Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Валеологія arrow Невідкладна допомога (Лекції) arrow Лекція 3. Перша допомога при травмах (переломи, вивихи, поранення)
23.10.2014
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Лекція 3. Перша допомога при травмах (переломи, вивихи, поранення)

 Лекція 3. Перша допомога при травмах (переломи, вивихи, поранення)

1. Основні причини і ознаки травм і кровотеч. Само- і взаємодопомога при них.
2. Причини і ознаки опіків. Види опіків і невідкладна допомога при них.
3. Долікрська допомога при електротравмі.
4. Поняття про десмургію

      В ожеледицю різко збільшується кількість травм, які супроводжуються переломами. Особливо треба бути обережними людям похилого віку. Перелом призводить до порушення цілосності кісток, їх уламки можуть залишатися на місці або зміщуватися. Переломи бувають закриті (без ураження шкіри) і відкриті (з раною над місцем перелому).
      Надаючи першу допомогу, перш за все необхідно з’ясувати у потерпілого, якщо він в свідомості, або в очевидців надзвичайної події про одержану травму. Потім слід оглянути потерпілого, звертаючи особливу увагу на положення і рухомість кінцівок.
      Якщо відбувся перелом, потерпілий відчуває різкий біль і обмеження рухів, з’являються припухлість, деформація кінцівок, яка викликається зміщенням кісткових уламків, синяки, іноді чути хруст в місці перелому внаслідок тертя кісткових уламків. При відкритому переломі не можна намагатися видалити з рани кісткові уламки або вирівнювати їх.
      Обережним поверхневим промацуванням необхідно визначити місце найбільшої болючості, воно відповідає локалізації перелому. Необхідно пам’ятати, що не можна самим перевіряти рухомість кісткових уламків, вправляти їх, щоб не пошкодити м’які тканини, судини, нерви і причинити потерпілому додатковий біль, який може призвести до розвитку шоку.
      При підозрі на перелом першу допомогу надають в такому ж обсязі, як і при явному переломі.
      При закритому переломі слід вжити заходи, щоб попередити подальше зміщення уламків, зменшити травмування м’яких тканин їх кінцями, усунути або зменшити біль. При відкритому переломі, коли уламки кісток виступають в рану, слід зразу ж зупинити кровотечу і накласти стерильну пов’язку. Ці дії допоможуть попередити розвиток шоку від крововтрати, а також додаткове інфікування рани.
      Основне, що необхідно зробити, – забезпечити нерухомість (імобілізацію) пошкодженої кінцівки. Для цього можна використати косинку, бинти, вату, ремінь, готові або імпровізовані шини.  При переломі передпліччя руку згинають в лікті під прямим кутом. Пальці напівзігнуті, підкладають під них валик з марлі або вати. Шину накладають на два суглоби, розташовані вище і нижче перелому (мал. №1).
При переломі плеча фіксують плечовий і ліктьовий суглоб (мал. №2, №3). 

pd1     pd2

   При переломі променевої кістки в «типовому місці».

      Серед всіх пошкоджень скелета переломи кісток кисті і передпліччя складають приблизно 40-55%.
      Відбувається це тому, що, падаючи, людина інстинктивно виставляє руку, намагаючись пом’якшити удар. А найслабкіше місце променевої кістки – променезап’ястковий суглоб. Це її анатомічна особливість. Тому саме тут частіше всього буває перелом. Його називають переломом в типовому місці.  Перш за все пошкодженій руці необхідно створити спокій. Для цього її згинають в ліктьовому суглобі під прямим кутом, а кисть повертають долонею до тулуба, дещо зігнувши пальці. Для фіксації руки в цьому положенні можна використовувати дощечки, міцний картон, декілька зв’язаних лозин (мал. №4).

pd3

Накладають такі імпровізовані шини по тильній і долонній поверхні передпліччя, обов’язково захоплюючи і ліктьовий суглоб. Шину зафіксовують бинтом, шарфом, рушником, сорочкою або простирадлом. Пов’язку не слід накладати надмірно туго, це може викликати анемію пальців кисті або збільшити набряк. 
      Якщо немає можливості відразу звернутися за допомогою до лікаря, слід обкласти пошкоджене місце шматочками льоду або снігу в поліетиленовому пакеті або покласти холодний металевий предмет. Але не грілку, праску, гарячий пісок, поскільки це буде збільшувати набряк. Якщо біль буде сильний, можна прийняти аналгін, седалгін, попередньо подрібнивши його.        До тих пір, поки не знімуть гіпс, накладений в лікувальному закладі, необхідно тримати руку в косиночній пов’язці. Під час сну намагатися надати їй підвищеного положення (мал. №5).

