Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Основи патопсихології (Лекції) arrow Лекція 7. Види неврозів та неврозоподібних розладів у дітей
10.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Лекція 7. Види неврозів та неврозоподібних розладів у дітей

Лекція 7. Види неврозів та неврозоподібних розладів у дітей

      Терміном дизонтогенез позначають різні форми порушень онтогенезу, але обмежений тими термінами розвитку, коли морфологічні системи організму ще не визріли. У вітчизняній дефектології використовується термін “аномалії розвитку”.
      Причини дизонтогенезу різноманітні, внесок у їх дослідження зробили і генетики, біохіміки, ембріологи, нейрофізіологи тощо.
      Загалом, закономірності аномалій розвитку психіки, окрім дитячої патопсихології, вивчають дефектологія (акцент робиться на розробку систем навчання і виховання аномальних дітей), дитяча психіатрія (досліджує симптоматику хвороби, зумовлену аномальним розвитком).
      Хвороба, як порушення, насамперед, біологічної лінії розвитку, згодом створює перешкоди для соціально-психологічного розвитку дитини – засвоєння нею знань, формування особистості.
      Патопсихологічними параметрами для визначення характеру психічного дизонтогенезу є:
      1) функціональна локалізація порушення у морфофункціональній організації мозку;
      2) часові параметри у виникненні дизонтогенезу;
      3) інтенсивність пошкодження;
      4) первинність, вторинність порушення.
      Для організації ефективної корекції порушень психічного розвитку задачами патопсихологічної діагностики є:
      - вивчення симптомів захворювання і механізмів їх виникнення;
      - віднесення даного захворювання до певного типу дизонтогенезу.
      Класифікація типів дизонтогенезу грунтується на виділенні тієї області психіки, в якій вперше виникли аномальні явища.
      Сухарєва Т.Є. виділяє такі типи дизонтогенезу:
      - затриманий психічний розвиток;
      - викривлений;
      - пошкоджений.
      Л. Каннер:
      - психічний недорозвиток;
      - викривлений психічний розвиток.
      Лебединський В.В. виділяє такі варіанти психічного дизонтогенезу:
      - недорозвиток;
      - затриманий психічний розвиток;
      - пошкоджений психічний розвиток;
      - дефицітарний психічний розвиток;
      - викривлений психічний розвиток;
      - дизгармонійний психічний розвиток.
      Як зазначає Лебединський В.В., при одному і тому ж захворюванні можуть співіснувати різні варіанти дизонтогенезу. Тому запропоновані варіанти психічного дизонтогенезу пропонує розглядати не як самостійні утворення, а як синдроми аномального розвитку, які часто поєднуються між собою при переважанні якогось одного.
      Отже, психологічний аналіз аномального розвитку дитини включає такі етапи:
      1) систематизація психологічних даних про стан дитини в момент дослідження (первинний, вторинний дефект, збережені функції);
      2) кваліфікація динаміки психічного дизонтогенезу;
      3) кваліфікація психічного онтогенезу дитини до початку появи відхилень у розвитку;
      4) аналіз психологічних особливостей членів сім’ї для виявлення ролі спадкових передумов хвороби та інших несприятливих фактів середовища;
      5) формулювання діагнозу типу психічного дизонтогенезу;
      6) підбір методів психолого-педагогічної корекції, профілактика вторинних розладів.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016