Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Землезнавство arrow Історична геологія (Лекції) arrow Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр.
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр.

Раціональне використання  мінеральних  ресурсів  та  охорона надр.

      Щорічно із надр Землі  добувають  понад  100  млрд. т  різноманітних руд,  горючих  копалин,  будівельних матеріалів та інших видів мінеральної сировини.  Попутно в процесі видобутку корисних копалин, переробляють  і так звані пусті породи,  які залишаються на місці розробок. За прогнозами вчених на початку ХХІ ст. потреба в різних видах сировини досягне 500-600 млрд.т в рік.
      Господарська діяльність людини дістала глобальний характер і стала співмірною із геологічними процесами,  які приймають участь в формуванні ландшафтів Землі. Тривале споживацьке відношення  до природи призвело  до  різкого  скорочення  запасів багатьох видів мінеральної сировини,  посилюється негативний  вплив  техногенних процесів на навколишнє середовище.  У зв'язку із порушеннями природного довкілля в процесах розвідки та експлуатації родовищ  корисних копалин  особливої  актуальності набувають питання охорони надр і раціонального використання природних багатств.
      Основні вимоги до здійснення охорони надр передбачають:
      1. Забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр.
      2. Найповніше вилучення з надр  і  раціональне  використання запасів як  основних,  так  і супутніх корисних копалин,  а також компонентів, що містяться в них і мають промислове значення.
      3. Недопускання самовільного користування надрами.
      4. Недопускання шкідливого впливу робіт, які виконуються при використанні надр,  на збереженість запасів тих чи інших корисних копалин або на погіршення їх якості.
      5. Охорону родовищ від затоплювання,  обводнювання,  забруднення та забудови площ залягання корисних копалин.
      6. Охорону  заповідників,  пам'яток  природи  і культури від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами.
      Поряд із поняттям "моніторинг", широко вживаним у географії, користуються також терміном "літомоніторинг",  під яким розуміють контроль, оцінку стану і прогноз зміни геологічних, гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов під впливом  техногенних  факторів. Своєчасне фіксування  навіть незначних змін на поверхні Землі і в її надрах дозволить прогнозувати перебіг подій і при необхідності не допускати негативних наслідків господарської діяльності. Літомоніторинг передбачає створення спостережувальних пунктів та експериментальних полігонів  за  вивченням  поверхневих  геологічних процесів і режиму грунтових вод.  Такими спостережувальними пунктами повинні  стати природні заповідники із збереженими еталонами непорушеної літосфери, експериментальні ж полігони будуть служити базою для відпрацювання охоронних заходів.  Подібний  полігон уже діє в Криму.
      Геологи, проектувальники  й  будівельники  повинні оцінювати кожне родовище як комплекс корисних копалин. Дійсно, поряд із основною сировиною (вугіллям,  залізними,  мідними рудами тощо) всі складові речовини як у  рудному  тілі,  так  і  в  розкривних  та вмісних породах,  можуть бути корисними для народного господарства. Адже супутні  компоненти  (будівельні,  хімічні  та  ін.)  за вартістю часто  рівноцінні  основній корисній копалині.  В той же час розкривні та вмісні породи часто вважаються відходами  гірничодобувних підприємств  і  їх,  як правило,  складають у відвали.
      Площі під відвалами бувають значно  більшими,  ніж  площі  власне кар'єрних розробок. За деякими оцінками, при видобуванні корисних копалин щорічно на поверхню Землі виймається 150 млрд. т так  званих "пустих" порід. На початку ХХІ ст. загальна кількість піднятих на поверхню порід зросте у 4-6 разів. із цієї величезної маси реалізується у вигляді продукції (тобто іде у виробництво) не більше 5%.  Вказане демонструє потенційні можливості добувної промисловості при комплексній експлуатації родовищ.
      За рахунок комплексної розробки покладів в Україні  виготовляють вапнякові добрива,  формувальні матеріали для лиття, шляховий і будівельний щебінь,  цеглу тощо. При комплексній оцінці деякі родовища, які раніше вважалися непромисловими, переводяться в економічно рентабельні,  оскільки містять певні дефіцитні для України супутні компоненти - апатити, фосфорити, боксити.
      Однак, повністю використовувати відвали як сировинні ресурси при нинішньому рівні розвитку науки і виробництва неможливо, тому площі під відвалами,  як і всі землі порушені гірничими роботами, повинні рекультивуватися.   Рекультивація -  це повернення земельних ділянок у той стан,  коли їх можна використовувати  у  сільському господарстві або  для  лісових насаджень,  для будівництва чи для створення зон відпочинку. іноді - це створення штучних ландшафтів, які гармонійно доповнюють природні. Розрізняють гірничотехнічну і біологічну рекультивації.
      Гірничотехнічна рекультивація - це гасіння териконів, формування плоских відвалів, виположування схилів, згладжування терас, засипання понижень.  Вирівняні ділянки покривають шаром глинистих порід чи лесом,  супіском і власне грунтом. Гумусовий горизонт ще до початку  гірничих  робіт  зрізують  і зберігають у спеціальних відвалах.
      Біологічна рекультивація  охоплює  заходи,  щодо  поновлення грунту або створення на породних відвалах умов,  що  забезпечують їх родючість. Для цього підбирають найбільш витривалі види рослин і створюють стійкі біоценози.
      Однією із  основних вимог до розробки родовищ корисних копалин є застосування найбільш раціональних і ефективних методів вилучення сировини з надр.  Справа в тім, що через не досить досконалі методи добування частина розвіданих запасів корисних копалин залишається в  забоях  і  кар'єрах.  Серед  них  - кам'яне і буре вугілля, залізні руди,  калійні солі та інші види  сировини.  Боротьба за зменшення цих втрат є важливою ланкою охорони надр. Цьому сприяють такі заходи як удосконалення організації робіт, впровадження нових технологій видобутку. Скажімо, при розробці нафтових родовищ значна кількість нафти залишається в надрах. Застосування нових  фізико-хімічних  і  теплових  методів  підтримування пластового тиску в процесі  експлуатації  нафтових  родовищ  дало змогу збільшити видобуток нафти на 10-25%. Проводиться також вторинне добування нафти на старих відпрацьованих родовищах за допомогою обводнення,  нагнітання газу, пари, теплових методів впливу на пласт (вогневе витіснення нафти) тощо.
      Більшість видів мінеральної сировини багатокомпонентні.  Це, зокрема, руди чорних і кольорових металів,  нафта,  газ, вугілля, горючі сланці,  солі тощо.  іноді буває так, що загальна цінність супутніх елементів перевищує вартість основної сировини.  Повнота вилучення супутніх компонентів визначає ступінь комплексності використання даної сировини.
     Прикладом комплексного використання сировини є утилізація супутнього нафтового газу. Відомо, що з кожною тонною нафти   добувають до 150, а іноді і до 200 м3  нафтового газу - цінної енергохімічної сировини. Донедавна утилізація супутнього  газу  не перевищувала 65%, значна кількість його спалювалась у  факелах. Нині на окремих нафтопромислах України утилізацію газу доведено до 92-93%.
      Унікальні за  складом  і  кількістю солей розсоли Сивашської затоки. Комплексна переробка ропи Сиваша дає можливість  добувати окис магнію та його солі, бром, кухонну сіль тощо.
      Ще один  приклад  можливості  комплексного  використання  - менілітові (бітумінозні) сланці Карпат. Запаси їх практично необмежені. Окрім безпосереднього використання як низькосортної енергетичної сировини,  можлива  також  переробка  їх  для  одержання різноманітних будівельних матеріалів (керамзиту, щебеню, кам'яного литва, асфальтобетону, сланцевої смоли тощо).
      Із сірчаних   руд Прикарпаття попутно можна вилучати  целестин - сировину для стронцію.
      Довгополуменеві відміни донецького вугілля можуть бути  джерелом германію,   германієносні   також  окремі  вугільні  пласти південної частини Львівсько-Волинського  басейну.  Крім  цього, у Львівсько-Волинському басейні  цінною енергетичною і хімічною сировиною є сапропеліти, які залягають разом з гумусовим вугіллям і при видобутку останнього залишаються у надрах.
      І, нарешті,  ще одним дуже важливим аспектом охорони надр  є виявлення, реєстрація та охорона геологічно цінних об'єктів, еталонів літосфери. Детально це питання розглянуте у главі.  Нагляд за  основними вимогами щодо охорони надр, комплексної розробки родовищ,  охороною навколишнього середовища при експлуатації родовищ корисних копалин здійснює Держгіртехнагляд України.
 

