Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Соціальна робота arrow Соціальна діагностика (Лекції) arrow 3.3. Специфіка соціального діагнозу на регіональному рівні та у закладах соціального обслуговування населення.
05.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




3.3. Специфіка соціального діагнозу на регіональному рівні та у закладах соціального обслуговування населення.

3.3. Специфіка соціального діагнозу на регіональному рівні та у закладах соціального обслуговування населення.

      Регіон – частина країни, що являє собою цілісну соціально-економічну систему, володіє спільністю економічного, політичного і духовного життя, спільним історичним минулим, культурною і соціальною своєрідністю. Іншими словами, регіон – це простір, на якому відбувається соціалізація людини, формування, збереження і трансляція норм способу життя, збереження і розвиток природних і культурних багатств.
      У широкому занченні соціальна діагностика базується на даних соціальної статистики. Вплив регіональних умов на соціалізацію людини має різний характер і визначається специфікою і своєрідністю:
      - природно-географічні;
      - соціально-географічні;
      - соціально-економічні;
      - соціально-демографічні;
      - етнічні;
      - історичні й культурологічні відмінності.
      Об’єктивні характеристики регіону і створені в ньому умови можна розглядати і як посилення відносно напрямленої соціалізації, що суттєво залежить від соціально-економічної політики місцевої влади. Вплив на відносно напрямлену соціалізацію в масштабах регіону припускає, що законодавча і виконавча гілки влади, як мінімум, цілевпрямовано вирішують декілька завдань.
      1. Здійснюють аналіз актуального стану справ у регіоні, а також довгострокової і середньострокової соціокультурної і господарсько-економічної перспектив регіону, основних видів існуючої і перспективної виробничої діяльності, інвестиційних проектів; оцінку динаміки ринку праці і сфери споживання послуг різного характеру.
      2. Аналізують стан справ у галузях і секторах життєдіяльності регіону, які впливають на соціалізацію, сфери охорони здоров’я, охорони прав, соціального захисту, культури населення, на основі чого розробляють програми їх розвитку у взаємодії один з одним.
      3. Проводять діагностику систем управління в регіоні та застосовують міри з їх удосконалення.
      Вплив регіону на відносно соціально контролюючу соціалізацію – виховання – здійснюється в руслі тієї політики, яку проводить у цій сфері регіональна влада. Регіональна політика у сфері виховання включає в себе, з одного боку, адаптацію, відповідно до принципу культуровідповідності державної політики в цій сфері до умов регіону. З іншого боку, вона передбачає розробку нормативних документів, виділення ресурсів, притягнення різних державних і громадських організацій, підтримку виховних ініціатив, що в сукупності повинно створити необхідні умови для розвитку і духовно-ціннісної орієнтації підростаючих поколінь у відповідності з інтересами людини і запитами регіональної спільноти. Це потребує вирішення ряду завдань:
      - вивчення ситуації в регіоні;
      - фіксація виховних ресурсів у регіоні;
      - розроблення комплексних міжвідомчих програм;
      - корекція змісту, форм, методів виховання;
      - пошук способів стимулювання виховної роботи;
      - пошук шляхів формування попиту на послуги з соціалізації людини;
      - розроблення заходів із забезпечення безпеки і благополуччя підростаючого покоління регіону;
      - розроблення заходів з підготовки і перепідготовки кадрів для виховних організацій різних типів;
      При соціальній діагностиці регіонального рівня використовують результати всеукраїнських досліджень, застосовуючи на відповідній території. Крім того, організовуються дослідження на місцях. Такий аналіз необхідний не тільки для того, щоб аналізувати стан і динаміку процесів соціального функціонування в тому чи іншому регіоні і на її основі рекомендувати різні зміни. Але й для практичних організаційних заходів. Адресна соціальна допомога неблагополучним шарам населення базується на конкретних показниках вартості життя, прожиткового мінімуму, середньої заробітної плати, середньої пенсії, які значно відрізняються на різних територіях.
      Спеціалістами в галузі соціальних технологій розроблені наступні умови соціального дослідження, яке проводиться на регіональному рівні:
      - об’єкт дослідження має мати ознаки соціальної системи;
      - повинні бути виділені елементи системи об’єкта соціального дослідження, особливості його структури і функціонування;
      - забезпечення можливості формалізації процесів, що реально відбуваються, і представлення їх у виді певних операцій, процедур, показників;
      - повинна бути забезпечена можливість відтворення і повторюваності операцій, процедур чи показників у нових умовах.
      У кожній конкретній ситуації соціальному педагогу потрібно розробити:
      - соціально-діагностичну ціль (до чого прагнути, чого добаватися);
      - умови її реалізації;
      - особливості та можливості об’єкта;
      - особливості місця реалізації;
      - можливості за часом для реалізації мети;
      - можливі форми реалізації;
      - особливості суб’єкта соціально-педагогічної діяльності, його можливості.
      На цій основі підбирається або одна з наявних технологій, або моделюється нова, спеціальна технологія для даного випадку.
      Особливості соціального діагнозу на регіональному рівні.
      У своїй клизі “Соціальні діагнози” (1917 рік) Мері Річмонд детально представила свій метод роботи – соціальний діагноз, який передбачає оцінку як особистості клієнта, так і його соціального становища. Соціальна допомога розглядається нею як комбінація заходів, результатом яких є зміни як самого клієнта, так і соціального оточення.
      Соціальні заходи вона поділила:
      1) опосередкований метод лікування;
      2) безпосередній метод лікування.
      У даний час до методів соціального діагнозу (соціальної діагностики) відносять (по І.Г.Вайнишеву):
      - зондажно-інформаційне обстеження: збір відомостей про інфраструктуру, чисельність, склад і динаміку місцевого населення;
      - соціально-історичне дослідження: вивчення історії населення і освоєння даної території, зміни складу місцевого населення, дослідження його занять і традицій;
      - інформаційно-цільовий аналіз різних документів, статей з місцевої і центральної преси, матеріалів електорнних засобів інформації, листів і скарг громадян;
      - соціальне картографування: аналіз соціально-просторового розподілу і динаміки народжуваності й смертності населення, залежність якості життя від різних природних і соціальних факторів.
      Для соціально-педагогічного закладу соціальним замовленням виступає його основне призначення. На виконання його замовлення країна (держава) виділяє матеріальну допомогу і здійснює контроль за станом його виконання.
      Для соціального педагога замовленням соціального закладу є його посадові (функціональні) обов’язки. У професійних обов’язках відбиваються основні цілі, завдання і зміст професійної діяльності. Слід зазначити, що реалізація соціального замовлення здійснюється не просто спеціалістом, а людиною, наділеною індивідуальністю, своєрідністю сприйняття і розуміння явищ навколишнього життя і своєї ролі в ній, набутим життєвим досвідом і досвідом професійної діяльності. Саме цим зумовлений суб’єктивізм в розумінні явищ і виконанні соціального замовлення.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016