Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Історія arrow Історія України (Лекції) arrow 1.1. Предмет, методи, принципи і функції історії України
05.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




1.1. Предмет, методи, принципи і функції історії України

1.1. Предмет, методи, принципи і  функції історії України

   Історія походить  від грецького слова  historia , що означає розповідь про минуле, дослідження минулого. Отже історія, як одна  з суспільних наук (наука про суспільство) вивчає минуле людства в усій його конкретності і різноманітності з метою розуміння сучасного і перспектив розвитку.
  
У найбільш стислому вигляді предмет історії України – це вивчення виникнення й розвитку людського суспільства на всіх  українських  землях з найдавніших часів до сьогодення.
  
Це – аналіз  розвитку суспільно-економічних формацій на українській території,  продуктивних сил, способів виробництва і виробничих відносин між людьми  в кожний конкретний період.
  
Це й висвітлення героїчної боротьби українського народу за утвердження  і розбудову на своїй землі незалежної держави.
  
Предмет історії України включає: політичні інститути, культуру, мораль, право, звичаї, побут народу, визначення ролі та місця його історичних діячів.
  
Отже предмет історії України – це не лише перелік основних подій і явищ, але й розуміння історії як безперервного процесу її пізнання, в якому сплелися закономірності і суперечності, геополітичне положення і ментальність народу, геніальні прозріння й помилки  його вождів, впливи близьких і далеких сусідів – усе те, що вважають історичною долею народу.
  
Історія України – це не  лише наука і навчальна дисципліна. Це – частина національного світогляду, складова загальної культури кожної людини.
  
У вивченні і викладанні історії України застосовують ті самі методи, що й у вивченні інших дисциплін гуманітарного циклу: історико-хронологічний, порівняльний та синхронний аналізи подій і явищ. Названі методи вивчення історії України застосовуються у взаємозв’язку з принципами  об’єктивності  та історизму.
  
Ці принципи вимагають у вивченні  історії України  опиратися на конкретні факти, документи, історичні джерела, причому брати їх у сукупності і взаємозв’язку – як позитивні, так і негативні (не „висмикувати” лише окремих фактів, не „підтасовувати” їх залежно від політичної кон’юктури, як це часто траплялося в нашій історії).
  
Принцип історизму дозволяє  побачити, як та чи інша подія, історичне явище  виникли, який шлях у своєму розвитку пройшли і чим вони завершились.
  
Порівняльний принцип дозволяє порівняти, як було і як є, порівняти  історичні процеси в Україні та в інших країнах, що дає можливість детальніше оцінити здобутки чи прорахунки, стан  української держави, суспільства в конкретний історичний період.
  
У зв’язку з цим у дослідженні історії України особливо актуально звучать слова-звернення  безсмертного Кобзаря прийдешнім поколінням:

Прочитайте лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова.
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть ... та й спитайте
Тоді себе: що ми?
Чиї сини? Яких батьків?

   Отже, без глибокого пізнання нашого історичного минулого неможливо зрозуміти сучасне, передбачити, а тим більше успішно будувати майбутнє.
  
Звідси й випливають основні функції  історії України.
  
Це по-перше, пізнавальна (інтелектуально-розвиваюча). Не можна  бути освіченою людиною і не знати „свого роду, племені”, історії своїх батьків, дідів, прадідів, свого народу, своєї Батьківщини. Це особливо важливо для майбутніх учителів.
  
По-друге, – практично-політична. Ця функція дозволяє розглядати  історичний процес  в єдності минулого, сьогодення і майбутнього. Адже в історії народу – великий позитивний і негативний  досвід, багаті культурні традиції тощо і, щоб  рухатися  вперед з меншими втратами і прорахунками, треба  знати  історію. Без історичного досвіду кожне покоління  повинно було би повторювати і відкривати те, що було зроблено їх попередниками.
  
І по-третє, світоглядна функція. Вона формує погляд на світ, суспільство,   закони його розвитку, сприяє вихованню патріотичних почуттів,  любові до своєї Вітчизни, гордості за Україну, її народ та його  героїчну історію, яка є основною складовою світової цивілізації.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016