Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Землезнавство arrow Загальне землезнавство (Лекції) arrow 1. Обертання Землі навколо Сонця. Пори року
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




1. Обертання Землі навколо Сонця. Пори року

1. Обертання Землі навколо Сонця. Пори року

   Шлях, по якому Земля рухається навколо Сонця, називається орбітою. Орбіта має форму близьку до еліпса, в одному з фокусів якого знаходиться Сонце. Тому віддаль між Землею і Сонцем протя­гом року змінюється. Найближче до Сонця Земля буває 4 січня (пери­гелій). В цей час віддаль до Сонця становить 147 млн. км. Найдальше від Сонця Земля буває 6 липня на віддалі 152 млн. км (афелій).
   При середній швидкості 29,76 км/с Земля проходить весь шлях (939,12 млн. км) за 365 діб 6 год. 3,6 с. Цей період називається зоряним (сидеричним) роком. В афелії швидкість руху Землі зменшується до 29,3 км/с, у перигелії зростає до 30,3 км/с.
   Час між двома послідовними проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення називається тропічним роком. Тривалість його становить 365 діб 5 год. 48 хв. 46 с.
   Вісь обертання Землі під час руху її навколо Сонця залишається паралельною сама собі. Крім того, зміна схилення Сонця протягом року в межах від +23027' (момент літнього сонцестояння) до —23027' (момент зимового сонцестояння) свідчить, що вісь обертання Землі нахилена до площини орбіти під кутом 66033'. Наслідком руху Землі навколо Сонця, нахилу осі обертання до площини орбіти і постійності цього нахилу є регулярна зміна пір року на Землі, нерівномірність тривалості дня і ночі, річний цикл в географічній оболонці, зокрема в органічному світі та ін.
   Коли Сонце переміщається з південної частини зоряного неба в північну і проходить через точку весняного рівнодення, то вісь обертання Землі лежить на площині круга, що розділяє освітлену і темну частину земної кулі. Тривалість дня на всій поверхні дорівнює ночі (за винятком полярних областей). Це припадає на 21 березня – день весняного рівнодення. Далі Сонце поступово переміщується в північній частині неба, де схилення його додатні і 22 червня вісь Землі з площиною круга, що розділяє освітлену і темну частину Землі складає 23027'. У цей час в середніх широтах день найдовший – день літнього сонцестояння. Схилення Сонця має найбільше значення d= 23027'. Після 22 червня схилення Сонця поступово зменшується і воно наближається до екватора. 23 вересня Сонце проходить через точку осіннього рівнодення і переходить в південну частину неба. 22 грудня вісь Землі розташовується так само, як і 22.06, але схилення стає мінімальним —23027' Тривалість дня найменша – день зимового сонцестояння.
   Положення Землі та її осі обертання по відношенню до напряму сонячних променів у дні рівнодень і в дні сонцестоянь різне.
   Кут між напрямом сонячних променів і нормаллю до горизонталь­ної площадки, на поверхні Землі в дні літнього сонцестояння f1 = φ-e, де e – нахил екліптики до екватора. У дні рівнодень він становить f2 = φ в день зимового сонцестояння f3 = φ+e. Згідно фізичних законів величина променевого потоку F, що падає на площадку, пропорційна cos кута між напрямом променів і нормаллю до площадки: F=F0×cosi, де F0 – величина потоку, що падає перпендикулярно на площадку.
   В день літнього сонцестояння F1 = F0 cos (φ-e)
—"- зимового —"- F3 = F0 cos (φ+e)
—"- рівнодень —"- F2 = F0 cos φ.
   Отже, протягом року площадка на поверхні Землі в залежності від широти одержить різну кількість тепла.
   Потік променевої енергії, що падає на Землю, змінюється також пропорційно квадрату віддалі від Сонця, але ці зміни не відіграють істотної ролі в зміні пір року на Землі, бо орбіта Землі мало відрізняється від кола.
   Ступінь витягнутості земної орбіти як і будь-якого еліпса c характеризується величиною його ексцентриситету l= с/a< 1, де с — фокальний радіус (OF або ОF1); а – велика піввісь еліпса AB/2. Ексцентриситет земної орбіти l=1/60 (0,017).
   У перигелії Земля отримує всього на 7% більше тепла ніж в афелії.
   З нахилом осі обертання Землі до площини своєї орбіти пов'язаний також розподіл теплових поясів на Землі.
   Коли Сонце знаходиться в точці літнього сонцестояння, то більша частина його шляху проходить над горизонтом.
   Коли Сонце знаходиться в точці зимового сонцестояння, тоді більша частина його добового шляху знаходиться під горизонтом. Тривалість дня в цей день мінімальна.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016