Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Біологічні науки arrow Цитологія (Лекції) arrow 3. Органели спеціального призначення: класифікація, характеристика. Включення
26.10.2014
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




3. Органели спеціального призначення: класифікація, характеристика. Включення

3. Органели спеціального призначення: класифікація, характеристика. Включення

   Спеціальні органели властиві лише для окремих високо­спе­ціалізованих певним чином клітин. Розрізняють фібрилярні та мікротубулярні типи спеціальних органел. До фібрилярних органел належать: (1) міофібрили, що побудовані з товстих (міозинових) і тонких (актинових) протофібрил, або міофіламентів і розташовані в м’язових клітинах і волокнах; (2) тонофібрили характерні для епітеліальних клітин шкіри; (3) нейрофібрили — спеціальні органели, які знаходяться в нейронах.
   До мікротубулярних органел спеціального характеру належать війки і джгутики, в основі яких є віночок мікротрубочок (рис. 2.28) — найчастіше 9 дублетів (9 груп по 2 мікротрубочки), розміщених по колу, і в центрі дві окремі мікротрубочки. Будову їх визначають формулою (9х2)+2. Війки знаходяться на апікальних полюсах миготливого епітелію, який вистеляє повітропровідні шляхи, а джгутики — це хвостики сперматозоїдів. (Спеціальні органели детально описані в курсі гістології).
   Включення — це непостійні утвори в цитоплазмі, представлені у вигляді гранул, крапельок чи кристаликів, які служать для забезпечення життєдіяльності клітини, або з’являються в результаті її функціонування. Немає стрункої класифікації включень, тому, залежно від природи речовини, яка в них нагромаджується, і для зручності вивчення їх традиційно поділяють на такі групи:
   (1) трофічні: білкові включення частіше містяться в рослинах, наприклад, алейронові зерна в клітинах насіння рослин. Із вуглеводних трофічних включень найбільше розповсюдженими є гранули полісахариду глікогену в печінці. Ліпідні включення мають вигляд крапель, які можуть зливатися в жирових клітинах сполучної тканини;
   (2) пігментні включення — це речовини, які мають певне забарвлення. Сюди відносять гемоглобін в еритроцитах, гемосидерин — продукт обміну гемоглобіну, який нагромаджується в макрофагах, меланін  — чорний пігмент — синтезується і нагромаджується в пігментоцитах шкіри, ліпофусцин (“пігмент старіння”) збирається у вигляді мембранних гранул у нервових клітинах;
   (3) секреторні включення — міхурці, в яких збираються ферменти, продукти синтезу залозистих клітин, наприклад, крапельки слини в клітинах слинних залоз, гранули зимогену в клітинах підшлункової залози;
   (4) екскреторні включення містять непотрібні, а навіть шкідливі продукти метаболізму, які підлягають видаленню з клітини (і з організму) наприклад, сечова кислота (у клітинах нирки), жовчні пігменти (у печінкових клітинах);
   (5) специфічнігрупа включень, які виконують особливу роль в клітинах: вітамін С в сітчастому шарі кори надниркових залоз, кератогіалін — білок у зернистому шарі епітелію шкіри, елеідин — білок в блискучому шарі епітелію шкіри тощо;
   (6) неспецифічні — невластиві живій нормальній клітині (частинки туші при татуюванні, включення вугілля, оксиду заліза, кремнію — у клітинах легень).

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2014