pd4

 Опускати руку донизу не можна, поскільки набряк від цього збільшується.
      Для кращого загоювання перелому вже з перших днів починають виконувати легкі рухи пальцями. Приблизно через тиждень можна робити нескладну роботу – витирати пил, перебирати крупу..., але не можна форсувати навантаження. Не можна намагатися піднімати і переносити вантажі. Не тому, що перелом може повторитися. Під впливом тягаря м’язи ніби «розкріпачуються», в них обмежується циркуляція крові, що призводить до порушення їх повноцінного харчування і відновлення.

При переломі ключиці.

      Не можна вправляти виступаючі під шкірою кісткові уламки!
      Перше, що необхідно зробити, це надати пошкодженій кінцівці потерпілого положення, при якому розслабляються м’язи плечового пояса і кісткові уламки стають менш рухомими. Це рятує від наростаючого болю, а саме основне – попереджує ймовірність пошкодження підключичного судинно-нервового пучка.        Необхідно зігнути обидві руки потерпілого в ліктях, відвести назад надпліччя і закласти за його спину будь-яку палицю, щоб він утримував її в ліктьових згинах (мал. №6).

pd5

 В такому положенні потерпілого слід доставити в лікувальний заклад.  Якщо така травма відбулася у дитини або в чоловіка похилого віку, ушкоджену руку краще підв’язати косинкою під прямим кутом (мал. №7),

pd6

що також сприяє розслабленню плечового пояса і зменшує рухомість кісткових фрагментів зламаної ключиці. Під час відновлюючого лікування і після зняття фіксуючої пов’язки приблизно протягом місяця не слід носити вантажів. Спати потрібно на жорсткому ліжку на спині.
       При переломі стегна фіксують три суглоби – кульшовий, колінний і гомілковостопний (мал. №8).

pd7

      Якщо перелом закритий, шину краще накладати прямо на одяг, щоб попередити стискання шкіри, великих судин, нервів. Шину слід накладати швидко і обережно, щоб не спричинити потерпілому додаткового болю. Шину фіксують не дуже міцно, але надійно. Якщо немає предметів, які можуть бути придатні в якості шин, руку можна прибинтувати до тулуба, а ногу – до непошкодженої ноги. 
      При переломах ребер для зменшення болю грудну клітку міцно перев’язують бинтами, рушником, простирадлом або надають потерпілому зручного для нього положення.
      При переломі кісток таза потерпілого необхідно покласти на спину на тверду рівну поверхню, зігнувши його ноги в колінах, дещо розвести їх в боки і підкласти валик під коліна (поза «жаби») (мал. №9).  

pd8

      При пошкодженні хребта найбільш небезпечним ускладненням є частковий або повний розрив спинного мозку. Тому потерпілого необхідно обережно покласти на рівну горизонтальну поверхню (підлога, щит, широка дошка) (мал. №10).

pd9

      Не можна намагатися посадити його, поставити на ноги, примушувати пересуватися і рухатися. Якщо після травми потерпілий лежить навзнак, дихання і кровообіг у нього збережені, необхідно лишити його в цьому положенні до приїзду «швидкої допомоги».
       При пошкодженні шийного відділу хребта і переломах кісток черепа потерпілого укладають на спину на жорстку поверхню, а голову і шию фіксують з боків двома валиками із згорнутої одежі, ковдри, подушок (мал. №11).

pd10

      Переломи щелеп – розповсюджена травма. При цьому мова і ковтання затруднені, відмічається сильний біль, рот не закривається. Щоб створити нерухомість щелепи, на підборіддя накладають марлеву пов’язку, тури якої ідуть навколо голови і підборіддям. При переломі верхньої щелепи між верхніми і нижніми зубами прокладають шину (дощечку), а потім пов’язкою через підборіддя фіксують щелепу (мал. №12).  

pd11

      При вивихах відбувається стійке зміщення суглобових поверхонь кісток. Переважно вивих супроводжується і розривом капсули суглоба. Для вивиху характерні укорочення або подовження кінцівок, наростаючий біль в суглобі, який різко посилюється при рухах, з утрудненням активних рухів і різке обмеження пасивних рухів. Змінюється і конфігурація суглоба: вивихнута кістка виступає на новому незвичному місці. При вивиху можуть бути пошкоджені зв’язки, судини, нерви.
      Вправляти вивих може тільки медичний працівник! Самим це робити не можна, поскільки невмілими діями можна ще більше травмувати зв’язки, судини, нерви.

