Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Біологічні науки arrow Цитологія (Лекції) arrow 2. Короткий екскурс розвитку цитології
10.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




2. Короткий екскурс розвитку цитології

2. Короткий екскурс розвитку цитології

   а) винайдення мікроскопа
  
Вивчення клітини стало можливим лише з моменту винайдення мікроскопа і застосування його для дослідження біологічних об’єктів. Стосовно того, хто першим сконструював мікроскоп, немає єдиної думки. У всякому разі, це відбулося на початку XVII століття одночасно в різних країнах. Безперечно, що заслуги у винайденні мікроскопа мають як голландці брати Янсени, так і італійці Галілео Галілей і Кеплер. Перші мікроскопи давали відносно невеликі збільшення (у 10–12 разів) і використовувалися зазвичай для розглядання різних предметів, часто дрібних паразитів, і тому отримали іронічну назву “блошиного скла”.
  
Видатний англійський учений Роберт Гук удосконалив мікроскоп і в 1660 році у своїй книзі “Мікрографія” уперше описав коробочки (клітини) у зрізі з корка, а також з інших рослинних об’єктів. По суті це не були клітини в сучасному розумінні, а лише клітинні стінки, окорковілі оболонки клітини, проте термін “клітина”, як елементарна структура живого, залишився у вжитку до сьогодні. Спостереження Р. Гука підтвердили і розширили такі мікроскопісти XVII ст., як М. Мальпігі, Н. Грю і А. Левенгук .
  
У кінці ХVIII ст. були вдосконалені лінзи мікроскопа, і Ф. Епінус сконструював ахроматичний мікроскоп, який надав поштовх для подальшого вивчення біологічних об'єктів. На початку XIX ст. французький анатом і фізіолог М.Ф.К. Біша в своїй праці “Загальна анатомія” (1801) описав 21 тканину організму людини. У цей же час І. Кулеман дослідив циклічні зміни в яєчнику овець.
  
У третьому десятилітті XX ст. було описане клітинне ядро. Зо­крема, чеський фізіолог Я. Е. Пуркінє виявив у яйцеклітині курки ядро (1825–1930) і ввів поняття “протоплазма” (сьогодні це поняття “цитоплазма”). Р. Браун описав ядро в рослинній клітині, а К. Вольф у яйцеклітині ссавців (1827). Ядерце описав М. Шлейден (1838).

   б) формулювання клітинної теорії та визначення клітини
  
Нагромадження описових даних про клітину дало можливість зробити узагальнення — сформулювати клітинну теорію. Перший крок у цьому напрямі зробив М. Я. Шлейден, який виклав думку про те, що рослинний організм є агрегатом клітин (1838). Через рік Т. Шван у роботі “Мікроскопічне дослідження про схожість у структурі і рості тварин і рослин” сформулював клітинну теорію, в якій він розглядав клітину як універсальний структурний компонент тваринного і рослинного світу. Р. Вірхов (1858) доповнив клітинну теорію положенням про розвиток клітин (відомий його афоризм “Кожна клітина з клітини”).
  
Вчення про клітину пройшло складний шлях розвитку: від описових даних про різні клітини до узагальнення — клітинної теорії та цитології.
  
Узагальнення фактичного матеріалу про структуру клітини привело до спроб формулювання поняття клітини. Так, Олександр Браун (1851) писав: “...клітина — це маленький організм, що утворює на своїй поверхні оболонку...”. Максу Шульце належить класичне визначення клітини: “Клітиною є грудочка протоплазми з розміщеним у ній ядром, яка володіє всіма властивостями життя” (1856–1866).
  
У 70-х рр. XIX століття майже одночасно в різних частинах Європи був описаний поділ клітин — мітоз. Зокрема, український зоолог П. І. Перемежко (1878) описав фази мітотичного поділу клітини, а німецький гістолог А. Флемінг (1879) деталізував опис цього процесу і дав назви основним фазам непрямого поділу клітини, які збереглися до сьогодні. Тоді ж були описані майже всі клітинні органели на мікроскопічному рівні: комплекс Гольджі (К. Гольджі, 1875–1898), мітохондрії (1898), центросома (О. Гертвіт, 1875; М. Гейденгайн, 1891).
  
