Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Землезнавство arrow Загальне землезнавство (Лекції) arrow 4. Доба і час
04.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




4. Доба і час

4. Доба і час

   Вимір часу заснований на спостереженнях добового обертання небесної сфери і річного руху Сонця, тобто на обертанні Землі навколо осі та навколо Сонця.
  
Обертання Землі навколо осі відбувається майже рівномірно з таким же періодом, як період обертання небесної сфери. Тому по кутові повороту Землі від деякого початкового положення можна судити про час, що пройшов. Тривалість основної одиниці часу (доби) залежить від вибраної точки на небі. В астрономії такими точками служать: а) точка весняного рівнодення; б) центр видимого диска Сонця. Визначені цими точками одиниці часу називаються зоряними та сонячними.
  
Зоряна доба. Проміжок часу між двома послідовними проход­женнями будь-якої зірки через меридіан місця спостереження нази­вається зоряною добою. Її тривалість 23 год. 56 хв. 4 с. Виміри часу зоряною добою прості, але в повсякденному житті незручні, і тому користуються сонячною добою.
  
Проміжок часу, протягом якого Землі обертається навколо своєї осі по відношенню до Сонця, називається сонячною добою.
  
Швидкість руху Землі навколо Сонця протягом року нерівномірна, залежна від відстані до Сонця, тому сонячна доба має різну тривалість. Розрізняють справжню сонячну добу (час) і середню сонячну добу.
  
Справжня сонячна доба. Проміжок часу між двома послідовними однойменними кульмінаціями центра сонячного диска на одному і тому ж географічному меридіані називається справжньою сонячною добою. За початок сонячної доби на даному меридіані береться момент нижньої кульмінації Сонця (справжня північ). Час, що пройшов від нижньої кульмінації Сонця до будь-якого іншого його положення і виражений в частках сонячної доби (годинах, хвилинах, секундах), називається справжнім сонячним часом T0. Справжній сонячний час на даному меридіані в будь-який момент чисельно дорівнює годинному кутові Сонця t0 вираженому в годинній мірі, T0+12h , T0=t0+12h. Годинний кут Сонця на безхмарному небі завжди можна виміряти. Під час верхньої кульмінації Сонця (справжній полудень) справжній сонячний час завжди дорівнює 12 годин.
  
Вимір часу справжньою сонячною добою простий, але корис­туватись ним в повсякденному житті так же незручно, як зоряним. Це тому, що тривалість справжньої сонячної доби непостійна. Бо Сонце рухається по екліптиці, що нахилена до небесного екватора на 23027' і сам рух його нерівномірний. Внаслідок цього, наприклад, справжня сонячна доба 22.12 довша на 50 с ніж 23.09.
  
Середня сонячна доба. Щоб мати добу постійної тривалості і в той же час пов'язаною з рухом Сонця, беруть добу в 24 години. За початок середньої сонячної доби береться нижня кульмінація Сонця на даному меридіані (середня північ). Час визначений при цьому називається середнім сонячним часом. Середній сонячний час отримують шляхом обчислень за визначеним спостереженнями справжнім сонячним або зоряним часом.
  
Різниця між середнім і справжнім сонячним часом в один і той же момент називається рівнянням часу h, h=Tm-T0=tm-t0=am-a0.
  
Рівняння часу можна вичислити для будь-якого моменту. Воно публікується в астрономічних календарях і щорічниках для кожної середньої півночі на меридіані Грінвіча. 24 години зоряного часу дорівнюють 23 год. 57 хв. 4,091 с середнього сонячного.
  
Системи відліку часу. Місцевий час. Час, виміряний на даному географічному меридіані, називається місцевим часом цього меридіану. Для всіх місць на даному меридіані годинний кут Сонця в певний момент один і той же. Тому, на всьому географічному меридіані місцевий час (зоряний чи сонячний) в один і той же момент однаковий. Різниця будь яких місцевих часів на двох меридіанах в один і той же момент завжди дорівнює різниці довгот цих меридіанів, що виражається в годинній мірі (одиницях часу).

S1-S2= λ12
T01-T02= λ12
Tm1-Tm212 


   Всесвітній час. Місцевий середній сонячний час грінвіцького (ну­льового) меридіану називається всесвітнім часом (T0). Тобто, місце­вий середній час будь-якого пункту на Землі завжди дорівнює все­світньому часу в цей момент плюс довгота даного пункту, виражена в годинній мірі, яка вважається додатною на схід від Грінвіча.
  
