Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Соціальна робота arrow Менеджмент соціальної роботи (Лекції) arrow Лекція 4. Система менеджменту соціальної роботи
08.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Лекція 4. Система менеджменту соціальної роботи

Лекція 4. Система менеджменту соціальної роботи

Складові процесу менеджменту соціальної роботи.
Закони, закономірності та принципи менеджменту соціальної роботи.
Методи менеджменту соціальної роботи.
Функції менеджменту соціальної роботи.
Місія та мета менеджменту соціальної роботи.
Інституційні рівні менеджменту соціальної роботи

Література
1. Социальный менеджмент / под ред. В.Н.Иванова. – М., 2001.
2. Основы менеджмента. Учебно-справочное пособие/ Под ред. Глухова, 1995.
3. Менеджмент социальной работы: Учебн. пособие/ под ред Е.И.Комарова, А.И.Войтенко. – М., 1999.
4. Макаров В.В. Социальное управление. – М., 2000.
5. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. – К., 1995.
6. Шегда А.В. Основы менеджмента: Учебн. пособие. – К., 1998.
7. Каганець І.В. Психологічні аспекти в менеджменті. – Київ-Тернопіль, 1997.

Знання деяких принципів легко
компенсує незнання деяких фактів

Гельвецій

      По-перше, це процес класичного управління: збір, переробка, передача інформації (предмет менеджменту), яка використовується для відпрацювання рішень (продукт менеджменту).
      По-друге, елементами менеджменту соціальної роботи як виду професійної людської діяльності є:
      · мета управління;
      · спосіб досягнення мети;
      · об’єкт та суб’єкт управління, які взаємодіють в певному середовищі.
      По-третє, функції управління організацією: планування, організація, оперативне управління, мотивація (активізація та стимулювання роботи), навчання кадрів, облік та аналіз, зворотній зв’язок, координація, контроль.
      По-четверте, засоби управлінської праці: методи, засоби обробки та аналізу інформації, прийняття на цій основі конкретних рішень.
      По-п’яте, технологія управління: прийоми, засоби та порядок (послідовність, регламент) виконання процесу управління в цілому та в його складових функціях.
      Менеджмент соціальної роботи часто називають унікальним або, принаймні, відмінним від інших типів управління організацією, особливо від промислових, виробничих. В контексті відповідного порівняння вважається, що особливості менеджменту соціальної служби принципово суттєві з точки зору:
      · соціальних явищ;
      · соціальних проблем;
      · професіональної спрямованості соціальних працівників.
      Сучасне соціальне управління, менеджмент соціальної роботи — це тисячі можливих варіантів і нюансів управлінської діяльності.
      Анрі Файоль, американський менеджер, стверджував, що “управляти – це:
      - передбачати – вивчати майбутнє, встановлювати програму дій;
      - oрганізовувати – будувати подвійний організм з матеріального та соціального;
      - розпоряджатися – приводити в дію персонал;
      - погоджувати – зв’язувати, об’єднувати, всі дії та зусилля”.
      Теорія і практика менеджменту соціальної роботи не дають конкретних рекомендацій чи зразків на окремо взяті, існуючі випадки, а навчають загальним прийомам, методикам та способам вирішення тих чи інших управлінських проблем в контексті професійної соціальної роботи.
      Менеджмент соціальної роботи підпорядковується наступним законам:
      — єдність системи соціального управління, яка проявляється у нерозривному ланцюгу відносин управління (від вищих органів адміністративно-державного управління до нижчих його ланок), у поєднанні основних функцій та методів менеджменту;
      — пропорційність керуючої та керованої підсистем, яка передбачає раціональну співвідносність всередині них і між ними з метою забезпечення більш ефективного функціонування цих підсистем;
      — участь різних верств населення у соціальному управлінні, у підвищенні його ефективності та відповідальності, оскільки суспільне виробництво матеріальних і духовних благ підкорене єдиній меті – задоволення потреб населення.
      В науковому управлінні використовуються закономірності управління, в яких проявляються закони суспільного розвитку. Рівень наукового управління визначається глибиною пізнання і здатністю додержуватися у практичній діяльності вимог законів і закономірностей створення, функціонування та розвитку систем соціального управління. Знання закономірностей дає можливість не тільки правильно оцінювати управлінські явища і процеси, але й прогнозувати їх розвиток.
      Специфічною закономірністю управління є співвідношення керуючої та керованої системи.
      Принципи управління представляють собою результат узагальнення людьми об’єктивно діючих законів та закономірностей, притаманних їм спільних рис, характерних фактів та ознак, які стають загальним початком їх діяльності.
      Принципи соціального управління – це керівні ідеї, вихідні положення, які відображають закони розвитку відносин управління.
      Під принципами соціального управління слід розуміти також правила, основні положення та норми поведінки, якими керуються органи управління в соціальних умовах, що склалися у суспільстві. Вони визначають вимоги до системи, структури, процесу та механізму соціального управління.
      Система принципів управління змінюється у процесі суспільного розвитку і соціального управління. Тим не менше основні принципи менеджменту повністю зникнути не можуть, оскільки виражають вимоги до системи соціального управління. Форми ж і методи використання цих принципів на різних етапах соціального розвитку можуть і повинні бути різними.
      В менеджменті соціальної роботи важлива операційна, системна роль відводиться принципам, групі принципів управління. Принципи менеджменту соціальної роботи — вагомий інструмент методичного та організаційного підґрунтя кожної соціальної системи.
      Науковці виділяють групу принципів менеджменту соціальної роботи не тільки як окремої складової соціальної політики, але й як менеджерського методу в контексті операційної соціальної роботи.
      Методи менеджменту в теоретичному аспекті є способами і прийомами впливу керуючої системи на керовану на різних рівнях і ланках управління, а в прикладному аспекті – сукупністю способів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців для досягнення місії організації та її цілей. Змістом методів менеджменту є специфіка прийомів та способів впливу.
      Наявність, використання, розвиток групи методів менеджменту соціальної служби є свідченням високої професійної культури управління та спроможності врахувати особливості, ресурсну специфіку соціальної служби на шляху досягнення оптимального рішення соціальної проблеми, соціальної ситуації клієнта або проблеми власне соціальної служби.
      Структура методів управління в менеджменті соціальної роботи з дітьми та молоддю:
      · група економічних методів (економічне стимулювання);
      · група адміністративних методів (регламентація діяльності з іншими соціальними службами та спеціалістів з соціальної роботи, їх нормування, інші питання роботи з кадрами, прогнозування, моделювання, програмування діяльності соціальної служби);
      · група методів супервізії;
      · група методів психолого—педагогічного впливу (встановлення сприятливого клімату, стимулювання творчості, ініціативи, інновацій, формування умов для прийняття соціальним працівником самостійного рішення тощо);
      · методи суспільного впливу (розвиток команди соціальних
      працівників, збільшення ресурсів соціальної роботи в громаді,
      запровадження моральних тренувань, підвищення престижу та іміджу
      соціальної роботи).
      Функції менеджменту соціальної роботи — це види діяльності керівних осіб соціальної служби, управління соціальними службами, з допомогою яких вони впливають на об’єкт менеджменту соціальної роботи. Якщо максимально враховувати механізми функціонування соціальної служби, то стає можливим запропонувати наступну класифікацію функцій менеджменту соціальної роботи.
      У науковій літературі визначено п’ять основних факторів, що сприяють розвитку співробітництва між організаціями:
      - наявність схожих цінностей та культури;
      - досягнення консенсусу з приводу сфери взаємодії (узгодженість з питання розподілу ролей та відповідальності);
      - усвідомлення важливості створення мережі;
      - наявність обміну (чи всі сторони виграють від соціальної діяльності);
      - наявність альтернативних ресурсів.
      Головна мета менеджменту соціальної роботи — це забезпечення реалізації основних принципів державного підходу до організації соціальної роботи в умовах конкретної соціальної служби:
      · від принципу практичного результату: аналіз, виявлення тенденції та визначення пріоритетів соціального розвитку суспільства, розвиток ресурсів ефективного вирішення соціальних проблем;
      · від принципу прогнозування: формування перспектив розвитку соціальної роботи, її спроможності вирішувати актуальні завдання громади, інтереси групи, запити особистості;
      · від принципу комплексності: попередження проявів галузевої завуальованості, низької якості та недоступності соціальних послуг, безвідповідальності та некомпетентності спеціалістів з соціальної роботи, недооцінки ними етичних стандартів, тобто усього , що наносить шкоду особистості, сім’ї, громаді.
      Порівняльний аналіз основних аспектів соціальної політики та соціальної роботи (рис.1) дозволяє представити менеджмент соціальної роботи як політичний процес, в ході якого встановлюється коли, як, скільки, кому надавати соціальних послуг відповідною соціальною службою.

