Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Економічні науки arrow Фінанси (Теорія та вітчизняна практика) arrow 5.6. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




5.6. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ

5.6. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ

   Місцеві ради (сільські, селищні, міські) відповідно до переліку місцевих податків і зборів, передбаченого Законом України “Про систему оподаткування” запроваджують на своїй території місцеві податки, визначають механізм їх справляння та порядок сплати. Виключення становить збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами. Крім того, вказаним законодавчим актом визначено обов’язковість запровадження сільськими, селищними та міськими радами за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов’язано запровадження певних податків і зборів – комунального податку, а також зборів: за припаркування автотранспорту, ринкового, за видачу ордера на квартиру, за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, з власників собак.

   Податок з реклами.
   Платниками податку з реклами виступають юридичні особи та громадяни – замовники реклами. Рекламою, згідно чинного законодавства, вважається спеціальна інформація про особи або продукцію, яка розповсюджується у будь-якій формі та будь-яким способом з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку. Основними видами реклами є: зовнішня, внутрішня, реклама на транспорті, телебаченні і радіо, у друкованих засобах масової інформації, з використанням телефонного та документального електрозв’язку та ін. Зовнішня реклама розміщується на спеціальних конструкціях, щитах, екранах, які знаходяться під відкритим небом. Внутрішня реклама розміщується всередині будинків, приміщень, споруд.
   До засобів розповсюдження інформації відносять: пресу (газети, журнали, прейскуранти, каталоги, довідники та ін.), ефірне, супутникове та кабельне телебачення, радіомовлення, ілюстровані зображувальні засоби, афіші, плакати, календарі, аудіо- та відеозаписи, світлові табло, комп’ютерні програми та інше майно юридичних та фізичних осіб.
   Об’єктом оподаткування податком з реклами виступає вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Граничні ставки податку встановлені в наступному розмірі:
- 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами;
- 0,5% вартості послуг за розміщення реклами на тривалий час.
   Податок сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами. Перерахування податку до місцевого бюджету здійснюють підприємства (організації, установи), які проводять встановлення та розміщення реклами.

   Комунальний податок.
   Найбільший за абсолютними розмірами поступлень є комунальний податок. Він належить до обов’язкових місцевих податків, які повинні запроваджуватися органами місцевого самоврядування при наявності об’єктів оподаткування.
   Платниками комунального податку виступають юридичні особи, крім бюджетних організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Об’єктом оподаткування є середньоспискова чисельність працівників. Гранична ставка податку встановлена в розмірі 10% не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян у місяць за кожного середньоспискового працівника.

   Готельний збір.
   Готельний збір сплачують особи, які проживають у готелях. Стягується збір також і з осіб, що орендують місця у готелях, які до цього були спальними. Об’єктом оподаткування є добова вартість найманого житла (без додаткових послуг), в т.ч. за неповну добу.
   Гранична ставка збору встановлена в розмірі 20% добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Сплачується готельний збір під час оплати найманого житла. Адміністрації готелей здійснюють стягнення готельного збору та його перерахування до місцевого бюджету.

   Збір за припаркування автотранспорту.
  
Даний збір також належить до обов’язкових до запровадження органами місцевого самоврядування. Його платниками виступають юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Об’єктом оподаткування є час паркування автотранспорту.
   Граничні ставки оподаткування визначені за одну годину паркування у наступних розмірах:
- 3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – у спеціально обладнаних місцях;
- 1% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – у відведених для цього місцях.
   Збір сплачується водіями на місці паркування. Місцеві ради визначають перелік органів, які справляють даний збір і несуть відповідальність за його перерахування до відповідного місцевого бюджету.

   Ринковий збір.
   Ринковий збір займає друге місце після комунального податку за обсягами поступлень. Даний збір також входить до складу обов’язкових для запровадження місцевими органами самоврядування.
   Ринковий збір – це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.
   У відповідності до діючого законодавства, платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Ставка ринкового збору встановлюється у розмірі від 0,05 до 0,15 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб і від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб за кожне місце.
   Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.
   Не справляється ринковий збір із підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, та з власних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця.

