Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Економічні науки arrow Банківські операції arrow 3.2. Ведення розрахунків клієнтів
04.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




3.2. Ведення розрахунків клієнтів

3.2. Ведення розрахунків клієнтів

   Ведення банками рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їх розрахунково-касового обслуговування. Весь процес ведення рахунків умовно можна розділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття рахунків.
   Відкриття рахунків. Для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій банки відкривають своїм клієнтам кілька видів рахунків: поточні, депозитні (вкладні), бюджетні. Перші два види рахунків можуть відкриватися в національній та іноземній валюті, а останній — тільки в національній.
   Банки відкривають рахунки у національній валюті для таких груп клієнтів:
- юридичні особи та фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності (далі — підприємства) — резиденти, зареєстровані в установленому порядку;
- філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи підприємств-резидентів, зареєстровані в установленому порядку (далі — підрозділи підприємств);
- представництва юридичних осіб-нерезидентів, іноземні інвестори;
- фізичні особи (резиденти та нерезиденти).
   У веденні рахунків цих чотирьох груп клієнтів є як спільні риси, так і певні відмінності, передбачені чинними нормативними актами Національного банку України. Установи банків та їхні клієнти при веденні рахунків повинні чітко дотримуватися вимог указаних нормативних актів.
   Поточні рахунки в національній валюті банки відкривають підприємствам усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам, представництвам фірм-нерезидентів, фізичним особам для приймання і зберігання їхніх власних грошових коштів та для здійснення всіх розрахунково-касових операцій з ними. Ці рахунки найчастіше використовуються у банківській практиці, за ними здійснюється переважна частина міжгосподарських платежів, що проходять через банківську систему.
   Підприємство, одержавши згоду вибраного банку на розрахунково-касове обслуговування, подає йому такі документи для відкриття рахунку:
   1) заяву за встановленою формою, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства (див. рис. 3.1);
   2) засвідчену нотаріально копію свідоцтва про державну реєстрацію;
   3) засвідчену нотаріально копію зареєстрованого статуту;
   4) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на облік податковим органом;
   5) картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком та підписувати розрахунково-касові документи (див. рис. 3.2);
   6) нотаріально засвідчену копію документа про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного
фонду України.

ЗАЯВА
на відкриття рахунків

Найменування установи банку _____________
Найменування підприємства ______________
(повна і точна назва)
Просимо відкрити_______________________
(поточний (основний, додатковий), бюджетний та ін. рахунки)
Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ_________
Ідентифікаційний номер ДРФО____________

   рахунок на підставі Інструкції № 3 Національного банку України, що має для нас обов’язкову силу. Зі змістом Інструкції № 3 ознайомлені. В інших установах банків рахунків
___________________________________________
не маємо, маємо (вказати номери рахунків та в яких установах банків відкриті)

Керівник                        (посада)     (Підпис прізвище, ініціали)
Головний бухгалтер                         (Підпис прізвище, ініціали)
“___” ____________ 200__ р.
М. п.

ВІДМІТКИ БАНКУ

           Відкрити                        рахунок         Документи на оформлення
(поточний, бюджетний та ін. рахунки)     відкриття рахунку та здійснення
                                                                           операцій за рахунком перевірив

Дозволяю
Керівник (Підпис)
Дата відкриття рахунку
“___” ____________ 200__ р.

№ балансового рахунку

№ особового рахунку

  
  

Головний

бухгалтер

(Підпис)

  

   Рис. 3.1. Форма заяви підприємства на відкриття поточного рахунку

        КАРТКА зі зразками підписів та відбитком печатки                                                  ВІДМІТКА БАНКУ

 

 

Дозвіл на прийняття зразків підписів

Ідентифікаційний код за ЄДРАОУ
Ідентифікаційний
номер ДРФО

Головний бухгалтер
(чи його заступник)

 

(підпис)

 

Власник рахунку

“ ” _________ 200__ р.

