Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Валеологія arrow Психовалеологія (Лекції) arrow Лекція 5. Невропатія
04.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Лекція 5. Невропатія

Лекція 5. Невропатія

1. Поняття про невропатію.
2. Види невропатії.
3. Прояви невропатії.
4. Виховання дітей з невропатією.

      Невропатія - це вроджена дитяча нервовість. Дитина з таким діагнозом, за словами батьків, “не дитина, а клубок нервів”. Бабуся, яка скаржиться з приводу труднощів виховання внука, жаліється: “Мені було легше з моїми 7-ма дітьми, ніж з ним одним”. Мати у відчаї вигукує: “Доктор, допоможіть” Немає більше сил. З того дня, як я принесла сина з пологового будинку, сім’я не знає спокою ні вдень, ні вночі”. Саме дитина, яка страждає невропатією, часто залишається єдиною, оскільки батьки заявляють: “Так вимучені нею, що й думати боїмося про наступних дітей”.
      Причини невропатії складні. Судячи з того, що для дитини з невропатією характерні:
      - фізичний інфантилізм;
      - схильність до алергічних реакцій;
      - недорозвинутість ряду систем і функцій організму;
      - наявність ексудативно- катарального діатезу (у 88,3% дітей)
      причини її заключаються в порушеннях внутрішньоутробного розвитку. Про це непрямо свідчить те, що у 56% матерів, у яких народились діти з невропатією, був токсикоз другої половини вагітності, а у 36% з них спостерігалась загроза її мимовільного переривання.
      В той же час виражена при невропатії вегетосудинна дистонія з
      - підвищеним чи зниженим слиновиділенням
      - зниженою чи дещо підвищеною t тіла
      - порушеннями функцій внутрішніх органів, частіше шлунково-кишкового тракту
      - пітливістю
      свідчать про порушення функції гіпоталамічного відділу головного мозку, який регулює життєдіяльність організму. Це підтверджується змінами на електроенцефалограмі (ЕЕГ). У таких дітей відносно часто у внутрішньоутробному періоді відмічалась гіпоксія, асфіксія - в період родів. У 63,2% матерів, які народили дітей з невропатією, мали місце важкі переживання в період вагітності. Нервувала мати - нервував плід. Таким чином, не випадково невропатія - саме вроджена дитяча нервовість.
      Невропатична дитина частіше всього субтильна, граціозна, спритна, в її руках відчувається почуття ритму, рвучкість і імпульсивність, у неї жива міміка, виразні жести і поза. У неї тонкі, довгі, нервові пальці. Дитина з невропатією надміру рухлива, суєтлива, нестримана, але тривожно застигає біля матері, побачивши стороннього. Рідше дитина з невропатією диспластична і малорухлива, зневірена, плаксива, дратівлива і капризна, оскільки вона підвищено виснажлива, слабка. На її обличчі - вираз стурбованості або недитячої зосередженості. У дитини з невропатією шкіра і слизові оболонки бліді, під очима синюшність і волосся ламке, ніби прилипло до голови, її руки гарячі або холодні, вологі.
      У дитини холеричного темпераменту невропатія частіше проявляється поведінковими порушеннями - вимогливістю, настирністю, негативізмом, протестними реакціями.
      Сангвінік з цим діагнозом збудливий, рухливий, худенький, блідий. У нього підвищений обмін речовин, знижене слиновиділення (сухість в роті) і т.д.
      Дитина флегматичного темпераменту з невропатією в’яла, слізлива, схильна до неприємних відчуттів з боку шлунково-кишкового тракту, його спазмів, до ларинго- і бронхоспазмів і т.д.
      Відомий радянський психіатр Г.Є.Сухарєва виділила 2 варіанти невропатії - збудливий і астенічний.
      1) При збудливому варіанті дитина імпульсивна, запальна, егоїстична, рухливо розгальмована і надто рухлива, шумна, невгамовна.
      2) При астенічному варіанті вона вразлива, ранима, підвищено образлива. Вона швидко втомлюється, виснажується і тоді стає капризною, плаксивою. У неї часто бувають із-за формальної недостатності порушення травлення, запори або рідкий стілець. Характерний для дітей з невропатією ексудативно-катаральний діатез виявляється при астенічному варіанті в схильності до стоматиту, захворювань верхніх дихальних шляхів, в порушеннях травлення. Батьки більше скаржаться на хворобливість такої дитини, ніж на її капризність і вимогливість.
      Однак чітка грань між підвищеною збудливістю або загальмованістю є рідкою, і частіше зустрічаються переплетення того й іншого в поведінці хворого як вираз контрастності рис дитини, що страждає невропатією. Складні причини - складні і неоднозначні наслідки. Ось вона збуджена в поведінці, ось виснажилась, знітилась і викликає жаль, тривогу за неї, за її здоров’я і життя.