Перша допомога

      Перша допомога полягає перш за все в тому, щоб створити пошкодженій кінцівці нерухомість. Для цього накладають фіксуючу пов’язку або шину. Потім потерпілого треба обов’язково доставити в лікувальний заклад. Якщо сильний біль, то слід дати таблетку аналгіну або седалгіну. Щоб зменшити біль і набряк, рекомендується прикласти до місця вивиху грілку з холодною водою або змочений в холодній воді рушник.
      Вивих в плечовому суглобі – найбільш часта травма плечової кістки, це пояснюється анатомічними і функціональними особливостями цього суглоба. Вивих може відбутися не тільки при падінні на руку, але і при різкому русі рукою, наприклад, під час гри в баскетбол, волейбол, теніс.
      Ознака вивиху плечової кістки в плечовому або ліктьовому суглобі – рука знаходиться у вимушеному положенні, м’які тканини ніби западають в ділянку пошкодженого суглоба. Потерпілий відчуває різкий біль, особливо при намаганні рухати рукою, і тому він вимушений підтримувати пошкоджену руку здоровою.
      Після вправлення вивиху потерпілий відчуває полегшення. Але, незважаючи на це, лікар обов’язково накладає гіпсову або м’яку фіксуючу пов’язку, а потім призначає відновлююче лікування, мета якого – зміцнення м’язів і зв’язок в пошкодженому суглобі.
      Якщо ці рекомендації ігнорувати і через 2-3 дні почати навантажувати руку, виконувати рухи в суглобі в повному об’ємі, вивих може повторитися. Але вже у важчій формі, наприклад, супроводжується не тільки розтягненням, а й розривом зв’язок і тяжчим пошкодженням капсули суглоба. Це призведе до того, що вивих стає звичним, тобто при найменшому незручному русі, навіть у сні від різкого повороту на бік він може повторитись. Звичний вивих нерідко потребує вже оперативного лікування.
      Вивих нижньої щелепи. Це стійке зміщення суглобових поверхонь у скроненижнє-щелепному суглобі. Воно може виникнути при надмірному розкриванні рота в момент позіхання, відкусування великого шматка хліба, при сміхові, а також при травмах обличчя.
      Вивихи нижньої щелепи бувають односторонні і двосторонні. Симптоми двостороннього вивиху: рот відкритий, щелепа висунута вперед, слинотеча, ковтання і мова затруднені.
      При односторонньому вивиху рот привідкритий і ніби перекошений, щелепа висунута вбік.  Перша допомога
      Вивих, крім травматичного, можна вправити на місці. Потерпілого садять. Надаючий допомогу стає обличчям до нього, обгорнувши великі пальці руки бинтом або матерією, вводить їх в рот потерпілого, натискаючи на кут нижньої щелепи (задні кутні зуби), зміщуючи нижню щелепу вниз і назад, одночасно рештою пальців піднімаючи підборіддя (мал. №13).

pd12

      При травматичному вивихові необхідно прикрити рот потерпілого носовою хусточкою, накласти пов’язку (мал. №14), яка підтримує щелепу, і доставити потерпілого в лікарню.  

