Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Економічні науки arrow Банківські операції arrow 5.2. Врахування та переврахування векселів
10.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




5.2. Врахування та переврахування векселів

5.2. Врахування та переврахування векселів

   До вексельних кредитів комерційних банків належать операції з урахування та переврахування векселів, а також — надання позик під забезпечення векселями.
   Операція врахування (дисконту) векселів полягає у купівлі банком векселя за іменним індосаментом у векселедержателя до настання строку платежу. При цьому банк стає повноправним власником векселя з усіма правами й обов’язками згідно з вексельним правом, а векселедержатель отримує суму векселя, зменшену на величину банківської процентної ставки, яка ще називається дисконтом, а також — накладних витрат на здійснення операції. За економічним змістом дана операція являє собою трансформацію комерційного кредиту у кредит банківський, адже купівля банком векселя рівнозначна кредитуванню векселедержателя на строк, що залишився до погашення векселя. Цей кредит називається обліковим кредитом.
   Для отримання облікового кредиту векселедержатель подає в банк заяву разом з пакетом фінансових документів, що характеризують його платоспроможність. Працівники банку з’ясовують суму векселів, що будуть надані для врахування, перевіряють кредитоспроможність потенційного позичальника за звичайною процедурою, після чого вирішується питання про можливість надання позики. У разі позитивного рішення клієнту відкривається ліміт кредитування, який залежить від вартості вексельного портфеля клієнта, але не може перевищувати загальної кредитоспроможності останнього. Оскільки врахування векселів, поданих клієнтом, здійснюється виключно в межах установленого ліміту, працівники банку провадять облік заборгованості (обліго) клієнта, вираховуючи вільний залишок заборгованості. При врахуванні векселів ліміт кредитування зменшується, а при погашенні векселів — зростає.
   Векселі до врахування надаються в банк при реєстрах. Реєстри складаються позичальником-векселедержателем і містять інформацію про векселі, що передаються банкові, а саме: номер векселя, вексельну суму, назву і реквізити векселедавця (акцептанта), індосантів, аваліста, дату і місце платежу, складання векселя (зразок наведено на рис. 5.5). Векселі з погашенням у місцезнаходженні банку заносяться в окремий реєстр від іногородніх векселів. Працівник банку звіряє записи в реєстрі з реквізитами наданих векселів і при виявленні помилок у реєстрах повертає їх для переоформлення. Крім оригіналів векселів, клієнт подає в банк дві ксерокопії кожного векселя з лицьового та зворотного боку. Прийняття векселів оформляється квитанцією, яка видається позичальнику. Після цього реєстри векселів нумеруються і записуються у Відомість реєстрів, поданих до врахування векселів (рис. 5.6). На векселях, поданих банкові для врахування, позичальник повинен проставити бланковий індосамент, залишивши перед підписом достатньо місця для штампу комерційного банку, яким буде перетворено бланковий індосамент в іменний.
   Перед укладанням договору на врахування векселів векселі повинні пройти перевірку юридичної та економічної надійності.
   Юридична надійність векселя полягає у правильності заповнення реквізитів векселя згідно з Положенням про переказний і простий вексель, відсутності виправлень, прострочення строку платежу, дійсності повноважень осіб, що підписали вексель, справжності цих підписів, наявності безперервного ряду індосаментів, повноті сплати суми державного мита.

РЕЄСТР № _____ від
пред’явлених до

    

Дебет рахунків

Сума за рахунками

      

Банк

  

МФО банку

  

Код

     
    

Кредит рахунків

Сума за рахунками

Пред’явник

     

Код

  

МФО банку

  

Банк пред’явника

    

Пред’являється вексел__________________на суму
Затверджується вексел__________________ на суму

Дата кредитування “___” ___________ 200_ року
Керівник банку
Головний бухгалтер

Номери векселів

Векселедавець, його адреса і код за ЄДРПОУ

Платник, його адреса і код за ЄДРПОУ

Дата складання векселя

Місце платежу

Дата платежу

Номінальна сума векселя, грн.

По порядку

Пред’явника

За журналом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

Разом

 

 

 

 

 

 

Підписи керівника і головного бухгалтера пред’явника

Підпис, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка пред’явила реєстр і векселі у банк

Звірено, прийняти на облік

Печатка

 

Відповідальний працівник

 

 

 

 

 Рис. 5.5. Реєстр поданих

“___” __________ 200_ р.
врахування векселів

ДОВІДКА
про стан заборгованості пред’явника за кредитами за станом на “___” ________ 200_ р.
(грн.)