 

(повна назва)

 

 

 

Адреса

 

 

 

тел. №

 

ІНШІ ВІДМІТКИ

Назва вищої організації

Коди

 

 

(міністерство, відомство,
центральна кооперативна
чи громадська організація)

 

 

 

 

 

 

 

Назва установи банку

 

 

 

 

 

 

 

Місцезнаходження установи банку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наводимо зразки підписів та печатки, які просимо вважати обов’язковими при здійсненні операцій за рахунком

 

 

 

 

 

 

 

Чеки та інші розпорядження за рахунком _____________ просимо вважати дійсними в разі наявності на них одного першого й одного другого підписів

 

 

 

  Рис. 3.2. Форма картки зі зразками повноважних осіб підприємства та відбитком його печатки

   При відкритті поточних рахунків відокремленим структурним підрозділам підприємства до установ банків додатково подаються ще й такі документи:
-
копія положення про відокремлений підрозділ, засвідчена нотаріусом чи органом, який створив цей підрозділ;
- клопотання підприємства (органу), яке створило відокремлений підрозділ, про відкриття рахунку.
   У зв’язку зі специфікою створення та оподаткування відокремлені підрозділи підприємств не подають банкам деяких документів, обов’язкових для подання підприємствами: копії статуту, копії документа, що підтверджує взяття на податковий облік. Копії статуту не подають і ті підприємства, в яких наявність статуту не передбачена законом.
   Якщо підприємство створене як господарське товариство, колективне підприємство чи громадське об’єднання, то воно зобов’язане подати банку також нотаріально засвідчену копію установчого договору чи копію протоколу загальних зборів засновників. Орендні підприємства подають також засвідчену нотаріально копію договору оренди, довірчі товариства — ще й копію ліцензії на право здійснення операцій з приватизаційними паперами.
   На етапі створення підприємства у формі господарського товариства йому відкривається тимчасовий рахунок для зарахування коштів, що вносяться засновниками до статутного фонду. Для цього банку подається заява, підписана одним із засновників, уповноваженим вести операції за цим рахунком, копія установчого договору, засвідчена нотаріально, і рішення зборів засновників про призначення уповноваженої особи. Після реєстрації такого підприємства і надання йому статусу юридичної особи для нього відкривається постійний поточний рахунок, для чого банку подаються всі перелічені вище документи.
   Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, що працюють без створення юридичної особи, відкривають поточні рахунки на своє ім’я, для чого подають банкам:
— заяву;
— копію свідоцтва про державну реєстрацію;
— картку зі зразком підпису, засвідчену працівником банку, що відкриває рахунок, чи нотаріально;
— документ, що засвідчує особу;
— копії документів про взяття на податковий облік та про реєстрацію в органах Пенсійного фонду, засвідчені нотаріально чи органами, що їх видали. Такі підприємці можуть надавати право іншим особам розпоряджатися своїм рахунком за довіреністю, що завірена нотаріально.
   Фізичні особи відкривають поточні рахунки у національній валюті для зберігання вкладів “до запитання” та здійснення розрахунково-касових операцій за ними. Ці рахунки відкриваються для таких категорій фізичних осіб:
- резидентам: громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, що мають посвідку на проживання в Україні;
- нерезидентам: громадянам України, що постійно проживають за межами України; іноземцям та особам без громадянства, що проживають в Україні за відкритою візою строком до одного року та одержують платню за свою працю згідно з трудовою угодою (контрактом) у гривнях, що отримали спадщину в Україні або прибуток від своїх інвестицій в Україні.
   Для відкриття поточного рахунку фізична особа подає банку такі документи: заяву за встановленою формою; документ, що засвідчує особу (паспорт або документ, що його замінює); картку зі зразком підпису, який учиняють у присутності працівника банку, що відкриває рахунок; довідки податкового органу про ідентифікаційний номер; договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку.
