Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Землезнавство arrow Загальне землезнавство (Лекції) arrow 2. Географічний прогноз
10.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




2. Географічний прогноз

2. Географічний прогноз

   Прогноз, за визначенням академіка І.П.Герасимова (1985), це обгрунтоване передбачення нових явищ у природі, нових подій у суспільстві або різних змін у характері існуючих в даний час явищ і подій. Отже, кінцевою метою прогнозу повинно бути прогнозування географічних процесів, керованих людиною. Проте питання комплексного прогнозування ще не розроблені. Географічний прогноз – це частина соціально-економічних прогнозів. Виникає нова наука прогностика. Прогноз – наукове передбачення невідомого або частково відомого. Щоб успішно прогнозувати необхідний довгий ряд спостережень. Одні автори вважають, що 100-літній, інші – 15-літній. З географічних прогнозів розвиваються насамперед метеорологічні, гідрологічні, океанографічні, урбаністичні. При цьому використовується різна методика, наприклад, метод аналогій, співставлень, експертних оцінок, статистичний метод. Метод екстраполяцій хоч і поширений, проте неточний. Бо у прогнозі просторових змін в часі виникає і зростає випадкова величина "білий шум". Широко за останні роки стали застосовувати методи математичного моделювання. Це особливо ефективно, коли можна вірно імітувати природні процеси: в минулому, тепер та майбутньому. Застосовується цей метод при прогнозах багатокомпонентних систем різного типу.
  
Академік Герасимов (1985) серед глобальних і регіональних географічних прогнозів виділяє:
  
1. Формування сучасної біосфери і розвиток людини та суспільства. Необхідний прогноз природної еволюції, майбутніх станів біосфери. Вияснити роль природних катастроф.
  
2. Природний потенціал екологічної стійкості біосфери та її геосистем. Необхідне з'ясування основних факторів, що його руйнують та ін. Біологічна продуктивність біосфери, фактори що її регулюють та керують нею.
  
3. Руйнівні стихійні природні процеси: прогноз, керування, послаблення і ліквідація. Посухи і суховії, зсуви, повені, ерозійні процеси. Катастрофічні посування льодовиків. Снігові лавини. Селеві потоки. Землетруси – прогноз місця і часу.
  
4. Науково-технічний прогрес та його вимоги до енергетичної бази суспільного виробництва та оптимального функціонування суспільства.
  
5. Мінерально-сировинні ресурси суші, шельфу і океанічного дна та їх використання в даний час і перспективі.
  
6. Водні, земельні і біологічні ресурси в даний час і в перспективі. Глобальні і регіональні водні баланси. Дефіцит прісної води і щляхи його подолання. Сучасний стан землекористування та його перспективи. Родючість грунтів, наукові основи їх меліорації і захист від ерозії та деградації. Біологічні ресурси їх сучасний стан, раціональне використання, розширене відтворення.
  
7. Перспективи подальшої індустріалізації суспільного виробництва в умовах НТР та його вплив на середовище і біосферу. Ріст виробництва. Локальні, регіональні і глобальні форми забруднення вод, шляхи їх подолання, моніторинг. Видалення і ліквідація промислових відходів.
  
8. Розвиток і вплив сільського та лісового господарства на біосферу тепер і в майбутньому. Концепції створення оптимальних агро-природно-технічних геосистем з програмно-керованою біологічною продуктивністю. Марекультура. Лісовий покрив та його роль у екологічній стійкості і перетворенні біосфери тепер і в майбутньому.
  
9. Географічні аспекти розвитку і територіальної організації суспільного виробництва.
  
10. Динаміка населення, його розмноження і розселення. Урбанізація. Перетворення на селі та ін.
  
11. Екологія людини та її вимоги.
  
Завершена міжнародна монографія "Оцінка впливу людини на природу. Вплив – зміна – наслідки". Опублікована "Рекреація екосистем на господарське перетворення водозборів" та ін.
  
Праці М.Г.Гросвальда і В.М.Котлякова стосуються прогнозу долі льодовиків Арктики, Антарктиди, Гренландії, гірських країн. Дуже скоротиться льодовиковий щит Гренландії, Східної Антарктиди. Підвищення рівня Світового океану буде відбуватися зі швидкістю 5 мм/рік замість теперішніх 1,5 мм/рік.
  
Праця М.І.Львовича присвячена прогнозу використання світових ресурсів. Необхідно цілком припинити забруднення вод промисловими та іншими стоками.
  
Серед прогнозів найважливішими вважаються:
  
1. ПРОГНОЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ. Його мета – визначити перспективну чисельність населення, виробити гіпотези формування і руху працездатного населення. На основі даних про розміщення, його статево-віковій структурі, темпах приросту прогнозуються з одного боку чисельність, структура і зайнятість трудових ресурсів на перспективу, з іншого – потребу у розвитку невиробничої сфери (освіта, культура, охорона здоров'я тощо). Основне завдання полягає в тому, щоб збалансувати потреби виробництва в робочій силі на перспективу.
  
2. ПРОГНОЗ КОМПЛЕКСНОГО ОСВОЄННЯ ДЖЕРЕЛ СИРО­ВИНИ, ПАЛИВА ТА ЕНЕРГІЇ. Прогноз використання природних ресурсів здійснюється в певній послідовності. На першому етапі виявляються запаси всіх видів ресурсів: корисних копалин, лісу, земельних, водних ресурсів, рекреаційне значення території. На наступному етапі ведеться оцінка різних факторів, що впливають на ефективність освоєння і використання природної сировини. Наслідок цього виду прогнозування – виявлення потреб і степінь задоволення господарства в тих чи інших видах природних ресурсів.
  
3. ПРОГНОЗ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ. Його завдання – визначити темпи і пропорції економіки, обгрунтувати розташування матеріального виробництва.
  
4. СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ. Його завдання – виявлення можливих у перспективі змін у співвідношенні сфери суспільного виробництва і сфери споживання, обсягів і структури прибутків, величини відкладеного попиту і кількості накопичених товарів тривалого користування, режиму праці та відпочинку, умов праці та побуту.
  
Кінцевими етапами (результатами) прогнозного етапу може бути система розрахункових параметрів, що відображають прогнозний стан різнорангових геосистем при різних можливих режимах їх розвитку аж до критичних, включаючи і дію антропогенних факторів. Передбачити, щоб діяти.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016