| 3. Системний аналіз |
|
3. Системний аналіз Як відмічає Ю.Г.Симонов (1984) системний аналіз прийшов у географію на початку 60-х років. Системний аналіз – це вивчення складного цілого, встановлення з яких частин воно складається і яке відношення має до оточуючого середовища. Тобто системний аналіз – це певний спосіб вивчення і опису, що наближає кібернетику до географії.Система – це складний цілісний об'єкт, що складається із взаємозв'язаних частин (елементів). Кожна система функціонує і має не одну, а цілий набір структур. Структура, стан і тип функціонування виявились важливими категоріями системного аналізу. У рамках загальної теорії систем їх прийнято описувати за допомогою деяких параметрів. Параметрами системи вважають ті її властивості, які залишаються постійними при незмінних станах. Під системою розуміють будь-яку сукупність природних об'єктів (чи компонентів), з яка виділяється з географічного середовища за властивостями. Наприклад, фітоценоз – система. Тут прямими відносинами рослинні організми пов'язані з тваринними (хижаками, паразитами, шкідниками) та іншими нижчими гетеротрофними рослинами. Тут відносини скріплені функціональними і зворотними зв'язками (екосистема). Вивчаючи систему, вибирають 10-20 показників, а потім з допомогою розрахунків з'ясовують існуючі між ними відносини. Під час вивчення фізико-географічних систем істотним моментом є з'ясування прихідно-витратних відношень, умов рівноваги і тенденцій розвитку. У теорії систем є три категорії: 1) закриті системи, де обмін та ін. відбувається всередині системи; 2) напівзакриті системи, де система частково обмінюється речовиною і енергією з оточуючим середовищем; 3) відкриті системи які широко обмінюються із середовищем речовиною та енергією. В рамках системного аналізу треба висвітлювати такі питання: а) виділення об'єкту дослідження, границі якого проводять по різниці властивостей; б) причинна обумовленість факторів; в) прогноз; г) керування; д) спрямований вплив. Системний аналіз доцільно починати з виділення границь. Будь-яку ділянку земної поверхні можна розглядати як систему. Але границі повинні відділяти якісь природні рубежі в поступанні речовини і енергії. Одна з таких чітких границь сама земна поверхня. Існує багато різних границь, зокрема вододільні границі. Системою є льодовиковий щит тощо. Системний аналіз після виділення об'єкта повинен висвітлювати внутрішню структуру, тобто виділяти елементи всередині структури. Наприклад, елементарний водозбір. Тут можна виділити 4 елементи та їх зв'язки. Системний аналіз у варіанті "чорного ящика" дозволяє вченому не досліджувати внутрішню структуру явища, розглядати його стан на основі порівняння "входу" в систему і "виходу" з неї. Наприклад, на ділянці ріки підраховують балансовий об'єм тощо. Варіант "білого ящика" передбачає розкриття всіх механізмів системи. Для цього встановлюють структуру системи, а потім кожен елемент досліджують балансовим аналізом. Але дослідження по принципу "білого ящика" до кінця не можуть бути проведені, залишається певна частина і на "чорний ящик". У системному аналізі важливо вияснити комплекс процесів, які перетворюють речовину і енергію і т.д. Виділяючи системи треба виділити і стан їх. Необхідно вірно вибрати і набір параметрів, і крок часу. Наприклад, ерозійна система. Тут є русло 2-го порядку, що зазнає впливу русел 1-го порядку, на них опираються схили... Р2 тут виступає як інтегральна ділянка. Кожен елемент можна розглядати по набору параметрів. Наприклад елемент схил, (має довжину, кут нахилу, експозицію, потужність сучасних відкладів, генетичний тип). Кожен з цих параметрів змінюється в часі неоднаково. Наприклад, форма поздовжнього профілю дуже повільно, потужність сучасних відкладів – швидше. Інший приклад. Елемент русло (він має такі параметри: довжину, ширину, глибину, кут нахилу, рівень води, витрату води, витрату наносів, тип руслового процесу). Кожен з цих параметрів знову таки має різну стійкість в часі. Якщо елементів багато, то опис можна вести з допомогою матриць. Природними системами виступають річкові басейни та ін. Завдання системного аналізу: знайти особливості зв'язків між системою і зовнішніми об'єктами та внутрішньосистемні зв'язки. Наприклад, чітко простежується залежність площі водозбору від висоти. І ще: площа елементарного басейну залежить від нахилу, тобто чим крутіший нахил, тим площа менша. Внутрішня функція системи полягає в послідовній зміні різних процесів. Наприклад, вивітрювання (В), схилові відклади (С), руслові процеси (Р). При В = С < Р будуть спостерігатись виходи корінних порід в долині та руслі. Якщо В < С > Р в долині буде багато уламкового матеріалу, делювію та ін. Якщо В > С > Р буде спостерігатись великий чохол уламкового матеріалу. Системний аналіз використовується не тільки у фізичній, але й в економічній географії. ЛІТЕРАТУРА Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено. |
| < Попередня | Наступна > |
|---|