   Власник рахунку (резидент) може надавати довіреність іншій особі (резиденту) на здійснення операцій за його рахунком. Така довіреність засвідчується нотаріально чи уповноваженою особою банку.
   Фізичні особи (резиденти) за своїми поточними рахунками можуть здійснювати широке коло операцій у готівковій та безготівковій формі:
- зарахування доходів, одержаних у формі оплати праці, виплати пенсій, стипендій, допомог, авторських гонорарів, оплати наукових робіт та винаходів;
- зарахування орендної плати та виторгу від реалізації житла, рухомого і нерухомого майна, іноземної валюти, сільськогосподарської продукції;
- зарахування страхових виплат, відшкодування збитків, заподіяних унаслідок каліцтва та в разі втрати годувальника;
- видача готівки;
- платежі з рахунків за послуги, одержані від юридичних та фізичних осіб, за куплені товари, цінні папери, іноземну валюту;
- платежі до державного і місцевого бюджетів, до позабюджетних фондів;
- платежі до статутних фондів підприємств, у створенні яких бере участь власник рахунку;
- переказування коштів на інший власний рахунок (поточний чи депозитний) та на рахунки інших фізичних осіб (крім нерезидентів);
- інші платежі, що не суперечать чинному законодавству.
   Фізичні особи-нерезиденти за своїми поточними рахунками можуть здійснювати ті самі операції, що й особи-резиденти, а також деякі додаткові операції, зумовлені їх статусом нерезидентів, зокрема:
- зарахування коштів, отриманих унаслідок іноземної інвестиції в Україну;
- переказування на рахунок юридичної особи-резидента реінвестицій відповідно до чинного законодавства України.
   Нерезиденти при зарахуванні готівки в гривнях на свої поточні рахунки повинні подати підтвердження джерел її походження.
   Депозитні (вкладні) рахунки в національній валюті відкриваються підприємствам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам на підставі депозитного договору, укладеного між банком і його клієнтом на певний строк.
   Для підприємств та їхніх відокремлених підрозділів такі договори укладаються у формі окремого документа, в якому чітко визначається розмір та строк депозиту, рівень процентної ставки, обов’язки сторін, порядок виплати доходу та повернення коштів при закритті рахунку тощо. На відкритий депозитний рахунок кошти переказуються з поточного рахунку його власника і після закінчення строку повертаються на поточний рахунок, якщо договір не буде продовжений. Переказуванням на поточний рахунок чи зарахуванням на поповнення депозиту виплачуються проценти за депозитними вкладами. За депозитними рахунками забороняється проводити безготівкові розрахункові операції та видавати готівку.
   Депозитні рахунки для фізичних осіб прийнято називати вкладними. Вони відкриваються тим самим категоріям фізичних осіб, що й поточні рахунки. Для осіб-нерезидентів вкладні рахунки відкриваються за умови підтвердження джерел походження готівки в гривнях, що вкладається, чи перерахування коштів з власного поточного рахунку.
   Для відкриття вкладного рахунку банк укладає з клієнтом договір з видачею йому вкладного документа. Ним може бути ощадна книжна (іменна чи на пред’явника) або окремий документ, що засвідчує укладення договору. Фізичним особам-нерезидентам видається лише іменна ощадна книжка.
   Фізична особа-резидент може відкрити вкладний рахунок для іншої фізичної особи-резидента та нерезидента, а фізична особа-нерезидент — для іншої фізичної особи-нерезидента. У цих випадках рахунок відкривається на підставі подання особою, яка відкриває рахунок, документа, що засвідчує особу, та укладання нею договору з банком.
   Кошти на вкладні рахунки можуть вкладатися:
- готівкою;
- переказуванням з власного поточного рахунку (в національній чи іноземній валюті);
- переказуванням з власного вкладного рахунку в іншому банку.
   Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам (їх відокремленим підрозділам), військовим частинам, установам та організаціям, яким виділяються кошти за рахунок державного та місцевих бюджетів для цільового їх використання. Відкриття бюджетних рахунків здійснюється на підставі дозволів, які видаються фінансовими органами — розпорядниками бюджетних коштів, а також заяви клієнта про відкриття рахунку, картки зі зразками підписів осіб — розпорядників рахунків та відбитком печатки. Якщо даний клієнт має в цій установі банку поточний рахунок, то бюджетний рахунок йому може бути відкритий лише на підставі заяви без подання інших документів.