 

Показники

Сума

 
 

Установлений загальний ліміт заборгованості

  
 

Заборгованість

  
 

— за врахуванням

  
 

— за операціями з векселями

  
 

— за іншими операціями

  
 

Вільний ліміт

  
 

— за врахуванням

  
 

— за операціями з векселями

  
 

— за іншими операціями

  
 

Пред’явлено векселів до врахування згідно з реєстром

  
 

Може бути додатково враховано

  
    

Векселі, пред’явлені згідно з договором №_______ від “___” _________ 200_ р.

Підписи відповідальних осіб банку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розмір відсотків на номінальну суму векселя, %

Сума відсотків на номінальну суму векселя, грн.

Повна сума векселя, грн.

Розмір дисконтної ставки, %

Сума врахування, грн.

Різновид врахування

Вид індосаменту

10

11

12

13

14

15

16

 
 

 

Одержано банком

“___” __________ 200_ р.


вексел_ на суму
одержав
“___” __________ 200_ р.

Касир

Підпис, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка одержала векселі з банку

до врахування векселів

   Економічна надійність векселя полягає у впевненості в оплаті векселя. Для цього в банку провадиться аналіз кредитоспроможності не лише клієнтів, а й боржника за векселем та індосантів. При врахуванні банки віддають перевагу комерційним векселям, хоч можуть бути враховані й деякі фінансові векселі, наприклад акцептовані відомими банками. Аналіз економічної надійності векселя направлений на виявлення “дружніх” і “бронзових” векселів та їх заміни. При цьому особлива увага звертається на вивчення взаємовідносин між учасниками вексельної операції. Сумнівною, наприклад, буде реальність товарних поставок між підприємствами, що працюють у несуміжних галузях економіки, так само підозріло банки ставляться до векселів, виписаних на круглі суми (наприклад 1 000 грн.) або ж векселів близьких родичів.

ВІДОМІСТЬ
Реєстрів поданих до врахування векселів

10 листопада 1999 р.

Число

№ реєстрів

Пода
вець

Подано

Не прийнято

При
чини
від
мови

Враховано

Облі
ковий
про
цент

Строк
кредиту
вання

Кіль
кість

Сума

Кіль
кість

Сума

Кіль
кість

Сума

            
            

Рис. 5.6.

   Векселі, що подаються до врахування, повинні мати не менше двох підписів: векселедавця та першого векселедержателя. Більша кількість передавальних підписів засвідчує вищу надійність векселя. Допускається наявність на векселі безоборотних передавальних надписів (за винятком надпису позичальника) за умови, що, крім них, присутні, як мінімум, два підписи.
   Що стосується строків вексельних зобов’язань, то банки надають перевагу короткостроковим векселям (як правило, строком до 90 днів), оскільки вони менше залежать від змін у платоспроможності клієнта і загальної економічної кон’юнктури. З цієї причини банки часто відмовляються враховувати векселі зі строком за поданням.
   Банки не приймають до врахування векселі, подані юридичними особами, векселі яких хоч би раз були опротестовані, а за менш строгими правилами кредитної політики — опротестовувались протягом останніх шести місяців.
   Як зазначалось вище, векселі, що при перевірці виявили невідповідність вимогам банку, викреслюються з реєстру і повертаються клієнту. Всі інші векселі передаються керівництву банку і при наявності вільного залишку кредиту дається дозвіл на їх врахування. Рішення керівництва заноситься у Відомість реєстрів поданих до врахування векселів, а також робиться дозвільний надпис на кожному реєстрі із зазначенням кількості і суми векселів, що приймаються до врахування, а також суми процентів і строку кредитування. Підписується Акт прийняття-передавання векселів.
   Сума, яка підлягає утриманню на користь банку, складається з процентної ставки (дисконту), а для іногородніх векселів — також з порто (поштових витрат) і дамно (комісії за інкасування іногородніх векселів). Нарахування суми дисконту здійснюється за такою формулою:

bom27
де С — сума дисконту;
К — номінальна сума векселя;
Т — строк у днях від дня врахування до дня платежу за векселем;
П — процентна ставка врахування векселів.
  
Приклад:
   Вексель на суму 1245 грн. обліковано в банку за 60 днів до дня платежу за ставкою 15 % річних. Сума дисконту становитиме:

С = (1 245 ´ 60 ´ 15) ¸ (100 ´ 360) = 31,13 грн.