      1) перша особливість невропатії - порушення сну. Вони відмічаються у дитини, що хворіє на невропатію з перших місяців життя. Спить вона лише в певних умовах - в повній тиші, при включеному нічнику, на руках, при погойдуванні. Сон її чутливий, неспокійний. Дитина прокидається дуже часто, обов’язково з криком, плачем. Часто в неї “спокійне безсоння”: вона грається вночі, ніби зовсім не потребуючи відпочинку, протестує при спробах вкласти її, заколисати або страждає від намагань заснути, найти зручну позу в ліжку. Вві сні вона метається, збиває простирадло, скидає ковдру, щохвилини із схлипуванням змінює позу. Поправивши ковдру і вклавши її нормально, мати через хвилину знаходить дитину, яка лежить на ковдрі поперек ліжка або з ногами на подушці. Волосся у неї злипається від поту. Іноді вона плутає день і ніч, засипає лише опівночі і спить до полудня. В 1-1,5 року таке немовля відмовляється від денного сну. При астенічному варіанті невропатії діти сонливі, але сон їх такий же неспокійний, як і в збудливих дітей. Сон у невропатичних дітей налагоджується лише до трьох років життя.
      2) друга особливість - порушення годування. Дитина з невропатією звичайно вже в 1,5 міс. відмовляється від грудей, а якщо і бере їх, то з неохотою, ліниво, відволікаючись. Один швидше грається грудьми, ніж смокче, інший веде себе агресивно, кусає груди, неспокійний, ніби материнське молоко гірке.
      - Мати такої дитини нерідко помічає у неї злий плач, рвучкість рухів біля грудей.
      - Нерідко дитина з невропатією швидко втомлюється при годуванні або втрачає інтерес до нього. Починаються переживання батьків, пов’язані з поганим апетитом дитини. Зригування, блювота, відмова від їжі виснажують батьків. Поганий апетит зберігається до 7-8 років.
      - Невропатична дитина не лише мало їсть, але й погано жує. У неї в такому випадку мало слини і їй не проковтнути кусок твердої їжі. Кмітлива мати ставить на стіл стакан води, і дитина щохвилини запиває їжу. Вона здатна грати і навіть заснути з куском за щокою, і, намагаючись не допустити цього, мати вимагає, щоб після їжі маля відкрило рот.
      - На нову незвичну їжу у неї буває блювота, іноді вона довго відмовляється від м’яса (вегетаріанець поневолі), від твердої їжі або їсть щось одне - або сосиски, або макарони, або хліб з маслом і оселедцем.
      3) Третя особливість невропатії - порушення дефекації і сечовиділення.
      Регуляція фізіологічних відправ дитини невропата - постійна проблема її виховання.
      - Стілець у неї частий, а частіше - затримка.
      - Маля з невропатією нерідко відмовляється від горшка і до 2-4 років при потребі забивається в куток, де й відбувається дефекація в штанці.
      - Сечовиділення у неї, як правило, часте, вона часто хворіє денним і нічним нетриманням сечі (енурез); іноді у неї зустрічаються і затримка сечовиділення.
      4) четверта особливість - контрастність поведінки.
      Дитина з невропатією контрастна в поведінці, тому що фізіологічно дисгармонійна.
      - вона агресивна, конфліктна, забіяка, відчайдушний сперечальник;
      - її злий і настирний плач виводить батьків; однак така дитина і високочутлива, точно вловлює настрій матері;
      - вона боязлива, але й безстрашна - може вступити у конфлікт, в бійку з більш сильними і навіть з дітьми, старшими за віком, не думаючи про наслідки для себе;
      - вона ранима і образлива, але сама ж загострює ситуацію, в якій може бути ображена;
      - вона сором’язлива і надоїдлива;
      - не переносить шуму і шумна сама;
      - виснажлива, але жадібна до інформації і засинає біля телевізора від втоми, ледве підтримуючи повіки, щоб не заплющилися очі;
      - вона вредна, але й безхитрісна;
      - вона боязлива, недовірлива, їй притаманний страх нового, невідомого, але вона і вкрай необережна, необачна, часто попадає в біду;
      - аутоагресивна - кусає себе (руки), гризе нігті, наднігтеві валики, губи, байдужа до всього, що їсть і, як говорить мати, “не шкодує себе”.
      5) п‘ята особливість - емоційна нестабільність.
      Ось вона весела і раптом - гнів, сльози, надовго зіпсований настрій. Батьки говорять, що не знають, з якого боку до неї підійти і яке саме слово, чи зауваження викличе негативну емоцію, незадоволення.