   У зв’язку із входженням Української держави у світовий політичний та економічний простір у ній створено та функціонує значна кількість дипломатичних, консульських, торговельних та інших представництв, представництв міжнародних організацій, представництв іноземних юридичних осіб-нерезидентів, включаючи банки, організації та установи, які залучаються до реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги. Всі ці представництва та установи не здійснюють на території України підприємницької діяльності від свого імені і не мають власних грошових доходів. У подібному становищі перебувають і військові частини Чорноморського флоту Російської Федерації, які утримуються за бюджетні кошти РФ. Тому всім таким клієнтам банки не можуть відкривати звичайні поточні чи бюджетні рахунки, а відкривають дещо специфічні рахунки, що називаються рахунками типу “Н” та типу “П”.
   Рахунок типу “Н” більше подібний до бюджетного рахунку і відкривається представництвам і установам, які не займаються підприємницькою діяльністю ні від свого імені, ні від імені та за дорученням організації чи фірми, яку вони представляють на терито-
рії України, та військовим частинам Чорноморського флоту РФ, що дислокуються на території України.
   Рахунок типу “П” подібний до поточного рахунку і відкривається для представництв іноземних фірм-нерезидентів, які здійснюють (повністю чи частково) підприємницьку діяльність на території України, фірм, які вони представляють, не будучи юридичними особами.
   Для відкриття рахунків типу “Н” та “П” клієнти банків подають такі документи:
- заяву на відкриття рахунку;
- картку зі зразками підписів уповноважених осіб та відбитком печатки;
- копію індивідуальної ліцензії на відкриття відповідного рахунку, виданої регіональним управлінням НБУ і засвідченої нотаріально;
- копії документів, що підтверджують акредитацію чи легальність діяльності відповідного представництва в Україні.
   За рахунками типу “Н” здійснюються розрахунково-касові операції, пов’язані з надходженням та витрачанням коштів на утримання представництв, військових частин Чорноморського флоту РФ
та виконання статутної діяльності юридичних осіб-нерезидентів в Україні, включаючи реалізацію програм та проектів технічної допомоги. Основним джерелом надходження коштів на цей рахунок є виторг від реалізації іноземної валюти, одержаної від відповідної фізичної особи-нерезидента.
   За рахунками типу “П” здійснюють ті самі операції і за тими ж правилами, що й за поточними рахунками резидентів України, за винятком купівлі іноземної валюти на валютному ринку України та інвестицій. Оплата купівлі іноземної валюти з цього рахунку дозволяється у таких випадках:
- якщо куплена валюта переказується на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якого представляє клієнт банку в Україні;
- якщо валюта оплачується за кошти, отримані від продажу товарів (послуг) в Україні, від нарахування процентів за депозитними рахунками та рахунку типу “П”;
- якщо куплена валюта зараховується на власний рахунок в іноземній валюті для використання на власні потреби (оплата праці нерезидентів, оплата відрядження тощо).
   З указаного рахунку не дозволяється здійснювати інвестиції в Україні, інші операції, заборонені чинним законодавством.
   Особливості відкриття рахунків в іноземній валюті. В іноземній валюті відкриваються поточні та депозитні (вкладні) рахунки в уповноважених банках для тих самих категорій клієнтів, що й поточні та депозитні рахунки в національній валюті, включаючи рахунки типу “Н” та “П”.
