Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Соціальна робота arrow Соціальна профілактика (Лекції) arrow Лекція 6. Профілактика незайнятості
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Лекція 6. Профілактика незайнятості

Лекція 6. Профілактика незайнятості

Зайнятість населення як соціальна проблема.
Основні принципи соціальної профілактики незайнятості населення.
Державні гарантії права на вибір виду діяльності.
Регулювання та організація зайнятості населення.
Компенсації і гарантії при втраті роботи.

 Література
1. Соціальна підтримка незайнятої молоді/ Збірник інформаційно-довідкових методичних матеріалів для працівників соціальних служб для молоді – К.:”Етносфера”,1995.
2. Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки,  перспективи// За заг.редакцією Пінчук І.М., Толстоухової С.В.-К.: УДЦССМ, 2000 р. Випуск 1.-276 с.  

  1. Зайнятість населення як соціальна проблема.

   Зайнятість   -   це  діяльність  громадян,   пов”язана   із   задоволенням особистих та суспільних потреб і приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.
   Безробітними визнаються громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (або інших передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.
   У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

 2. Основні принципи соціальної профілактики незайнятості населення

   Державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах:
-  забезпечення   рівних   можливостей   усім   громадянам,   незалежно  від походження,  соціального і майнового стану,  расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань,  ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб;
-  сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створення  нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва;
-  координація діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі республіканської та регіональних програм зайнятості;
-  співробітництво   професійних   спілок,   асоціацій   (спілок)   підприємців, власників підприємств,  установ,   організацій або уповноважених ними органів  у  взаємодії з  органами  державного   управління  в  розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
-  міжнародне співробітництво у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.

 3. Державні гарантії права на вибір виду діяльності.

- Право на зайнятість.
- Право на працевлаштування.
- Право громадян на професійну консультацію, підго­товку, перепідготовку і одержання інформації у сфері зайнятості.
- Право на професійну діяльність за кордоном.
- Право на соціальний захист у сфері зайнятості.
- Право оскарження дій працівників служби зайнятості.
   Держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні:
   а) добровільність праці, вибір виду діяльності;
   б) захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи;
   в) безплатне сприяння у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання,  здібностей, професійної підготовки,  освіти,  з урахуванням суспільних потреб, всіма доступними засобами, включаючи професійну орієнтацію і перепідготовку;
   г)  компенсацію матеріальних витрат у зв’язку з направленням на роботу в іншу місцевість;
   д) виплату вихідної допомоги і збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування працівникам, які втратили постійну роботу на підприємствах,    в   установах   і   організаціях,    у   випадках   і   на   умовах, передбачених чинним законодавством;
   е) безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії;
   є) виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безро­біттю, матеріальної допомоги членам сім’ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги;
   ж)  включення  періоду  перепідготовки  та  навчання  нових  професій, участі в оплачуваних громадських роботах, а також одержання допомоги по безробіттю до загального трудового стажу;
   з) надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам   —   випускникам   державних   навчальних   закладів  держави, раніше заявлених підприємствами, установами, організаціями.
   Державні органи забезпечують публікацію статистичних даних та інформаційних матеріалів про пропозиції та попит на робочу силу, можливості працевлаштування, професійної підготовки і перепідготовки, професійної орієнтації і соціально-трудової реабілітації.
   Держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, в тому числі:
-  жінкам, які мають дітей віком до шести років;
-  одиноким матерям  за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дітей інвалідів;
-  молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади і не отримала направлення на роботу, а також іншим особам, молодше двадцяти одного року;
-  особам допенсійного віку (чоловікам після досягнення 58 років, жінкам - 53 років);
-  громадянам, які з поважних причин більше одного року не мають роботи;
-  особам, звільненим після відбуття покарання з установ, які його виконують, або таким, які за рішенням суду перебували у лікувально-трудових профілакторіях;
-  особам, яким виповнилось п’ятнадцять років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу шляхом створення додаткових робочих місць і спеціалізованих підприємств, організації спеціальних програм навчання.
   У разі проведення на підприємствах, в установах і організаціях скорочення чисельності або штату працівників у розмірі, що перевищує 5 процентів загальної кількості робочих місць, місцеві органи самоврядування зменшують або взагалі не встановлюють квоти для зазначених підприємств, установ та організацій

 4. Регулювання та організація зайнятості населення.