   Збір за видачу ордера на квартиру.
  
Одним із п’яти обов’язкових до запровадження місцевих зборів є і збір за видачу ордера на квартиру. Платниками його є особи, які одержують документи, що дають право на заселення квартири. Сплачується збір за послуги, пов’язані із видачею відповідних документів. Причому сплата збору здійснюється до одержання ордера на квартиру через банківські установи, які перераховують суми збору до відповідного місцевого бюджету.
   Граничний розмір ставки збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на момент оформлення ордера на квартиру.
   Облік платників даного збору проводять органи з обліку та розподілу житла.

   Курортний збір.
  
Курортний збір сплачують громадяни, які прибувають у курортну місцевість.
   Виключення становлять:
- діти віком до 16 років;
- інваліди та особи, що їх супроводжують;
- учасники Великої Вітчизняної війни;
- воїни-інтернаціоналісти;
- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- особи, що прибувають за путівками та курсовками у санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, включаючи містечка та бази відпочинку;
- особи, що прибувають у курортну місцевість у службові відрядження, на навчання, постійне місце проживання, до батьків та близьких родичів;
- особи, що прибувають за плановими туристичними маршрутами туристично-екскурсійних установ та організацій, а також здійснюючих подорож за маршрутними книжками;
- чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55 років і старші.
   Вказані категорії громадян звільняються від сплати курортного збору.
   Граничний розмір курортного збору не повинен перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Збір стягується з платників по місцю їх тимчасового проживання. При зміні місця проживання в межах курортної місцевості курортний збір повторно не сплачується. Сплата збору повинна бути проведена протягом триденного строку з дня прибуття у курортну місцевість.
   Облік платників курортного збору покладений на адміністрації готелів та інших закладів готельного типу під час реєстрації прибувших, а також на квартирно-посередницькі організації при направленні осіб на поселення у будинки або квартири, які належать громадянам на правах власності (крім тих осіб, що приїхали за путівками туристично-екскурсійних установ).
   Для тих громадян, які розміщуються на тимчасове житло без направлень квартирно-посередницьких організацій, а також проживають у палатках, автомашинах тощо порядок сплати курортного збору визначають місцеві ради.

   Збір за участь у бігах на іподромі.
   Платниками збору є юридичні особи та громадяни, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру. При цьому об’єктом оподаткування стає кожен кінь, виставлений на змагання. Граничний розмір ставки збору за участь у бігах на іподромі встановлений у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сплачується збір до початку змагань.
   Облік платників збору здійснює адміністрація іподрому, яка несе відповідальність за своєчасне та повне його перерахування до місцевого бюджету.

   Збір за виграш на бігах на іподромі.
  
Особи, які виграли на тоталізаторі на іподромі сплачують збір за виграш на бігах на іподромі. Стягують даний збір адміністрації іподромів під час видачі виграшів. Розмір збору не повинен перевищувати 6% від суми виграшу. Таким чином, об’єктом оподаткування збором за виграш на бігах на іподромі є сума виграшу одержаного при грі на тоталізаторі.

   Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі.
  
Цей збір стягується з учасників гри на тоталізаторі на іподромі під час придбання ними квитків. Справляється збір у вигляді процентної надбавки до плати за участь у грі. Отже, об’єктом оподаткування виступає плата за участь у грі.
   Граничний розмір ставки збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі – 5% від суми плати, визначеної за участь у грі. Стягнення збору і перерахування до місцевого бюджету, як і по попередніх двох місцевих зборах, пов’язаних із функціонуванням іподромів, здійснює адміністрація іподромів.

   Збір за право використання місцевої символіки.
  
