top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
top_right_2
top_left_3
top_right_3
3. Географія у XVIII столітті

3. Географія у XVIII столітті

   Панівним світоглядом того часу була уява про абсолютну незмінність природи. Першим похитнув цю уяву І.Кант, який опублікував у 1755 р. "Загальну природну історію і терію неба". У цій книзі він висловив першу наукову гіпотезу про походження Землі.
  
В.І.Вернадський (1988 р.)писав, що до середини XVIII ст., коли почалась діяльність І.Канта (1724-1804 рр.), досягнення природо­знавства та математики виявляються несумісними з філософськими системами, що базувались на науковому світогляді XVII ст. Так виникло протиріччя між наукою і філософією.
  
Кант був не лише філософом, але насамперед вченим. Перш, ніж почати філософські публікації, він 20 років працював в галузі різних питань природознавства. Кант вважав, що в природознавстві все повинно пояснюватись природним чином. Протягом багатьох років у Кенігсбергу, далеко від центрів наукового життя того часу, він самостійно працював над питаннями астрономії, фізичної географії, антропології та ін. Протягом 40-річної своєї професорської діяльності в університеті він читав лекції з математики, фізики, фізичної географії, антропології. Кант одним із перших ввів у німецькі університети систематичне викладання фізичної географії, чудова програма якого була видана в 1757 р. Пізніше був написаний і підручник. Його лекції з фізичної географії користувались великим успіхом. Кант був кабінетним вченим. Своїм філософським аналізом він впливав на розвиток математики, природознавства і географії ще тривалий час після своєї смерті.
  
Велику роль у розвитку географії, як і науки взагалі, відіграв М.В.Ломоносов – засновник Московського університету, філософ, фізик, хімік, поет, економіст, геолог, географ, картограф. Ломоносов стояв на матеріалістичних позиціях і розвивав діалектичний метод у науці. Наприклад, у своїй праці "О слоях земных" він писав: "И во-первых твёрдо помнить должно, что видимые телесные на земле вещи и весь мир не в таком состоянии были с начала от создания, как ныне находим, но великие происходили в нём перемены...". Ломоносов аналізував окремі компоненти природи строго науково, і пов'язував теорію і практику. Йому належать деякі ідеї з питань охорони природи. Наприклад, спостерігаючи винищення лісів навколо деревно-вугільних металургійних зваодів, він запропонував змінити дрова вугіллям.
  
У 1758 р. Ломносов очолив Географічний депертамент АН і зразу ж розсилає на місця "Запити" географічних відомостей для створення Російського атласу, який на думку вченого повинен супроводжуватись повним географічним описом Росії. Ломоносов написав демографічну працю "О размножении и сохранении российского народа", спрямовану проти багатьох релігійних звичаїв та церковних догм. Він перший ввів термін "економічна географія" і надавав великого значення економічній картографії. Велику увагу звертав Ломоносов на освоєння півночі, прокладці морського шляху через Арктику на схід. З цього питання вчений подав уряду грунтовну записку "Краткое описание разных путешествий по северным морям и показание возможного проходу Сибирским океаном в Восточную Индию" (1763 р.).
  
Освоєнню Камчатки присвятив свою діяльність талановитий сучасник Ломоносова С.П.Крашенінніков, автор праці "Описание земли Камчатки" (1755 р.). Книга написана прекрасною мовою, на високому науковому рівні. У першому томі поміщені повідомлення про природу півострова, про Курильські, Алеутські острови та Аляску. Крашенінніков був свідком виверження вулкану Толбачик, описав гарячі джерела, морську видру, лососевих. У другому томі зібрані прекрасні матеріали з етнографії камчадалів, які знаходились тоді ще в кам'яному віці. Він детально описує всі сторони матеріальної і духовної культури цього народу, складає словники камчадальської, коряцької і курільської мови. Отже, це перша у світовій науці комплексна географічна праця краєзнавчого плану, яку справедливо називають класичною.
  
Цілу епоху у вивченні Росії складають академічні експедиції 1768-1774 рр. Це був грандіозний план досліджень, розмах і вдалий підбір керівників. Ці експедиції зберегли для нащадків масу фактів з області археології, етнографії, зоології, ботаніки, одержати які в даний час неможливо. Діяльну участь в експедиції брав П.С.Паллас – різнобічний вчений, який провів у подорожах 5 років від Петербурга до Забайкалля. Опис цієї подорожі був виданий у 3-х томах. Описи Палласа відзначаються дивовижною точністю. Шлях його пролягав через Москву на Волгу-Урал-Уфу-Тобольськ-Алтай-Іркутськ-Байкал-Забайкалля. Він описав багато родів тварин і рослин і висловив думку, що Каспійське море по Маничу колись з'єднувалось з Чорним і цим шляхом відбувалась міграція риб та морського звіра. У Приамур'ї Паллас описав кілька родів і видів риб, що не водяться в сибірських ріках, а також птахів та ін. У Байкалі описав глибоководну рибу голомянку. У 90-х роках Паллас подорожував по півдню Росії, відвідав Крим і склав "Краткое физическое и топографическое описание Таврической области".
  
Академік І.І.Лепехін подорожував 4 роки (1768-1772 рр.). Спочатку він відвідав Заволжя, потім Біле море, Канін. Після закінчення подорожі він написав звіт під назвою "Дневные записки" у 4-х томах. Він детально описав представників північної фауни і флори, побут населення.
  
Отже, Велика Північна експедиція зібрала багато відомостей про природу побережжя Північного Льодовитого океану від Баренцового моря до Берінгового і Охотського морів.
  
Російські академічні експедиції (1768-1774 рр.) – це велика науково-дослідницька подія не тільки в Росії, але і в світі. Вони охопили величезну територію. Об'єктами досліджень були різні компоненти природи: рельєф, гірські породи і мінерали, рослинний і тваринний світ, населення і т.д. Вони дали багатий матеріал для наукового опису Росії.
  
У другій половині XVIII ст. почали формуватись погляди про зміни в органічному світі Землі, що відбувались паралельно з геологічними змінами. З'явились флористичні і фауністичні описи великих територій, що дозволило зробити багато цікавих висновків. Почали застосовуватись точні інструментальні методи досліджень.
  
Глибокий слід у світогляді німецьких вчених залишила філософія І.Канта з усіма її протиріччями.

ЛІТЕРАТУРА

1. Берг Л.С. История русских географических открытий. – Изд-во АН СССР, М.:1962.
2. Жекулин В.С. Введение в географию. Изд-во ЛГУ, 1989.
3. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий т. 3. М.: Просвещение, 1984.
4. Яников Г.В. Великая Северная экспедиция. М.: Географгиз, 1949.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2021