Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Економічні науки arrow Банківські операції arrow 5.8. Емісія та використання банківських векселів
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




5.8. Емісія та використання банківських векселів

5.8. Емісія та використання банківських векселів

   Низка вітчизняних комерційних банків, здійснюючи діяльність у сфері вексельного обігу, виконує роль емітентів векселів. При цьому можна виділити дві основні сфери застосування комерційними банками України емісії векселів.
   По-перше, як і інші суб’єкти підприємницької діяльності, банки використовують векселі для оформлення своїх господарських боргів, а також для переоформлення власної фінансової заборгованості.
   По-друге, трапляються випадки використання векселів, виписаних банком, для залучення ресурсів, кредитування клієнтів, організації системи розрахунків між підприємствами. І якщо практика застосування векселя в господарській діяльності банку ідентична його використанню нефінансовими компаніями, то в цих випадках можна говорити про появу специфічного продукту, який у нашій країні прийнято називати банківським векселем.
   Найбільшого поширення набули прості векселі комерційних банків, хоч банківський вексель може бути випущеним і в формі переказного векселя. Правила заповнення реквізитів векселів комерційних банків та їх кількість аналогічні векселям нефінансових компаній.
   Оскільки банківські векселі можуть випускатись не лише одноразовими примірниками, а й серійно, на їх лицьовому боці зазначаються серія і номер векселя.
   Найчастіше застосовуються банківські векселі, виписані на певну дату, хоч банки можуть емітувати й векселі у визначений строк від дати складання, а також на певний строк від дати подання. Згідно зі способом зазначення терміну платежу у векселі визначається метод визначення процентної ставки. При заповненні векселя на строк або на такий-то строк від моменту виписки зазначається номінал векселя, а сам він реалізується з дисконтом. Коли ж вексель виписано терміном за поданням або на певний строк від подання, у ньому визначається процентна ставка, за якою нараховуватимуться доходи, а сам вексель продається за номіналом.
   Як було зазначено, банківський вексель може використовуватися для залучення ресурсів. Клієнт вносить у банк грошові кошти взамін на виписаний на його ім’я і підписаний банком вексель. У такому разі можна говорити про особливу природу банківського векселя: на відміну від класичного векселя, який виникає в результаті кредитних відносин, вексель, емітований банком, має депозитний характер, оскільки засвідчує зобов’язання банку повернути внесені клієнтом кошти.
   Отже, за економічною суттю банківський вексель є аналогом ощадного сертифіката, однак у правовому відношенні є векселем: при емісії векселів банки керуються “Положенням про переказний і простий вексель”. Водночас у Положенні НБУ “Про операції банків з векселями” серед операцій комерційних банків у сфері вексельного обігу емісійних операцій не передбачено. Така правова невизначеність дає змогу здійснювати емісію векселів без її реєстрації в державних органах і уникати обов’язкового резервування коштів, залучених за підсумками такої емісії.
   Привабливість банківського векселя полягає у підвищенні гарантії оплати, а також у його здатності до обертання, що, на відміну від ощадного і депозитного сертифіката, дає змогу використовувати даний інструмент у розрахунках і як заставу за банківськими кредитами. З метою підвищення ліквідності своїх векселів банки-емітенти часто пропонують клієнтам можливість враховувати векселі та надавати під них кредит за першою вимогою, що теж досить зручно для векселедержателів.
   Як правило, кредити з використанням власних векселів, надаються банками клієнтам з метою здійснення розрахунків. Для одержання такого кредиту потенційний позичальник надає банку стандартний пакет документів. Відповідні підрозділи банку здійснюють аналіз фінансового стану позичальника, після чого приймається рішення щодо можливості надання кредиту, способу його забезпечення. При цьому працівники банку обов’язково перевіряють наявність в угодах, під які здійснюється кредитування, згоди сторін на розрахунки банківськими векселями, а також строків обігу векселів.
   Після підписання кредитного договору та договору застави здійснюється емісія векселів номіналом, еквівалентному сумі наданого кредиту. У векселях визначається безумовне зобов’язання банку-емітента сплатити визначену суму векселедержателю або за його наказом іншій особі. Реєстр векселів є невід’ємною частиною кредитного договору. Позичальник зобов’язується сплатити банкові вартість послуг з оформлення векселів, включаючи сплату державного мита.
   Строк погашення векселів може бути меншим або більшим від терміну користування кредитом. Найбільш прийнятно, як для банку, так і для позичальника, використання векселя зі строком погашення після погашення кредиту, оскільки такий підхід дає змогу банкові застосувати нижчі процентні ставки порівняно зі звичайним кредитуванням.
   Низка банків, що тісно пов’язана з промисловими підприємствами (особливо підприємствами одного виробничого циклу), розробила схеми використання банківських векселів для вирішення проблеми неплатежів між членами фінансово-промислової групи, а також для приховування виторгу від оподаткування. Це призвело до двозначного ставлення до практики емісії банківських векселів з боку регулюючих органів: не заперечуючи в принципі проти застосування цих схем для прискорення розрахунків, вони вказують на проблеми у контролі за їх обігом. Невизнання банківського векселя як окремого інструменту виявляється і у вимозі Національного банку до комерційних банків використовувати при емісії векселів звичайні вексельні бланки, хоч значні номінали векселів, а також маркетингові спонукання висувають до захисту бланків банківських векселів суворіші вимоги.
   Емісія векселів провадиться банками — юридичними особами, котрі мають ліцензію на здійснення операцій з цінними паперами, і не може передоручатись філіям та безбалансовим відділенням.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016