Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Економічні науки arrow Фінанси (Теорія та вітчизняна практика) arrow 1.4. ФОНДОВИЙ РИНОК
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




1.4. ФОНДОВИЙ РИНОК

1.4. ФОНДОВИЙ РИНОК

   Мобiлiзацiя i перерозподiл фiнансових ресурсiв в умовах ринку вiдбувається на фiнансовому ринку, який складається з двох складових:
- ринку цiнних паперiв (фондового ринку); 
- ринку банкiвських позик.
   Ринок цінних паперів (РЦП), в свою чергу, поділяється на первинний ринок цінних паперів та вторинний ринок цінних паперів.
   На первинному ринку відбувається мобілізація фінансових ресурсів шляхом емісії цінних паперів та їх первинного розміщення. На вторинному ринку цінних паперів проходить перерозподіл фінансових ресурсів між галузями діяльності через купівлю-продаж цінних паперів на фондовій біржі з допомогою фінансових посередників — дилерів, брокерів.
   В умовах ринкової економiки перерозподiл фiнансових ресурсiв здiйснюється головним чином через фiнансовий ринок, переваги такого перерозподiлу полягають у наступному:
   1) значно скорочуються строки, необхiднi для залучення коштiв;
   2) змiнюється вiдношення до фiнансових ресурсiв, мобiлiзованих через фiнансовий ринок, зростає зацiкавленiсть в їх рацiональному використаннi;
   3) в процеси перерозподiлу фiнансових ресурсiв включаються, крiм тимчасово вiльних коштiв юридичних осiб, i кошти населення.
   Фондовий ринок України знаходиться у стадії становлення. І поки що недостатнім є рівень організаційної оформленості біржового і позабіржового ринку цінних паперів, законодавчо не врегульовано створення і функціонування окремих інститутів фондового ринку. Темпи формування ринку цінних паперів відстають від темпів проведення приватизації. Не розроблені і не працюють механізми захисту інвесторів, що гальмує залучення інвестицій в економіку України. Перешкодою для розвитку фондового ринку є відсутність у більшості вітчизняних торговців цінними паперами достатніх власних коштів для роботи на первинному і, особливо, на вторинному ринку цінних паперів.
   В таких умовах недостатнього розвитку та правової неврегульованості фондового ринку України спостерігається тенденція відтоку значних пакетів акцій інвестиційно привабливих об’єктів до іноземних інвесторів.
   Для того, щоб фондовий ринок сприяв розвитку економіки, забезпечував необхідні умови для інвестицій, його функціонування повинно базуватися на таких принципах:
- соціальної справедливості, як забезпечення створення рівних можливостей та спрощення умов доступу на ринок фінансових ресурсів, недопущення дискримінації прав і свобод суб’єктів ринку цінних паперів; 
- надійності захисту інвесторів, як створення соціально-політичних, економічних, правових умов для реалізації інтересів суб’єктів фондового ринку та забезпечення захисту їх майнових прав;
- регульованості, як створення гнучкої і ефективної системи регулювання фондового ринку; 
- контрольності, як забезпечення такого механізму обліку і контролю, який запобігав би і попереджував зловживання та злочинність на ринку цінних паперів;
ефективності, як максимальної реалізації потенційних можливостей фондового ринку по мобілізації та розміщенню фінансових ресурсів у перспективні сфери та галузі економіки, що сприятиме її розвитку та задоволенню потреб населення;
- правової упорядкованості, як створення необхідної правової інфраструктури для забезпечення функціонування фондового ринку, яка буде чітко регламентувати діяльність його суб’єктів;
- прозорості, відкритості, як забезпечення надання інвесторам повної інформації, що стосується умов випуску та обігу цінних паперів, гласності фінансово-господарської діяльності емітентів, недопущення виявів дискримінації суб’єктів фондового ринку;
- конкурентності, як забезпечення свободи підприємницької діяльності для інвесторів, емітентів, ринкових посередників, створення умов для змагання за вигідне розміщення вільних фінансових ресурсів, встановлення немонопольних цін на послуги посередників, контроль за дотриманням правил добросовісної конкуренції.
   Держава здійснює регулювання розвитку фондового ринку України, для цього створений спеціальний державний орган, підпорядкований Президенту України та підзвітний Верховній Раді України – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
   Основними цілями державного регулювання РЦП є:
- реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;
- створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками РЦП фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;
- одержання учасниками РЦП інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінасово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на РЦП;
- забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на РЦП;
- гарантування прав власності на цінні папери;
- інтеграція у європейський та світовий фондові ринки;
- дотримання учасниками РЦП вимог актів законодавства;
- запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на РЦП;
- контроль за прозорістю та відкритістю РЦП.
   Основними формами державного регулювання фондового ринку є: прийняття законодавчих актів, регулювання обігу та випуску цінних паперів, видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на РЦП, реєстрація емісії цінних паперів, контроль за функціонування фондового ринку та ін.
   На фiнансовому ринку України можуть обертатися наступні види цiнних паперiв:
 