      6) шоста особливість - надзвичайна рухливість.
      Вона неспокійна на руках і в ліжку, а на прогулянці виповзає з-під ковдри. Вона ухитряється перелізти через сітку ліжка або просовує голову між прутами.
      7) сьома особливість - прискорений психорозумовий розвиток.
      - дитина, що хворіє на невропатію, вчиться читати самостійно, по назвах казок і вивісках магазинів, знає багато віршів;
      - вона чудово орієнтується в оточуючому: швидко встановлює, хто є хто в сім’ї, кого з тих, хто приходить в сім зустрічають радісно, кого з досадою;
      - хитрить, скаржиться бабі на маму, батькові на бабу, мамі на батька;
      - при гостях вона з задоволенням танцює, співає, бадьоро розмовляє, саме ці діти сприймаються як вундеркінди - “чудо-діти”;
      - нерідко вона починає розмовляти настільки рано, що дорослі бувають спантеличені;
      - іноді у неї відмічається затримка мови, але потім в один прекрасний день її ніби пробиває, і з цього моменту вона розмовляє багато, граматично правильно;
      - у невропатичних дітей часто спостерігається нечиста вимова звуків або заміна одних звуків іншими (дислалія).
      8) Восьма особливість - перезбудженість вегетативної нервової системи і алергічна схильність, що призводить нерідко до таких ускладнень, як несправжній круп, ларингоспазм, астматичний синдром.
      - у таких дітей часто патологічні реакції на щеплення;
      - вони чутливі до зміни погоди, змін атмосферного тиску і вологості повітря, відповідаючи вегето-судинними кризами на різні зміни метеоумов.
      9) Дев’ята особливість - надчутливість
      - невропатична дитина - свого роду принцеса на горошині. Її дратують складка на простирадлі, рубчик на трусиках, а щільний комірчик вона не терпить абсолютно;
      - часто невропатичних дітей турбує свербіння шкіри, волосяної частини голови, вух, промежини, і тоді вони розчісують себе до крові;
      - надчутливі вони до запахів, і навіть звичайні запахи з кухні при приготуванні їжі викликають у них головний біль і підвищену дратівливість;
      - шум і яскраве світло збуджують і знесилюють їх.
      10) Десята особливість - часте порушення терморегуляції.
      - у збудливих це підвищення t тіла (до 37,2-37,6), у ослаблених - знижена (до 36,0-36,2). Підвищена t частіше не відображається на їх самопочутті і виявляється випадково, але іноді може супроводжуватися відчуттям нездоров’я, і тоді їм помилково ставлять діагноз гострого респіраторного захворювання;
      - разом з тим невротична дитина особливо сприйнятлива до застудних хвороб;
      - тривало і часто хворіюча дитина нерідко страждає невропатією в тому випадку, якщо інші прояви цієї форми дитячої нервовості у неї виражені слабо або відсутні;
      - при невропатії часто мають місце імунодефіцитні стани, які виражаються в низькій опірності до інфекцій.
      Розрізняють ранню форму невропатії, яка виявляється з самого народження, і пізню, яка проявляється з 4-7 міс. і протікає важче. При пізній її формі дитина в перші місяці сонлива, “спокійна”, а по суті дозріває після родів. Тоді передвісниками невропатії є атонія кишечника з запорами і метеоризмом, погане смоктання, повільне збільшення маси тіла і загальна пасивність. Далі звичайно формується первина астенічного варіанту.
      У дітей, що мають невропатію, особливо великі шанси захворіти неврозом (22,3% дітей з неврозами мали в ранньому дитинстві невропатію), як правило, його істеричною формою (у кожної другої дитини з істеричним неврозом раніше відмічалась невропатія), у зв’язку із вразливістю, ранимістю, егоїстичністю, порушеннями в спілкуванні. Хоча вони і тягнуться до ровесників, але спілкування з ними невідворотно виливається в конфлікт: у грі збудливі, надміру імпульсивні, астенічні втомлюються, і все це закінчується взаємними звинуваченнями, апеляцією до дорослих. Вимогливі до ровесників і до дорослих, егоцентричні діти з невропатією породжують неспокій всюди, де б вони не з’явилися.
      Будучи симбіотично прив’язані до матері, вони буквально поневолюють її. Мати в кінці кінців не витримує і молить близьких дати їй перепочити, поїхати у відпустку одній.
      Нерідко діти з невропатією схильні до шкідливих звичок: смокчуть палець, мнуть шкіру на шиї, займаються онанізмом. Особливо важкі вони в період негативізму, який в них починається раніше - з 2-х років - і триває довше - до 7-8 років. Тоді їх негативізм з непідкоренням, з агресивною вимогливістю, настирливістю, невмолимою впертістю доводить батьків до неврозу. При невропатії у дитини батьків заспокоює одне - запевнення, що до 8-11 років це пройде.