Платниками збору виступають юридичні особи та громадяни, які використовують місцеву символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (гербу міста чи іншого населеного пункту, назву або зображення архітектурних, історичних пам’ятників) видає відповідний орган місцевого самоврядування.
   Ставки збору за використання місцевої символіки не повинні перевищувати:
- для юридичних осіб – 0,1% вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг;
- для громадян, які займаються підприємницької діяльністю – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

   Збір за право проведення кіно- і телезйомок.
   Платниками збору є комерційні кіно- і телеорганізації, в т.ч. з іноземними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що вимагають від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів. Об’єктом оподаткування вважається сума затрат на проведення додаткових міроприємств (виділення наряду міліції, оточення території зйомок і т.п.).
   Збір стягується у розмірі, який не повинен перевищувати фактичних витрат на проведення вказаних заходів.

   Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.
  
Юридичні особи та громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей сплачують місцевий збір за право проведення аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей. Об’єктом оподаткування виступає вартість заявлених на аукціон, конкурсний розпродаж товарів, виходячи з їхньої початкової ціни, або сума, на яку випускається лотерея.
   Ставки збору не повинні перевищувати 0,1% вартості заявлених на місцеві аукціони, конкурсні розпродажі товарів або суми, на яку випускається лотерея. Крім того, ставиться умова: граничний розмір збору за право проведення лотерей не повинен перевищувати з кожного учасника 3 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Збір сплачується за три дні до проведення вказаних заходів, а за право проведення лотерей – під час отримання дозволу на випуск лотерей.

   Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.
   Єдиним місцевим збором, який запроваджується рішеннями обласних, а не місцевих рад є збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. Всі інші місцеві податки і збори встановлюються сільськими, селищними та міськими радами. Закономірно, що надходження даного збору мають місце лише в місцевих бюджетах прикордонних областей, при чому в окремих з них вони складають досить значні суми.
   Платниками збору є юридичні особи та громадяни, що прямують за кордон. Об’єктом оподаткування виступає автотранспорт, який слідує за кордон. Збір стягується у диференційованому розмірі в залежності від марки та потужності автомобіля.
   Ставки збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон наступні:
- для юридичних осіб та громадян України – не більше 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян:
- для юридичних осіб та громадян інших держав – від 5 до 50 доларів США.
   Не справляється даний збір за проїзд автотранспорту, який здійснює перевезення за кордон:
- вантажів по державному замовленню та державному контракту;
- громадян України, які направляються в закордонні відрядження;
- спортсменів, що від’їжджають на міжнародні змагання;
- громадян, які від’їжджають у порядку культурного обміну, на лікування, оздоровлення (дітей), за телеграмою на похорон близьких родичів.

   Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.
   Обов’язковим місцевим збором є також збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг. Він виступає як плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Платники збору – юридичні особи та громадяни, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари. Граничні ставки збору встановлені в наступних розмірах: 
- 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб’єктів, які постійно ведуть торгівлю у спеціально відведених для цього місцях;
- 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян в день – за одноразову торгівлю.
   Диференціація ставок збору здійснюється в залежності від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.

   Збір з власників собак.
   Останнім у переліку обов’язкових до запровадження місцевими радами є збір з власників собак. Надходження даного збору незначні не зважаючи на його обов’язковість і тому він являє собою яскравий приклад обов’язкового платежа, затрати по справлянню якого перевищують надходження коштів.
   Збір стягується з громадян-власників собак (крім службових), які проживають у будинках державного та громадського житлового фонду та приватизованих квартирах. Збір сплачується щорічно, його граничний розмір за кожного собаку не повинен перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
   Стягнення збору з власників собак проводять органи житлово-комунального господарства.

Питання для закріплення матеріалу та самостійної роботи
1. В чому полягає основна відмінність місцевих податків та зборів від загальнодержавних?
2. Які місцеві податки та збори є обов’язковими до запровадження органами місцевого самоврядування?
3. Назвіть місцеві податки та збори, що відіграють найбільш вагому фіскальну роль.
4. Порівняйте практику місцевого оподаткування в Україні та в інших країнах?
5. Наскільки ефективно працює інститут місцевого оподаткування в Україні?

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016