   3 метою сприяння повній, продуктивній і вільно обраній праці громадянами, зайнятості держава передбачає:
-  заходи інвестиційної та податкової політики, спрямовані на раціональне розміщення   продуктивних   сил;
-  підвищення   мобільності   трудящих;
-  створення нових технологій;
-  заохочення підприємництва;
-  створення малих підприємств і застосування гнучких режимів праці та праці вдома;
-  інші заходи, які сприяють збереженню і розвитку системи робочих місць;
-  забезпечення прав й інтересів працівників, створення сприятливих умов на виробництві, вдосконалення законодавства про зайнятість населення і працю;
-  проведення аналітичних та наукових досліджень структури економіки і прогнозування наступних змін якості й розподілу робочої сили;
-  регулювання   зовнішньоекономічної діяльності   в   частині   залучення   і використання іноземної робочої сили в Україні на основі квотування і ліцензування;
-  сприяння  в  разі   необхідності   створенню  додаткових  робочих  місць підприємствами,   установами  і  організаціями  всіх  форм  власності,   а також поліпшенню умов праці у суспільному виробництві.
   Державна служба зайнятості.
   1. Для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів  України,  створюється державна служба  зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці України і виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів.
   2.  Послуги, пов’язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безплатно.
   3. Діяльність державної служби зайнятості фінансується з державного фонду сприяння зайнятості, передбаченого на ці цілі.
   4. У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість державними і громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності та господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.
   5. Державна служба зайнятості звільняється від сплати податків, а також митних та інших державних зборів, що вносяться до бюджету.
   6.  Для  надання  послуг,   пов’язаних   з  профорієнтацією,   підвищенням професійного рівня та підготовки до роботи громадян за новою професією, а також для сприяння працевлаштуванню громадян у період тимчасового перебування за кордоном, на підставі ліцензій, що видаються у встановленому порядку, можуть створюватись комерційні бюро, агентства та інші організації за наявності в них сертифіката, виданого державною службою зайнятості. 
    Державний фонд сприяння  зайнятості населення утворюється для фінансування   передбачених   програмами   зайнятості   населення   заходів щодо:
•  професійної орієнтації населення, професійного навчання вивільнюваних працівників і  безробітних,  сприяння в їх  працевлаштуванні та виплати допомоги по безробіттю;
•  надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю;
•  створення і розвитку навчально-матеріальної бази, інформаційно-обчислювальних центрів, центрів профорієнтації, підготовки і навчання працівників, службових приміщень і власних підприємств служби зайнятості;
•  організації додаткових робочих місць в галузях народного господарства;
•  утримання працівників служби та інших витрат, пов’язаних із соціальним захистом права громадян держави на працю.
   Органи місцевого самоврядування, державної виконавчої влади за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безро­бітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприєм­ствах, в установах і в організаціях комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях.
   Професійна підготовка і перепідготовка незайнятих громадян.
   Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, може проводитись у випадках:
·   неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;
·   необхідності змінити кваліфікацію у зв’язку з відсутністю роботи,  яка відповідає професійним навикам громадянина;
·   втрати здатності виконання роботи за попередньою професією.
   Професійна   підготовка,   підвищення   кваліфікації  і   перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього учбових центрах за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.

5. Компенсації і гарантії при втраті роботи.

   Види компенсацій. Держава сприяє незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:
   а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;
   б) виплата стипендій в період професійної підготовки або перепідготовки і включення цього періоду до загального і безперервного трудового стажу;
   в)  виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю;
   г)  подання додаткової матеріальної допомоги безробітному громадянину і членам його сім’ї з урахуванням наявності осіб похилого віку і неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні.
   Контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими радами, інспекціями служби зайнятості та професійними спілками. Службові особи, винні у порушенні законодавства України про зайнятість населення, притягуються у встановленому порядку до відповідальності.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016