   За поточними рахунками в іноземній валюті здійснюються розрахунково-касові операції, дозволені чинним законодавством. Це, зокрема, розрахунки між юридичними особами (резидентами та нерезидентами), пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю, та операції на валютному ринку України; надходження готівки; виплата готівки в іноземній валюті на витрати, пов’язані з відрядженнями, за переказами з-за кордону та за чеками і пластиковими картками фізичним особам (резидентам і нерезидентам); виплата авторських гонорарів, оплата праці нерезидентів; перерахування коштів за межі України на проведення виставок, конференцій, за навчання, лікування, членських внесків, пенсій, аліментів, спадщини тощо. Перелік таких операцій може збільшуватися чи зменшуватися залежно від зміни валютної політики в країні.
   Відкриття поточного рахунку в іноземній валюті для підприємств-резидентів здійснюється на підставі таких самих документів, що й відкриття поточних рахунків у національній валюті. Якщо рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, в якому відкритий рахунок у національній валюті, то клієнт може надати банку тільки заяву та картку зі зразками підписів. Решту документів можна не подавати.
   Відкриття поточного рахунку в іноземній валюті для фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) здійснюється на підставі договору та надання таких самих документів, що й при відкритті поточних рахунків у національній валюті, а також документів, що засвідчують особу клієнта. Тільки для осіб-нерезидентів додатково потрібно подати копію легалізованого дозволу центрального банку іноземної країни на відкриття такого рахунку, якщо це передбачено міжбанківськими угодами або законодавством тієї країни.
   При відкритті поточних рахунків в іноземній валюті для фізичних осіб-нерезидентів має бути підтвердження джерел походження цієї валюти.
   Поточні рахунки в іноземній валюті для представництв та установ іноземних фірм, організацій (нерезидентів), включаючи військові частини Чорноморського флоту РФ, відкриваються на підставі тих самих документів, що й рахунки відповідно типу “Н”, “П”, крім копій індивідуальної ліцензії регіональної установи НБУ на ведення рахунку.
   Поточні рахунки в іноземній валюті для іноземних інвесторів відкриваються на підставі тих самих документів, що і рахунки в національній валюті, а саме: заяви; картки зі зразками підписів уповноважених осіб, засвідчених нотаріально; копії легалізованого статуту, засвідченого нотаріально; копія легалізованого документа іноземної держави, що підтверджує реєстрацію юридичної особи, засвідчена нотаріально. Якщо інвестор — фізична особа, то два останні документи він не подає.
   Депозитні (вкладні) рахунки в іноземній валюті відкриваються для тих категорій фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), що й поточні рахунки, на підставі договору між банком та клієнтом і за умови подання паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
З 1995 по 1998 рр. банки мали право відкривати для фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) анонімні депозитні валютні рахунки, які відкривалися без подання документа, що засвідчує особу. В умовах широкої тінізації економіки та доходів анонімні рахунки користувалися популярністю у населення. З 1998 р. вони були скасовані, замість них введені кодовані рахунки, які, власне, є рахунками на пред’явника і втратили анонімність.
   Одержавши від клієнта заяву та інші документи на відкриття рахунку будь-якого виду, банківські працівники вивчають їх на предмет відповідності вимогам чинних нормативних актів Національного банку України (щоб не допустити відкриття рахунку фіктивним підприємствам) та відповідності цілям стратегії даного банку. Так, якщо банк у своїй стратегії розвитку орієнтується переважно на обслуговування підприємств великого і середнього бізнесу, то він може обмежувати обслуговування підприємств малого бізнесу і фізичних осіб і відмовляти їм у відкритті рахунків. Працівники банку також звертають увагу на фінансовий стан клієнта. Якщо він постійно порушує платіжну дисципліну, є збитковим, має борги перед бюджетом тощо, банк може відмовити у відкритті рахунку, оскільки у нього будуть виникати додаткові витрати та ускладнення при організації платіжних потоків.
   Особливу увагу працівники банків повинні приділяти тим вимогам нормативних актів, що спрямовані на запобігання відкриттю фіктивних підприємств. Зокрема, адреса підприємства, вказана в картці зі зразками підписів, має відповідати адресі в статуті та свідоцтві про реєстрацію. Документи на відкриття рахунку банку повинен подати особисто керівник чи головний бухгалтер, пред’явивши паспорт. Копії перших чотирьох сторінок цього паспорта зберігаються у справі про відкриття рахунку. Підписи на заяві про відкриття
