Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Землезнавство arrow Загальне землезнавство (Лекції) arrow 3. Географія у XVIII столітті
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




3. Географія у XVIII столітті

3. Географія у XVIII столітті

   Панівним світоглядом того часу була уява про абсолютну незмінність природи. Першим похитнув цю уяву І.Кант, який опублікував у 1755 р. "Загальну природну історію і терію неба". У цій книзі він висловив першу наукову гіпотезу про походження Землі.
  
В.І.Вернадський (1988 р.)писав, що до середини XVIII ст., коли почалась діяльність І.Канта (1724-1804 рр.), досягнення природо­знавства та математики виявляються несумісними з філософськими системами, що базувались на науковому світогляді XVII ст. Так виникло протиріччя між наукою і філософією.
  
Кант був не лише філософом, але насамперед вченим. Перш, ніж почати філософські публікації, він 20 років працював в галузі різних питань природознавства. Кант вважав, що в природознавстві все повинно пояснюватись природним чином. Протягом багатьох років у Кенігсбергу, далеко від центрів наукового життя того часу, він самостійно працював над питаннями астрономії, фізичної географії, антропології та ін. Протягом 40-річної своєї професорської діяльності в університеті він читав лекції з математики, фізики, фізичної географії, антропології. Кант одним із перших ввів у німецькі університети систематичне викладання фізичної географії, чудова програма якого була видана в 1757 р. Пізніше був написаний і підручник. Його лекції з фізичної географії користувались великим успіхом. Кант був кабінетним вченим. Своїм філософським аналізом він впливав на розвиток математики, природознавства і географії ще тривалий час після своєї смерті.
  
Велику роль у розвитку географії, як і науки взагалі, відіграв М.В.Ломоносов – засновник Московського університету, філософ, фізик, хімік, поет, економіст, геолог, географ, картограф. Ломоносов стояв на матеріалістичних позиціях і розвивав діалектичний метод у науці. Наприклад, у своїй праці "О слоях земных" він писав: "И во-первых твёрдо помнить должно, что видимые телесные на земле вещи и весь мир не в таком состоянии были с начала от создания, как ныне находим, но великие происходили в нём перемены...". Ломоносов аналізував окремі компоненти природи строго науково, і пов'язував теорію і практику. Йому належать деякі ідеї з питань охорони природи. Наприклад, спостерігаючи винищення лісів навколо деревно-вугільних металургійних зваодів, він запропонував змінити дрова вугіллям.
  
У 1758 р. Ломносов очолив Географічний депертамент АН і зразу ж розсилає на місця "Запити" географічних відомостей для створення Російського атласу, який на думку вченого повинен супроводжуватись повним географічним описом Росії. Ломоносов написав демографічну працю "О размножении и сохранении российского народа", спрямовану проти багатьох релігійних звичаїв та церковних догм. Він перший ввів термін "економічна географія" і надавав великого значення економічній картографії. Велику увагу звертав Ломоносов на освоєння півночі, прокладці морського шляху через Арктику на схід. З цього питання вчений подав уряду грунтовну записку "Краткое описание разных путешествий по северным морям и показание возможного проходу Сибирским океаном в Восточную Индию" (1763 р.).
  
Освоєнню Камчатки присвятив свою діяльність талановитий сучасник Ломоносова С.П.Крашенінніков, автор праці "Описание земли Камчатки" (1755 р.). Книга написана прекрасною мовою, на високому науковому рівні. У першому томі поміщені повідомлення про природу півострова, про Курильські, Алеутські острови та Аляску. Крашенінніков був свідком виверження вулкану Толбачик, описав гарячі джерела, морську видру, лососевих. У другому томі зібрані прекрасні матеріали з етнографії камчадалів, які знаходились тоді ще в кам'яному віці. Він детально описує всі сторони матеріальної і духовної культури цього народу, складає словники камчадальської, коряцької і курільської мови. Отже, це перша у світовій науці комплексна географічна праця краєзнавчого плану, яку справедливо називають класичною.
  
Цілу епоху у вивченні Росії складають академічні експедиції 1768-1774 рр. Це був грандіозний план досліджень, розмах і вдалий підбір керівників. Ці експедиції зберегли для нащадків масу фактів з області археології, етнографії, зоології, ботаніки, одержати які в даний час неможливо. Діяльну участь в експедиції брав П.С.Паллас – різнобічний вчений, який провів у подорожах 5 років від Петербурга до Забайкалля. Опис цієї подорожі був виданий у 3-х томах. Описи Палласа відзначаються дивовижною точністю. Шлях його пролягав через Москву на Волгу-Урал-Уфу-Тобольськ-Алтай-Іркутськ-Байкал-Забайкалля. Він описав багато родів тварин і рослин і висловив думку, що Каспійське море по Маничу колись з'єднувалось з Чорним і цим шляхом відбувалась міграція риб та морського звіра. У Приамур'ї Паллас описав кілька родів і видів риб, що не водяться в сибірських ріках, а також птахів та ін. У Байкалі описав глибоководну рибу голомянку. У 90-х роках Паллас подорожував по півдню Росії, відвідав Крим і склав "Краткое физическое и топографическое описание Таврической области".
  
Академік І.І.Лепехін подорожував 4 роки (1768-1772 рр.). Спочатку він відвідав Заволжя, потім Біле море, Канін. Після закінчення подорожі він написав звіт під назвою "Дневные записки" у 4-х томах. Він детально описав представників північної фауни і флори, побут населення.
  
Отже, Велика Північна експедиція зібрала багато відомостей про природу побережжя Північного Льодовитого океану від Баренцового моря до Берінгового і Охотського морів.
  
Російські академічні експедиції (1768-1774 рр.) – це велика науково-дослідницька подія не тільки в Росії, але і в світі. Вони охопили величезну територію. Об'єктами досліджень були різні компоненти природи: рельєф, гірські породи і мінерали, рослинний і тваринний світ, населення і т.д. Вони дали багатий матеріал для наукового опису Росії.
  
У другій половині XVIII ст. почали формуватись погляди про зміни в органічному світі Землі, що відбувались паралельно з геологічними змінами. З'явились флористичні і фауністичні описи великих територій, що дозволило зробити багато цікавих висновків. Почали застосовуватись точні інструментальні методи досліджень.
  
Глибокий слід у світогляді німецьких вчених залишила філософія І.Канта з усіма її протиріччями.

ЛІТЕРАТУРА

1. Берг Л.С. История русских географических открытий. – Изд-во АН СССР, М.:1962.
2. Жекулин В.С. Введение в географию. Изд-во ЛГУ, 1989.
3. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий т. 3. М.: Просвещение, 1984.
4. Яников Г.В. Великая Северная экспедиция. М.: Географгиз, 1949.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016