Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Основи патопсихології (Лекції) arrow Лекція 4. Дитяча нервовість, її причини та наслідки
09.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Лекція 4. Дитяча нервовість, її причини та наслідки

Лекція 4. Дитяча нервовість, її причини та наслідки

      Захаров А.І. так класифікує нервові порушення у дітей:
      1.Мінімальна мозкова недостатність.
      2.Невропатія.
      3.Невротичні реакції, неврози, психосоматичні захворювання.
      4.Органічні порушення нервової системи.
      5.Психічний недорозвиток, розумова відсталість.
      6.Психопатії (патологічний характер), патохарактерологічний розвиток.
      7.Психічні захворювання.
      Отже, нервово-психічні порушення у дітей, які позначаються скорочено як нервові порушення, як дитяча нервовість, містять різноманітний спектр своїх проявів. Причин дитячої нервовості багато: одна дитина такою народжується, інша стає в результаті неправильного виховання.
      До біологічних причин відносять: інфекційні впливи на плід в період вагітності матері, травматизація та інфікування при пологах, в перші 2 роки життя, коли мозок дитини особливо незрілий та ранимий.
      Соціальними причинами дитячої нервовості є:
      · неприйняття дитини в сім’ї (наприклад, відсутність батька, зловживання алкоголем тощо);
      · неприйняття дитини ровесниками;
      · надмірна турбота, опіка з боку батьків;
      · наявність психічного чи фізичного дефекту у дитини;
      · часті хронічні захворювання, соматична ослабленість дитини.
      Найчастіше біологічні і соціальні причини тісно пов’язані між собою, інколи їх важко розділити.
      Такі рухові та соматичні розлади у дітей як онанізм, смоктання пальця, гризіння нігтів часто є поганою звичкою, яка сформувалася у дитини. Коли вони стають тривалими, важко піддаються корекції, дитина їх погано контролює, соромиться, тоді ці звички є вираженням дитячої нервовості. Потребують від психолога грунтовного дослідження, тривалої корекції у співпраці зі спеціалістами дитячої невропатології, психоневрології.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016