Контрольні запитання і завдання.  

1.    Що називається корисною копалиною
2.    Що таке руда
3.    Які Ви знаєте типи корисних копалин
4.    Що таке родовище корисних копалин
5.    Як Ви розумієте таке поняття як "кондиції"
6.    Що таке запаси корисних копалин та як розділяються родовища за запасами
7.    Які Ви знаєте категорії запасів
8.    Які  серії  та  групи родовищ виділяються у генетичній класифікації В.І.Смирнова  
9.    Як  Ви  розумієте   металогенічні провінції та металогенічні пояси
10.  Назвіть основні вимоги щодо охорони  надр. 
11.  Як  Ви  розумієте  поняття "літомоніторінг" 
12.  Що  таке  рекультивація земель 
13.  Що Ви розумієте під раціональним використанням мінеральних ресурсів

 ЛІТЕРАТУРА

 1. Кравцов  А.И.,  Погребнов Н.И.  Месторождения горючих полезных ископаемых. М., Недра, 1981.
 2. Курс  месторождений  твердых полезных ископаемых.  Л.,  Недра, 1975.
 3. Міщенко В.О.  Використання й охорона надр в СРСР. К, Радянська школа, 1983.
 4. Потемкин Л.И.  Охрана недр и окружающей природы.  М.,  Недра, 1977.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016