Соціальна політикаСоціальна робота
Історичні витоки поняття «соціальна політика» беруть свій початок за часів грецьких міст —полісів, де зародилося уявлення про громадянство, пов’язане з принципом прямої дії демократії.Головне завдання соціальної роботі полягає в тому, щоб повернути «клієнту» (дитині, молодій особі, їх батькам, сім’ї, групі, громаді) здатність діяти самостійно у певних соціальних умовах
Об’єктами соціальної політики є не стільки індивіди, як певні групи населення.Суттєвим моментом соціальної роботи Е такий спосіб допомоги людям, який не принижує їх гідності. Тому велика увага приділяється характеру стосунків з клієнтами.
Тому соціальна політика цікавиться результатами, залишаючи поза увагою ті процеси, за допомогою яких ці результати досягаються.Часом соціальних працівників звинувачують у тому, що вони більше уваги приділяють процесу допомоги, ніж результатам.
Соціальна політика уникає «спілкування» з «Заплямованими» — соціальними низами та прагне утверджувати свій імідж як захисниця інтересів більшостіСоціальна робота має справу переважно з малозабезпеченими, маргіналізованннми прошарками населення
Рис.1 Порівняльний аналіз основних аспектів соціальної політики та соціальної роботи

      Класифікація рівнів взаємозв’язку соціальної політики та соціальної роботи дозволяє визначити наступні рівні застосування менеджменту соціальної роботи:
      Рівень (базовий) соціальної роботи (ОПЕРАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ МЕНЕДЖМЕНТУ)
      Робочий рівень соціальної політики і соціальної роботи
      Системний рівень соціальної політики і соціальної роботи
      Рівень всебічності соціальної політики і соціальної роботи (ВИЩИЙ РІВЕНЬ)
      Рівень соціальної політики (СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ).

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016