   Власнику векселя буде сплачено: 1 245 – 31,13 = 1 213,87 грн.
   Розрахунок суми, яка належить до сплати пред’явнику векселя, може здійснюватися за формулою:

bom28

де Р — сума, що виплачується подавцю за врахований вексель,
S — номінальна сума векселя,
i — процентна ставка, за якою нараховуються відсотки на номінальну суму векселя,
d — дисконтна ставка, за якою розраховується дисконт і проценти, що утримуються на користь банку,
v — процентна ставка, за якою нараховується комісія,
g — процентна ставка, за якою нараховується дамно,
р — сума порто,п — кількість днів року,
д1 — кількість днів від дня врахування до дня платежу за векселем,
д2 — кількість днів від дня, з якого нараховуються проценти на номінальну суму векселя, до дня платежу за векселем.
   Особливістю дисконтного кредиту є те, що проценти стягуються банком у момент видачі позики, однак зараховуються на його дохідний рахунок після отримання платежу за векселем. Конкретний розмір облікової ставки встановлюється банком за узгодженням з клієнтом.
   Надання облікового кредиту відбувається після підписання Договору про врахування векселів, в якому зазначаються суб’єкти угоди, їхні права та обов’язки, основні параметри угоди. Договір врахування може бути укладений на користь третьої особи, якщо кредиторська заборгованість подавця такій особі підтверджена документально.
   Прийняті до врахування векселі реєструються у спеціальній Книзі обліку врахованих векселів, яка кожного року відкривається банком. На лицьовій стороні векселя в правому куті або збоку проставляється штемпель банку “Враховано”, всередині якого проставляється порядковий номер векселя, що ведеться з початку року, а в правому верхньому куті — строк і місце платежу. На векселях з місцем платежу в інших містах зверху додатково ставиться штемпель “Іногородній”. Крім цього, порядковий номер векселя з книги врахованих векселів проставляється банком і в реєстрах навпроти запису кожного векселя. Бланковий індосамент, з яким вексель було подано в банк для врахування, переводиться в іменний на користь банку шляхом проставлення банківського штемпеля. Це робиться для того, щоб ускладнити використання векселя сторонніми особами на випадок його крадіжки або втрати. Після цього векселі здаються на зберігання в касу (місцеві векселі групуються за строками платежу, іногородні — за місцем платежу), а клієнт отримує кошти шляхом зарахування на поточний рахунок у строк, установлений у договорі про врахування, або шляхом оплати кредиторської заборгованості за умови подання документів, що підтверджують наявність такої заборгованості.
   Невраховані векселі повертаються представнику клієнта під розписку.
   Операції банків з векселями мають документарний характер, а тому вимагають строгого обліку та контролю. Основними документами, котрі відображають операції банку з урахування векселів, є згадувана вище книга врахованих векселів, а також книга обліго вексельних позичальників і термінова відомість врахованих векселів.
   Книга обліку врахованих векселів (рис. 5.7) призначена для обліку хронології операцій із врахування векселів. У ній документуються усі облікові операції банку: в дебет вносяться записи про враховані векселі (кожного окремо або за загальною сумою реєстру), а в кредит — про оплачені, перевраховані, опротестовані, передані на інкасо чи в депо. Різниця дебетового і кредитового підсумків показує залишок векселів у портфелі банку на певний момент.
   Книга обліго вексельних позичальників (рис. 5.8) дає змогу стежити за станом заборгованості кожного позичальника в результаті обороту векселів і не допускати перевищення клієнтом ліміту заборгованості. Цей документ призначений для ведення систематичних

bom29

записів операцій врахування. Оскільки відповідальність за векселем несуть як пред’явник, так і боржник (векселедавець для простого векселя чи акцептант для переказного), банки ведуть облік за кожним позичальником в розрізі двох рахунків: як пред’явника і як платника. Такий підхід дає змогу виявити розмір реальної заборгованості позичальника перед банком, тобто його заборгованості не лише як особи, що подала векселі до врахування, а й як боржника, свідоцтвом боргу якого є векселі, що враховані банком від інших клієнтів.
   Термінова відомість врахованих векселів (рис. 5.9) призначена для обліку строків настання платежів і своєчасного отримання платежу за врахованими векселями. Цей документ має особливе значення, оскільки подання векселя для платежу в строк за умови
неплатежу призводить до втрати зобов’язанням сили вексельного права. Відомість складається у двох примірниках на кожне число.
   У нього вносяться дані про усі векселі, строк платежу за якими припадає на цю дату разом з відміткою про порядковий номер векселя, найменування векселедавців, пред’явників та суми кожного векселя. Один примірник відомості після звірки її даних з даними векселів залишається в касі банку, а другий примірник видається працівникові, котрий здійснює операцію врахування.

Термінова відомість врахованих векселів
про векселі ______________ з терміном оплати 12 листопада 1999 р.


векселя

Найменування

Сума
векселя

Відмітка операційного
відділу про оплату векселів

Примітка

векселедавців

пред’явників

      
      

Рис. 5.9.

