських) господарств, ні великих сум грошей чи пакетів акцій.
   Наймання робочої сили, як показано в темах 9 і 13, здійснюється капіталістами-підприємцями через її купівлю на ринку. Ринок праці сформувався в період первісного нагромадження капіталу, тобто ще в
XVI—XVII ст.
   Свобода підприємництва і вибору. Тісний зв’язок з приватною власністю має свобода підприємництва і вибору. Капіталізм покладає на свої складові одиниці — підприємства та домогосподарства — відповідальність за ухвалення певних рішень, які враховуються і стають економічно ефективними, пройшовши через сито вільних ринків.
   Свобода підприємництва означає, що за капіталізму вільної конкуренції приватні підприємства можуть вільно купувати ресурси (робочу силу, засоби виробництва, землю), організовувати із цих ресурсів процес виробництва товарів або послуг за власним вибором і продавати цей товар теж за власним вибором.
   За конкурентного капіталізму немає жодних штучних перешкод або обмежень, установлених державою чи іншими виробниками або групою осіб. Свобода вибору означає, що власники матеріальних ресурсів і грошей можуть на свій розсуд використовувати або реалізовувати свої ресурси. Це також означає, що носії робочої сили — робітники, інженери, менеджери та ін. — вільні займатися будь-яким видом праці, на який вони спроможні, пропонувати свою робочу силу на будь-якому ринку праці.
   До свободи вибору слід включати і свободу вибору споживача. Вона є найширшою зі свобод за капіталізму вільної конкуренції. Уважається, “…що споживач займає стратегічну позицію в капіталістичній економіці; у певному сенсі споживач володіє суверенітетом” (Макконнелл К. Р., Брю С. Л.
Экономикс: принципы, проблемы и политика. — Т. 1. — С. 52). Межі вільного вибору постачальників людських ресурсів і матеріальних засобів обумовлюються вибором споживача. Врешті-решт, сам споживач вирішує, що повинна виробляти економіка капіталізму вільної конкуренції.
   Вільна (досконала) конкуренція такий вид змагання економічних суб’єктів, за якого кожен з виробників, яких багато, не може впливати на ринкову ціну, а додатковий дохід, отриманий від кожної додаткової одиниці, є ринковою ціною.
  
За системи вільної конкуренції свобода вибору, що реалізується у формі прагнення кожного отримувати грошовий дохід, є основою конкуренції як основної риси капіталізму. Вільна конкуренція означає: наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців кожного конкретного продукту або ресурсу; відсутність будь-якого контролю над цінами; свободу для покупців і продавців виступати на тих або інших ринках чи залишати їх; широке розпорошення економічної влади, що є необхідною умовою вільної конкуренції, регулювання використання цієї влади і обмеження можливості зловживання нею; встановлення для покупців і продавців обмеження стосовно реалізації особистого інтересу.
   Вільна конкуренція є невід’ємним атрибутом капіталізму вільної конкуренції, яка розглядається як теоретична модель. У реальних умовах, як показав історичний досвід розвитку капіталізму вільної конкуренції, на ринку праці діяв і інший вид конкуренції — недосконала конкуренція у формі монопсонії (див. нижче). Таким чином, капіталізм вільної конкуренції базувався одночасно на системі конкурентних ринків і монопсонії на ринках праці.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016