Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Землезнавство arrow Історична геологія (Лекції) arrow Поняття про формації.
10.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Поняття про формації.

Поняття про формації.

  Більшість дослідників під формацією розуміють комплекс генетично взаємопов'язаних фацій, тобто це товщі гірських порід різного літологічного складу, сформовані в умовах певного фізико-географічного і тектонічного режиму. Ці товщі відповідають певним стадіям розвитку великих структурних елементів земної кори (платформ, геосинкліналей,  орогенів,  серединно-океанічних хребтів, океанічних плит).
  За складом переважаючих фацій формації ділять на магматичні, метаморфічні і осадові ( в тім числі і вулканогенно-осадові). Головними факторами, що визначають формування стійких асоціацій осадових порід є тектонічна обстановка і клімат. Так, в залежності від тектонічного режиму серед осадових формацій виділяють геосинклінальні, орогенні (перехідні) та платформені.
  Аналіз формацій дозволяє реконструювати не тільки фізико-географічні (палеоландшафтні) умови геологічного минулого, але й відтворювати характер загального тектонічного режиму певних великих територій. Крім цього, вивчення формацій має і практичне значення, тому що кожному типу формацій властивий свій комплекс корисних копалин.
  Геосинклінальні формації відрізняються смугастим поширенням (при довжині більше 1000 км, ширина не перевищує десятків і сотень кілометрів), великою потужністю (як правило, тисячі метрів), переважно глибоководними умовами нагромадження і цілим рядом інших ознак. Типовими геосинклінальними формаціями є сланцева, кремнисто-вулканогенна, флішева та вапнякова.
  Сланцева (аспідна) формація характерна для міогеосинкліналей, тобто формується в умовах континентального схилу і підніжжя, а також ложа окраїнних морів в гумідному поясі на ранньогеосинклінальній стадії. Складена в основному глинистими породами, в меншій мірі пісковиками і алевролітами, забарвленими в темно-сірі і чорні кольори - звідси і її назва - аспідна. З породами формації пов'язані родовища сульфідів міді, свинцю, цинку і ін.
  Кремнисто-вулканогенна формація утворюється також на ранньогеосинклінальній стадії і складена кремнистими сланцями, яшмами, пов'язаними із продуктами підводного вулканізму - базальтами, андезитами, спілітами тощо. В основному це глибоководні породи. З породами формації генетично пов'язані великі родовища залізних і марганцевих руд, зокрема, залізисто-кремнисті породи (джеспіліти), відомі у Кривому Розі чи Кременчуку.
  Флішова формація - це потужні товщі морських осадових відкладів з характерною дрібною ритмічністю. Звичайні флішові ритми складаються із 3-5 порід (наприклад, аргіліт, алевроліт, пісковик). Відомий як теригенний, так і карбонатний фліш.
  Ритмічність багатокілометрових флішових товщ пов'язують із періодичними тектонічними рухами, а нагромадження їх проходить на пізньогеосинклінальній стадії в умовах континентального підніжжя чи в глибоководних жолобах. Флішові відклади в цілому бідні на корисні копалини, інколи до них приурочені нафтогазові родовища.
  Вапнякова формація теж утворюється на пізній стадії розвитку геосинкліналей, часто одночасно із флішовою. Основні породи - вапняки. Відкладаються в западинах окраїнних морів при тропічному чи субтропічному кліматі.
  Для орогенних формацій властиві: широке розповсюдження грубоуламкових порід, дуже значні потужності і великий діапазон фізико-географічних умов формування - від морських до наземних.
  Виділяють дві основні орогенні формації: нижню та верхню моласові.
  Нижня моласова формація складена пісковиками, глинами, мергелями найчастіше сірого, чи сірозеленого кольору. Утворюється на ранньоорогенній стадії в крайових чи внутрішніх прогинах. В гумідних умовах з нижньою моласою часто пов'язане формування паралічних вугленосних відкладів (заболочені приморські рівнини) і нафтоматеринських порід (морські чи дельтові умови), в арідному кліматі - утворюються лагунні соленосні осадки з гіпсами, ангідритами, кам'яною та калійною солями.
  Верхня моласа формується в наземних умовах (передгірні та міжгірні алювіально-озерні рівнини, конуси виносу) в передових та міжгірних прогинах на пізньоорогенній стадії. В гумідному поясі до неї приурочені поклади лімнічного вугілля, в арідному формуються червоноколірні грубоуламкові осадки. Основні породи формації - конгломерати, пісковики, алевроліти, глини.
  Особливостями платформенних формацій є: незначні потужності (найчастіше - десятки і сотні метрів), переважання континентальних, лагунних і морських мілководних фацій, невитриманість і строкатість складу, значні площі поширення тощо. Кількість платформених формацій дуже велика і провідну роль у їх формуванні відіграють кліматичні умови.
  Формування чохла платформи, як правило, починається із утворення континентальної уламкової формації (піски, алевроліти, глини, конгломерати) строкатоколірної чи червоноколірної в арідних умовах і сірої в гумідних. Утворення відбувається в авлакогенах в лагунних чи внутрішньоматерикових водоймах. Корисні копалини: боксити, оолітові залізні руди, каоліни.
  В умовах жаркого чи помірного клімату на прибережних рівнинах, що періодично затоплюються морем, може нагромаджуватись паралічна вугленосна формація з покладами вугілля, залізних руд.
  В кінці ранньої стадії формування чохла платформи утворюється морська трансгресивна піщано-глиниста формація, яка представлена пісковиками, алевролітами, аргілітами, рідше мергелями, вапняками, сформованими в умовах неглибокого відкритого моря. До порід формації приурочені поклади жовнових фосфоритів, оолітових залізних руд, горючих сланців.
  Максимальному розвитку трансгресій на платформах відповідають платформені карбонатні формації, які утворюються в умовах відкритих, відносно глибоководних епіконтинентальних морів. При цьому в гумідних зонах відкладаються вапняки, мергелі, крейда, а в арідних окрім органогенних вапняків, осаджуються також гіпси та доломіти. З формацією можуть бути зв'язані поклади нафти і газу.
  Типовою для платформ є також трапова формація, яка утворюється при наземних вулканічних виверженнях і складена долеритами, діабазами, базальтами та їх туфами.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016