pd13

Травма ока

       Якщо стався удар ока, то в якості першої допомоги на 15-20 хвилин необхідно прикласти до нього змочену холодною водою вату або чисту носову хусточку. Зовнішня оболонка ока при забої пошкоджується рідко, але ніжніші внутрішні його структури можуть сильно постраждати. Тому обов’язково потрібно звернутися до лікаря-окуліста для перевірки зору і огляду ока.
      Батьки повинні знати і пам’ятати, що нерідко травми очей у дітей трапляються, коли вони залишаються без догляду дорослих і граються з гострими і ріжучими предметами. А грудні малюки можуть поранити очі навіть своїми нігтями, якщо їх своєчасно не зрізати.
      Особливо небезпечні виробничі травми. При обробці металу, дерева, скла, цементу дрібні частки з великою силою відлітають від деталей, що обертаються, і, потрапляючи в око, пошкоджують рогівку, а нерідко пробивають і її склеру наскрізь. Травма ока супроводжується різким болем, світлобоязню і сльозотечею.
      Гострі сторонні тіла, які потрапили в око, видаляти повинен тільки медичний працівник, і звернутися до нього слід як можна скоріше, попередньо наклавши на пошкоджене око чисту пов’язку.
      В тих випадках, коли травма ока викликана полум’ям, парою, гарячим жиром, кип’ятком, розплавленим металом, необхідно терміново вимити обличчя з закритими очима, а потім добре промити очі під струменем чистої води. Не накладаючи пов’язки, потерпілого необхідно терміново доставити в лікувальний заклад.
      При опіку очей кислотами, лугами, аніліновими фарбниками, вапном і іншими хімічними речовинами слід терміново добре промити очі чистою водою протягом 15-20 хвилин, бажано під струменем, з розкритими повіками, а потім, не накладаючи пов’язки, терміново звернутися до лікаря.
      Сильні опіки очей можна отримати ультрафіолетовим промінням при алектрозварювальних роботах, в сонячні дні на фоні сніжного покриву, катаючись на лижах. Ознаки опіку проявляються через 6-8 годин. Біль, світлобоязнь, сльозотеча, почервоніння кон’юктиви. Переважно через 2-3 дні ці явища проходять, але все ж таки слід обов’язково показатися окулісту.
      Пам’ятайте! При пошкодженні ока можливе різке зниження зору, аж до повної сліпоти. Чим скоріше людина звернеться до спеціаліста, незалежно від важкості травми, тим більше надії на успіх. Тільки спеціаліст може визначити характер і ступінь пошкодження ока, правильно надати допомогу і попередити можливі тяжкі ускладнення і втрату зору.
      Простіше і легше попередити очний травматизм, ніж боротися з його наслідками. На виробництві, наприклад, потрібно виконувати правила техніки безпеки, користуватися спеціальними захисними окулярами, обладнати робоче місце захисною сіткою, екранами, пилоусмоктувачами. А в побуті проявляти необхідну обережність і особливу увагу приділяти дітям.

Перша допомога при пораненнях

      При будь-якому пораненні дуже велику небезпеку являє забруднення рани (інфікування). Мікроби потрапляють в рану не тільки з предмета, яким вона нанесена, але також зі шкіри, одягу потерпілого. Тому при наданні першої допомоги необхідно послідовно дотримуватися двох головних вимог: зупинити кровотечу і зберегти рану від забруднення. Це залежить від правильної обробки рани, для чого необхідно мати стерильний перев’язочний матеріал (марля, серветки, вата, бинти) і який-небудь дезинфікуючий засіб (розчин йоду, перекис водню, розчин марганцевокислого калію, бриліантової зелені).        Перш ніж почати обробку і перев’язку рани, необхідно помити руки і обробити їх спиртом. Шкіру навколо рани 2-3 рази протерти марлею або ватою, змоченою дезинфікуючим розчином, починаючи від краю рани до периферії (мал. №15).

pd14

       Забої рекомендується змащувати зеленкою або розчином йоду, заклеїти бактерицидним пластиром. 
      При розчавлених пораненнях з розм’ятими краями після надання першої допомоги потерпілого обов’язково доставляють в медичний заклад для профілактичного введення сироватки, яка попереджує таке ускладнення як правець. Якщо є колота рана, потерпілого обов’язково повинен оглянути лікар, щоб виключити травму внутрішніх органів або проникаючого поранення.
      Лікування ран при укусі скаженої собаки потребує використання сироватки для профілактики сказу, а при укусі отруйних змій і павуків – введення засобів, нейтралізуючих отруту. Тому таких потерпілих як можна скоріше доставляють в лікувальний заклад.
      Надаючи першу допомогу при пораненнях, не можна:
      ♦ промивати рану спиртом, розчином йоду, це може викликати опіки;
      ♦ відривати прилиплі шматочки одягу;
      ♦ засипати рану ліками у вигляді порошків, змащувати її будь-якими мазями або маслом;
      ♦ класти вату безпосередньо в рану;
      ♦ видаляти сторонні тіла, а при випаданні внутрішніх органів – вправляти їх в рану (можна тільки закрити їх стерильним матеріалом).

      Контрольні питання
      1. Ваші дії при наданні першої допомоги при переломах і вивихах.
      2. Перша допомога при пораненнях.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2014