рахунку звіряються з підписами у картці зі зразками підписів та в паспорті. У разі виявлення підроблених (недостовірних) документів банк мусить повідомити про це органи внутрішніх справ і відмовити у відкритті рахунку.
   За відсутності претензій до клієнта керівник банку приймає рішення про відкриття рахунку, про що робиться запис на заяві клієнта з зазначенням номера рахунку та дати відкриття. Протягом трьох робочих днів з дати відкриття рахунку установа банку має повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації клієнта (для підприємств та їх відокремлених підрозділів) чи за місцезнаходженням цього банку (для деяких інших установ). Про відкриття рахунків банк також повідомляє Національний банк України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунку.
   Податкові органи, одержавши вказані повідомлення, реєструють власників рахунків, роблять про це відповідний запис на повідомленні і повертають його банку.
   При відкритті кількох рахунків у національній валюті їх власник повинен визначити протягом трьох робочих днів один з них як основний і обліковувати на ньому заборгованість, що списується у безспірному порядку. Номер цього рахунку його власник повідомляє податковому органу, в якому він зареєстрований як платник податку, податковому органу за місцем своєї реєстрації та банкам, в яких відкриті додаткові поточні рахунки в національній та іноземній валюті. Банки, що відкривають клієнту додаткові рахунки та рахунки в іноземній валюті, мусять повідомити про це протягом трьох робочих днів банк, в якому відкрито основний рахунок, та податковий орган.
   З відкриттям рахунків банк укладає з клієнтом договір на розрахунково-касове обслуговування, яким передбачаються права та зобов’язання сторін, їх відповідальність за порушення умов договору і форми та порядок розрахунків, порядок розгляду спорів тощо.
   Обслуговування рахунків. З дати відкриття поточного рахунку, вказаної на заяві клієнта, банк може здійснювати на ньому операції з зарахування коштів у готівковій та безготівковій формі. Видаткові операції, тобто списання грошей з рахунку, банк має право здійснювати після одержання повідомлення від податкового органу про взяття клієнта на податковий облік.
   У разі зміни номера будь-якого рахунку установа банку, в якій відкрито цей рахунок, зобов’язана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку протягом трьох робочих днів з дати зміни номера рахунку.
   Клієнт банку має право змінити свій основний рахунок. Якщо при цьому у нього буде податкова заборгованість, то він зобов’язаний подати в установу банку, котра веде картотеку заборгованості, письмову згоду від податкового органу, в якому він зареєстрований як платник податків, та від установи банку, в якій відкривається новий основний рахунок, на переведення картотеки заборгованості в цей банк.
   Грошові кошти, що надійшли на адресу клієнта, банк зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня зарахувати на його рахунок. У разі наявності грошей на рахунку клієнта банк повинен негайно — протягом операційного дня — виконати розпорядження клієнта про списання грошей з рахунку для оплати його боргових зобов’язань. Якщо таке розпорядження надійшло в банк
після завершення операційного дня, то воно виконується наступного дня.
   Усі надходження коштів на поточний рахунок обліковуються в його кредитовій стороні — виторг від реалізації продукції, наданих послуг та виконаних робіт, виторг від продажу цінних паперів та проценти за ними, виторг від продажу іноземної валюти, одержані банківські позички, кошти з закритих депозитних рахунків тощо. Всі платежі з поточного рахунку обліковуються в його дебетовій стороні — оплата купленої сировини, матеріалів, інших цінностей, одержаних послуг чи виконаних робіт, одержання готівки для оплати праці, витрат на відрядження, господарських витрат, платежі та збори до бюджету та позабюджетних фондів, погашення кредитів та сплата процентів за ними тощо.