  1) акції;
   2) облiгацiї внутрішніх та зовнішніх державних позик;
   3) облігації місцевих позик;
   4) облігації пiдприємств;
   5) казначейськi зобов'язання республіки;
   6) ощаднi сертифiкати;
   7) інвестиційні сертифікати
   8) векселі;
   9) приватизаційні папери.
   Акції — це пайові цінні папери, які не мають встановленого строку обігу. Засвідчують про участь у статутному фонді акціонерного товариства, про членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним. Акції дають право їх власникам на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
   Акції можуть бути іменними, де вказується власник і його реквізити, а також на пред’явника, де такі відомості не вказуються. Крім того, в залежності від черговості виплати доходу і права на участь в управлінні акціонерним товариством, акції можуть бути: простими та  привілейованими.
   Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Проте власники цих акцій не беруть участі в управлінні товариством.
   Власники простих акцій отримують дивіденди в розмірах, що визначається кінцевими результатами роботи товариства за рік, а також беруть участь в управлінні акціонерним товариством.
   Облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик — це боргові цінні папери, які мають обмежений строк обігу. Засвідчують внесення власником облігації грошових коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з виплатою фіксованого процента.
   Облігації зовнішніх державних позик розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках, вони підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій. Облігації випускаються процентними, дисконтними; можуть бути іменними або на пред’явника; з вільним або обмеженим колом обігу. Облігації зовнішніх державних позик України оплачуються виключно в конвертованій валюті. Грошові кошти, одержані від розміщення даних облігацій спрямовуються виключно до Державного бюджету України.
   Місцеві Ради народних депутатів або за їх рішеннями інші органи місцевого самоврядування у відповідності до чинного законодавства можуть випускати облігації місцевих позик.
  
Підприємства всіх форм власності, об’єднання, господарські товариства можуть випускати облігації підприємств, які також є борговими цінними паперами з обмеженим умовами випуску строком обігу і виплатою доходу. Облігації підприємств не дають права їх власникам на участь в управлінні підприємством.
   Казначейські зобов’язання республіки — це цінні папери на пред’явника, які розповсюджуються на добровільних засадах серед населення. Засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дають право на одержання доходу. Відмінності казначейських зобов’язань від облігацій державних позик полягають у наступному: 
- казначейські зобов’язання розповсюджуються виключно серед населення;
- виплата доходу здійснюється у фіксованих процентах;
- метою випуску казначейських зобов’язань є покриття  бюджетного дефіциту.
   Ощадні сертифікати — це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке свідчить про право вкладника на одержання після обумовленого строку депозиту і процентів по ньому.
   Ощадні сертифікати бувають іменні і на пред’явника. Крім того, вони бувають строковими — видаються на певний строк під певний договірний процент, а також до запитання.
   Інвестиційні сертифікати – цінні папери, які випускаються виключно інвестиційними фондами або інвестиційними компаніями; вони дають право власнику на отримання доходу у вигляді дивідендів. Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними та на пред’явника.
   Вексель
, як цінний папір, засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселеутримувачу). Векселі бувають двох видів: прості та переказні.
   Приватизаційні цінні папери це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Приватизаційні папери можуть бути тільки іменними.

Питання для закріплення матеріалу та самостійної роботи:
1. Що таке “фінансовий ринок” та які його складові?
2. Яку роль відіграє фінансовий ринок у мобілізації та перерозподілі фінансових ресурсів?
3. Проблеми становлення і розвитку фондового ринку України.
4. Дайте характеристику та назвіть сфери застосування основних видів цінних паперів, що можуть обертатися на ринку цінних паперів України.
5. Які цілі та методи державного регулювання функціонування ринку цінних паперів?

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016