      Невропатія частіше зустрічається у хлопчиків ніж у дівчаток (в співвідношенні 1,8:1), у первістків або пізніх дітей.

Виховання

      Як же виховувати дітей, що мають невропатію? Отже, повернемось до вигуку: “Доктор, допоможіть!”. Спілкування з невропатичною дитиною вимагає надзвичайної делікатності і такту.
      1) Основні вимоги - не випещувати її, не воювати з нею, хоча вона безперервно провокує на це, але й не капітулювати перед нею.
      Якщо батьки починають кричати на неї, вона буде кричати ще сильніше, доходячи до шаленства. Слід пам’ятати, що поріг збудливості у неї знижений. Те, що дорослі не сприймають, таку дитину дратує, є нестерпним для неї. Працюючий з приглушеним звуком телевізор, для неї, що спить в сусідній кімнаті, - те ж саме, що для батьків бульдозер, що працює під вікном спальні.
      2) тому тиша, спокійна, стримана поведінка дорослих - умова для її спокою, стриманості.
      В шумній стихії така дитина знаходиться в стані постійного перезбудження.
      Отже, всі спокійні поряд з невропатичною дитиною, ніхто не підвищує голос. Її не смикають щохвилини заборонами, зауваженнями, докорами.
      3) батьки повинні багато дрібниць “не помічати”, оскільки життя такої дитини стане нестерпним, якщо кожен проступок (все її життя до 7 років - суцільний проступок в очах суворих батьків) буде викликати реакцію оточуючих.
      Він занадто голосно закричав від радості, збудження, зсунув килим на підлозі, стягнув скатерку і розбив посуд, що стояв на столі, порвав газету, їсть стоячи. Звичайно, все це неприємно, але у дитини вроджена дитяча нервовість, і батьки все це з розумінням не повинні помічати. Але ось він в гніві вдарив бабусю чи бере і вперто запалює сірники, чи наперекір забороні підійшов до плити, на якій кипить суп. Ось це вже проступок.
      4) У випадках дійсно серйозного проступку не повинно бути місця ваганням. Йому серйозно і суворо вказують на недопустимість подібних дій.
      Вся сім‘я відвертається від нього, з ним ніхто не спілкується. Він впадає в істерику, але всі продовжують займатися своїми справами, ніби нічого не відбувається, і він поступово заспокоюється. Дитина з невропатією схильна до істеричного типу реагування. Він, як досвідчений дипломат, використовує будь-яку тріщину у відносинах між членами сім‘ї. Ось він кидається з криком на підлогу, добиваючись свого. Батьки непохитні. Кріпиться і бабуся, але її стійкості вистачає ненадовго, і вона говорить: “Припиніть знущання над дитиною, поступіться йому”. А йому лише цього й треба. Він кричить і вимагає ще наполегливіше. Очевидно, що його демонстративна поведінка і була розрахована на бабусю.
      Якщо потакання всім забаганкам дитини взагалі неможливе при вихованні, то тим більше недопустиме воно при вихованні дитини з невропатією.
      5) Таку дитину ні в якому разі не можна виховувати егоцентрично, як кумира, “єдину радість”.
      Його хвалять, коли він достойний похвали, але не надміру, його карають, але адекватно, його не демонструють як вундеркінда гостям. Він схильний спілкуватися з дорослими, особливо з добряками, які поступаються йому, захоплюються і замиловуються ним, а йому потрібно засвоїти дуже важке для нього спілкування з ровесниками. Товариство дорослих перезбуджує його.
      6) В дитячий садок йому краще піти в 5 або 6 років - в старшу чи підготовчу до школи групу. Але одного-двох товаришів-ровесників, спокійних і покладистих, для нього слід знайти до того, як він піде в дитячий садок.
      7) Дитина з невропатією швидко втомлюється, тому не слід її водити на дитячі ранки, в цирк. Там вона швидко виснажиться від вражень, буде перезбуджена і це закінчиться безсонною ніччю, або вона на декілька діб вийде з ладу, буде капризнішою ніж звичайно. По телевізору можна дозволити дивитися мультики і, мабуть, все.
      8) Дитина з невропатією швидко розвивається психічно, але цю тенденцію не слід заохочувати. Батьки розказують їй казки, дарують іграшки по віку, даючи інформацію її допитливому розуму, але не форсують розумовий розвиток, а приділяють більше уваги моральному вихованню. Її невтомно готують до безконфліктного спілкування з ровесниками, зміцнюють фізично.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016