Таким чином, наприкінці ХІХ ст. була вивчена будова клітини на світлооптичному рівні, з’ясована в основному роль її структур, описані закономірності клітинної репродукції, сформульоване поняття клітини та визначена її роль у живій природі.

   в) досягнення електронної мікроскопії в цитології
  
Із винайденням електронного мікроскопа (1931) і застосуванням його для біологічних досліджень цитологія зробила значний крок уперед. У середині XX ст. вченими з використанням електронного мікроскопа була описана субмікроскопічна будова клітини та її компонентів. У 40–50-х рр. XX ст. розвиток науки у передових країнах досяг такого рівня, що відкриття і дослідження структур клітини, її органел за допомогою електронного мікроскопа здійснювалися дослідниками різних країн майже одночасно. Так, Р. Портер, А. Клод і Е. Фулман описали ендоплазматичну сітку (1945–1946), А. Далтон, Е. Фелікс, Ф. С. Шестранд і Ц. Нансон дослідили електронномікроскопічну будову комплексу Гольджі (1953–1954). К. Р. де Дюв з використанням фракційного центрифугування виявив лізосоми, Родін відкрив пероксисоми (1954). Більш детально були описані субмікроскопічні структури клітини у 60–70-х рр. ХХ століття.
  
У наш час учені продовжують досліджувати біологію клітини, поглиблюючи знання про її будову, хімізм, функції, розвиток, диференціацію, старіння, генетику і патологію. Генна інженерія клітини, суть якої полягає у виділенні і штучному функціонально активних генетичних структур (генів, їх блоків та рекомбінантних молекул ДНК) з наступним введенням їх в організм з метою цілеспрямрямованої перебудови його генотипу, стала об’єктом детального вивчення.
  
Сучасна клітина теорія включає такі основні положення.
  
(1) Усе живе складається з однієї або багатьох клітин. Усі клітини різних живих організмів подібні (гомологічні за побудовою).
  
(2) Клітина є найменшою основною одиницею живого. У ній відбуваються всі хімічні реакції, які уособлюють життя.
  
(3) Усі клітини виникають з клітин, що вже існують. Вони містять і передають генетичну інформацію з покоління у покоління.
  
(4) Клітини зберігають, переробляють і передають генетичну інформацію з покоління у покоління.
   (5) Багатоклітинні організми є складними клітинними ансамблями, які утворюють цілісні системи.
  
У ХХ столітті за відкриття в цитології та суміжних науках були присуджені Нобелівські премії. Серед лауреатів були:
  
у 1906 р. Камілло Гольджі і Сантьяго Рамон-і-Кахаль за відкриття в галузі структури нейронів;
  
у 1908 р. Ілля Мєчніков і Пауль Ерліх за відкриття фагоцитозу (Мєчніков) і антитіл (Ерліх);
  
у 1930 р. Карл Ландштейнер за відкриття груп крові;
  
у 1931 р. Отто Варбург за відкриття природи і механізмів дії дихальних ферментів цитохромоксидаз;
  
у 1946 р. Герман Меллер за відкриття мутацій;
  
у 1953 р. Гонс Кребс за відкриття циклу лимонної кислоти (цикл Кребса);
  
у 1959 р. Артур Корнберг і Северо Ороа за відкриття механізмів синтезу ДНК і РНК;
  
у 1962 р. Френсіс Крик, Морис Вілкінсон і Джеймс Вотсон за відкриття молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живих системах;
  
у 1963 р. Франсуа Жакоб, Андре Львов і Жак Моно за відкриття механізмів синтезу білка;
  
у 1968 р. Хар Гобінд Корана, Маршалл Ніренберг і Робетр Холлі за розшифрування генетичного коду і його ролі в синтезі білка;
  
у 1970 р. Джуліус Аксельрод, Бернард Кац і Ульф фон Ейлер за відкриття гуморальних медіаторів нервових закінчень і механізмів їх зберігання, виділення та інактивації;
  
у 1971 р. Ерл Сазерленд за відкриття вторинного посередника цАМФ і його ролі в механізмі дії гормонів;
  
у 1974 р. Кристіан де Дюв, Альберт Клад і Джордж Паладе за відкриття, що стосуються структурної та функціональної організації клітин (ультраструктура і функціональна організація лізосом, комплексу Гольджі, ендоплазматичної сітки).

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016