|
1. Групові норми. Групові конфлікти менш поширені в соціальній практиці, ніж міжособистісні, але вони завжди більш масштабніші і тяжкі своїми наслідками. Небезпека таких конфліктів полягає в тому, що вони часто виникають через амбіції лідерів або екс-лідерів. Кожний із нас на роботі чи в будь-якій іншій взаємодії може бути втягнутий в груповий конфлікт.
Груповий конфлікт – це протистояння, в якому хоча б одна із сторін представлена малою соціальною групою. Отже, мала соціальна група – це група людей, які об’єднані спільною діяльністю, спільними цілями і інтересами, і які знаходяться в безпосередніх взаємовідносинах один з одним. Кількісний склад малої групи може бути від двох-трьох чоловік до декількох десятків членів. Наприклад, екіпаж літака, академічна група в вузі. Для малої соціальної групи характерні такі ознаки:
– безпосереднє спілкування між її членами;
– спільні інтереси, цілі і спільна діяльність;
– розподіл праці, координація і доповнюваність діяльності;
– внутрішній розподіл функцій і групових ролей;
– спільні норми, установки, ціннісні орієнтації і способи поведінки;
– певний спосіб взаємодії між членами;
– почуття приналежності до даної групи;
– групова ідентичність з точки зору чужих людей.
В залежності від цілей і способів об’єднання, групи можна поділити на: постійні і тимчасові, вільні (членство в них базується на добровільних засадах) і обов’язкові (засновані на примусовому членстві, наприклад група ув’язнених в тюрмі), відкриті і закриті, формальні і неформальні.
Функціонування і розвиток групи не можливий без норм і правил внутрішнього спілкування. Групові норми складаються спонтанно в процесі взаємодії і представляють систему соціальної регуляції поведінки особи в групі. Вони формуються на базі спільності в поглядах, інтересах, цілях всіх членів групи і того соціального середовища, в якій група існує. Чим згуртованіша група, тим суворіше вона контролює виконання норм і вимог, і тим гострішим може бути конфлікт в разі їх порушення. Як і суспільстві так і групі, люди займають різні статусно-рольові позиції, тому одні члени групи мають більше можливостей уникати відповідальності за порушення норм, інші ж можуть стати „козлом відпущення” і відповідати як за свої, так і за чужі гріхи. Чим привабливіша для особи група, тим більше він буде рахуватися з її нормами і вимогами.
Групові норми виконують такі функції:
– забезпечують єдину поведінку і сприяють координації діяльності;
– спрямовують, регулюють, контролюють і оцінюють поведінку членів групи;
– виконують функцію інтеграції, впорядкування і збереження стабільності в групі;
– забезпечують передбачену поведінку членів групи;
– створюють індивідуальне обличчя кожної групи;
– позбавляють особу від хвилювання і невизначеності.
Групові норми є не єдиними регуляторами внутрішньо групового спілкування. В ході свого функціонування група виробляє свої традиції, свою систему цінностей, особливу мову. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