   Доручення платника на перерахування коштів приймаються банком у межах коштів, наявних на рахунку на початок робочого дня. Виняток становлять доручення на переказування з основних рахунків до бюджету та позабюджетних цільових фондів сум податків і зборів, неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством. Такі доручення приймаються банком і обліковуються окремо за балансом як неоплачені в строк через відсутність коштів у платника. Це так звана картотека неоплачених документів.
   Протягом трьох робочих днів платник зобов’язаний переказати залишки коштів з інших поточних рахунків на основний для оплати вказаних документів картотеки або оплатити їх безпосередньо з додаткового поточного рахунку.
   У разі відсутності коштів на рахунку банк приймає до виконання документи на безспірне списання (стягнення) коштів. Вони також розміщуються в картотеці неоплачених документів і виконуються згідно зі встановленою законодавством черговістю платежів, а якщо вона не встановлена, то за календарною черговістю їх надходження.
   Порядок здійснення безготівкових платежів та готівкових виплат за рахунками клієнтів детально розглядатиметься в § 3.3 та § 3.6 цієї глави.
   Закриття рахунків. Банки закривають поточні рахунки підприємств у національній та іноземній валюті на підставі:
- заяви власника рахунку;
- рішення органу, на який покладено обов’язки щодо ліквідації підприємства;
- рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства;
- інших обставин, передбачених чинним законодавством чи договором між банком та клієнтом.
   У разі ліквідації підприємства його основний рахунок переоформляється на ім’я ліквідаційної комісії, а всі додаткові рахунки закриваються.
   Якщо на рахунку, що закривається, є залишок коштів, то підприємство повинно платіжним дорученням переказувати їх на інший рахунок, спеціально відкритий для цих цілей. Якщо при цьому у власника рахунку, що закривається, є картотека заборгованості, то вона має бути передана банку, в якому відкривається новий рахунок. Цей банк не може відмовити в прийнятті документів, що містяться в картотеці заборгованості.
   Після закриття рахунку клієнта документи (справа), на підставі яких відкривався рахунок, залишаються в установі відповідного банку.
   Операцію закриття рахунку слід відрізняти від переоформлення рахунку, яке здійснюється при реорганізації підприємства. Для переоформлення поточного рахунку клієнт зобов’язаний подати в банк ті самі документи, що й при відкритті рахунку.
   Поточні рахунки фізичних осіб у національній та іноземній валюті закриваються на підставі їх заяви, в разі смерті та в інших випадках, передбачених договором або чинним законодавством. Залишки коштів на рахунку видаються готівкою, або переказуються на інший рахунок за розпорядженням власника чи спадкоємців.
   Закриття депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті юридичних та фізичних осіб здійснюється:
- при закінченні строку депозиту (вкладу), на який був укладений договір;
- при достроковому розірванні договору однією зі сторін, якщо така можливість передбачена договором;
- у разі смерті власника (для фізичних осіб).
   В обох випадках кошти з депозитних рахунків юридичних осіб разом з процентами переказуються на поточний рахунок власника депозитного рахунку. Видача коштів готівкою юридичній особі при закритті її депозитного рахунку не дозволяється.
   З вкладних рахунків фізичних осіб при їх закритті кошти, включаючи проценти, можуть бути видані:
- готівкою;
- переказуванням на інші рахунки за розпорядженням власників або спадкоємців. Якщо закривається вкладний рахунок фізичної особи-нерезидента, то переказування коштів можливе лише на його власний поточний рахунок.
   При достроковому закритті депозитного (вкладного) рахунку юридичної та фізичної особи за її ініціативою банк не виплачує процентів взагалі, або ж виплачує на рівні процентів, установленому для поточних рахунків.
   Протягом трьох робочих днів після закриття поточних, бюджетних та депозитних рахунків (крім рахунків фізичних осіб та офіційних представництв) банк зобов’язаний повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016