   При отриманні платежу у відомості роблять відповідні позначки, а вексель повертають платникові. На звороті оплаченого векселя проставляється штамп “оплачено”, дата і підпис касира.
   Здійснюючи оплату вексельної суми, платник за векселем указує, за чий підпис на векселі провадиться оплата. За відсутності такої вказівки платіж вважається здійсненим за рахунок векселедавця.
   У разі, коли платіж приймається достроково, платнику повертається відповідна сума дисконту за ті дні, що залишились до строку (звичайно не менше ніж за 7—10 днів), але виходячи зі ставки банківського процента, що виплачується за поточними рахунками.
   У разі оплати векселя після строку платежу платник понад вексельну суму сплачує банкові за прострочені дні пеню і 6 % річних, а також компенсує видатки, пов’язані з опротестуванням, відсиланням повідомлень тощо. Після цього вексель видається платнику.
   Додаткова плата може стягуватись і у випадку, коли платіж за векселем провадиться не в місці розташування банку.
   Неоплачені у день строку платежу векселі банк повинен передати наступного дня нотаріусу для опротестування, яке здійснюється за встановленою процедурою, описаною у п. 5.1. Векселі передаються нотаріусу разом з описом, в якому зазначаються назви й адреси векселедержателів та надписантів, суми векселів, строк платежу, причини протесту, назва банку, від імені якого здійснюється протест. Після здійснення процедури протесту векселі повертаються банку з надписом про протест, а банк виставляє вимогу позичальнику оплатити вексель. При невиконанні вимоги банк припиняє кредитування і передає матеріал у судові органи.
   До різновидів урахування векселів належать безоборотне врахування і врахування з реверсом, які відрізняються від звичайного врахування порядком і обсягом відповідальності клієнта. Безоборотне врахування — різновид врахування, за якого пред’явник векселя вибуває з числа зобов’язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом учинення пред’явником у тексті індосаменту безоборотного застереження (проставлення безоборотного індосаменту) або через передавання банку векселя пред’явником без учинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред’явника. Ризик, пов’язаний з можливістю втрати підпису пред’явника, банк має компенсувати утриманням підвищеного дисконту. Також банк може вимагати від клієнта позавексельного поручительства третьої особи щодо викупу векселя у разі його несплати в строк. Урахування з реверсом — різновид урахування, за якого пред’явник векселя дає банку позавексельне зобов’язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати або при настанні чи ненастанні певних обставин. Від звичайного врахування цей різновид врахування відрізняється тим, що платіж за векселем виконує не безпосередньо зобов’язана за векселем особа-платник, а пред’явник, який підписує письмове зобов’язання викупити векселі до настання строку їх оплати та/або при настанні/ненастанні певних обставин (реверс) і викуповує вексель. За допомогою реверсу векселі відчужуються і тимчасово передаються банку.
   Векселі, що перебувають у портфелі комерційного банку, є надійною і ліквідною статтею його активу. Це дає змогу направляти на формування даних активів найбільш схильні до несподіваного вилучення зобов’язання банку, наприклад кошти на поточних рахунках клієнтів, і використовувати вексельний портфель як “вторинні резерви”. У разі потреби у ліквідності банк може рефінансуватись в інших комерційних банках, а також у центральному банку у формі переврахування векселів, іншими словами — врахування уже врахованих банком векселів. Використання переврахування в інших, окрім забезпечення ліквідності, цілях, однак, менш доцільне, бо в результаті його здійснення знижується дохідність банку від облікової операції.
   Методологія здійснення операції переврахування аналогічна врахуванню банками векселів.
   Установам Національного банку України надано право здійснювати рефінансування комерційних банків у формі переврахування векселів при дотриманні останніми таких умов:
- усі подані векселі за строками оплати не повинні перевищувати 90 днів і бути такими, щоб векселі можна було вчасно одержати у місцях їх платежу;
- подані до переврахування векселі повинні мати не менше двох підписів, не враховуючи підпису комерційного банку, котрий подав ці векселі, а для переказних векселів, крім цього, — акцепту платника;
- місце платежу поданих до переврахування векселів повинно бути у населених пунктах, де є установи комерційних банків, нотаріус або суд.
   На практиці, однак, Національний банк України не використовує векселі при рефінансуванні комерційних банків. Операції переврахування не виконуються, а ломбардне кредитування здійснюється виключно за допомогою ОВДП. Природно, що включення векселів в інструментарій НБУ, розроблення ним власного “вексельного списку” сприяло б активізації кредитних операцій комерційних банків, пов’язаних із вексельним обігом.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016