Поясний час. У повсякденному житті користуватися вищезгада­ними часами незручно. Місцевим часом тому, що місцевих систем рахунку часу стільки ж, скільки географічних меридіанів, тобто без­ліч. Тому для встановлення послідовності подій чи явищ, відмічених по місцевому часу, необхідно знати, крім моментів, також різницю довгот тих меридіанів, на яких відбувались дані події.
  
Послідовність подій, відмічених по всесвітньому часі, встановлює­ться легко, але великі відмінності між всесвітнім часом і місцевим часом меридіанів, віддалених від Грінвіцького на значні віддалі створює незручності під час користування всесвітнім часом в повсякденному житті.
  
У 1884 році запропонована поясна система відліку середнього часу. Тобто відлік часу ведеться тільки на 24 основних географічних меридіанах, що розташовані на віддалі 150 (1h) один від одного приблизно посередині годинного поясу. Годинні пояси обмежені меридіанами, що знаходяться на 7030' від основних меридіанів. Ці лінії­

Таблиця 2. Рівняння часу в хвилинах

(поправки для переходу від справжнього до середнього сонячного часу)

Місяць
ДатаIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXIIДата

 

1214134-3-2460-10-16-111

 

2414124-3-2460-11-16-112

 

3414123-3-246-1-11-16-103

 

4514123-3-246-1-11-16-104

 

5514123-3-246-1-11-16-105

 

6614113-3-246-2-12-16-96

 

7614112-4-156-2-12-16-97

 

8714112-4-155-2-12-16-98

 

9714112-4-155-3-13-16-89

 

10814101-4-155-3-13-16-710

 

11814101-4-155-3-13-16-711

 

12814101-4055-4-13-16-612

 

13914101-4055-4-14-16-613

 

1491490-4055-4-14-16-514

 

1591490-4054-5-14-15-515

 

16101490-4064-5-14-15-416

 

17101490-4164-5-15-15-417

 

1811149-1-4164-6-15-15-418

 

1911148-1-4164-6-15-15-319

 

2011148-1-4163-6-15-14-320

 

2111147-1-4163-7-15-14-221

 

2212147-1-4263-7-15-14-222

 

2312147-2-3263-8-16-14-123

 

2412136-2-3262-8-16-13-124

 

2512136-2-3262-8-16-13025

 

2613136-2-3262-8-16-13026

 

2713136-2-3362-9-16-12127

 

2813135-3-3361-9-16-12128

 

2913135-3-3361-10-16-12229

 

3013 5-3-3 61-10-16-11230

 

3114 5 -3 60   331

 

  збігаються з меридіанами лише на морях, а на суші здебільшого пролягають по державних кордонах і т.д. Місцевий середній сонячний час основного меридіана будь якого годинного поясу називається поясним часом (Tn), по якому ведеться відлік часу на всій території даного годинного поясу. Tm-Tn= λ-nh , де λ – довгота (східна) пункту від Грінвіча, nh – число цілих годин, що дорівнює номеру годинного поясу. Tn=T0+nh.
  
Декретний час. З метою раціонального розподілу електроенергії та денного освітлення в багатьох країнах переводять стрілки, що йдуть за поясним часом, на годину вперед. Такий перевод здійснюється урядовим декретом або на літній період, або на цілий рік. Такий час називається декретним.
  
Зв'язок декретного часу з поясним, всесвітнім і місцевим.Tg = Tn + 1h
Tg = T0 + nh=1h
Tg = Tml+nh+1h   Під час плавання з заходу на схід через кожні 150 довготи (один часовий пояс) годинник переводиться на одну годину вперед, і якщо судно здійснить кругосвітне плавання, то по судновому часу набереться одна зайва доба.
  
Під час плавання з сходу на захід, навпаки через кожні 150 довготи годинник переводиться на одну годину назад і за період кругосвітного плавання одна доба пропадає. Щоб не було плутанини в часі, прийнято 180 меридіан вважати місцем міжнародної зміни дати. Якщо корабель пливе з заходу на схід то під час перетину 180 меридіана одна і та ж дата повторюється двічі, під час перетину цього ж меридіану зі сходу на захід одна пропускається.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бакулин П.И. и др. Курс общей астрономии. – М.: Наука, 1977. – Гл.III.
2. Боярченко І.Ф. Астрономія. Розділ VI пар.9-12, розділ I пар. 12-16.
3. Геренчук К.И.и др. Общее землеведение. – М.: Высшая школа, 1984. – гл. I.
4. Грушинский Н.П. и др. В мире сил тяготения. – М.: Недра, 1978.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016