Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Біологічні науки arrow ФАУНА ТА ЕКОЛОГІЯ ПЕРЛІВНИЦЕВИХ (MOLLUSCA: ВIVALVIA: UNIONIDAE) ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ
08.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




ФАУНА ТА ЕКОЛОГІЯ ПЕРЛІВНИЦЕВИХ (MOLLUSCA: ВIVALVIA: UNIONIDAE) ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ

УДК 594.1

Л.М.Янович

ФАУНА ТА ЕКОЛОГІЯ ПЕРЛІВНИЦЕВИХ (MOLLUSCA: ВIVALVIA: UNIONIDAE) ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ

Встановлено, що фауна молюсків родини перлівницевих (Unionidae) на Центральному Поліссі представлена 16 видами, які відносяться до 3 підродин - Unioninae, Pseudanodontinae, Anodontinae. Вперше для Центрального Полісся вказана Batavusiana irenjensis. Установлена зустрічальність всіх видів молюсків та проведене порівняння за допомогою індекса фауністичної подібності фаун басейнів головних річок Центрального Полісся - Тетерева, Ужа, Уборті, Случі. Описані особливості екології поліських перлівницевих.

   Після появи перших робіт, присвячених прісноводній малакофауні України [1 - 4] молюски родини Unionidae не раз привертали увагу дослідників. Однак спеціальних робіт по цій родині тривалий час було дуже мало [5]. Досить детально видовий склад та екологія перлівницевих України, в тому числі і Центрального Полісся, досліджувались більше десятиліття тому [6]. Але за цей час різні антропічні чинники стали причиною зрушень структурно-функціональної організації угруповань прісноводних молюсків - важливих компонентів водних екосистем Центрального Полісся. Забруднення водойм різними скидами викликало нерідко масову загибель двостулкових молюсків і збіднення малакофауни. Все це і спричиняло до необхідність дослідити видовий склад та особливості екології перлівницевих вказаного терену.

   Матеріал і методика: близько 5 тис. екземплярів перлівницевих, зібраних на теренах Центрального Полісся впродовж 1993-1997 років. При визначенні молюсків аналізувались конхіологічні ознаки та індекси і використовувався компараторний метод [7]. Правильність визначення молюсків підтверджена старшим науковим співпрацівником Інституту зоології НАН України О.В.Корнюшиним.

Результати досліджень та їх обговорення

   1. Фауністична характеристика перлівницевих Центрального Полісся.
   Фауна молюсків родини Unionidae на Центральному Поліссі нараховує 16 видів, що належать до трьох підродин - Unioninae, Pseudanodontinae, Anodontinae. Перелік їх представлено в нижченаведеному систематичному списку поліських перлівницевих.

Систематичний список Unionidae
Центрального Полісся.

Родина перлівницеві - Unionidae Rafinesque, 1820.
   Підродина перлівницевих - Unioninae Rafinesque, 1820.
      Рід батавузіана - Batavusiana Bourguignat in Locard, 1898.
         Підрід батавузіана - Batavusiana Bourguignat in Locard, 1898.
            Батавузіана червона - B. nana carnea (Kuster, 1878).
            Батавузіана бура - B. fuscula fuscula (Rossmaessler, 1836).
            Батавузіана Гонт’єра - B. musiva gontieri Bourguignat, 1881.
            Батавузіана іренська - B. irenjensis (Kobelt, 1912).
      Рід перлівниця - Unio (s. lat.).
         Підрід тумідузіана - Tumidusiana Bourguignat in Locard, 1898.
            Перлівниця серповидна - U. tumidus falcatulus Drouet, 1881.
            Перлівниця борисфенова - U. conus borysthenicus Kobelt, 1879.
         Підрід перлівниця - Unio (s. str.).
            Номінативна перлівниця довгодзьоба - U. rostratus rostratus (Lamarck, 1819).
            Перлівниця споріднена - U. rostratus gentilis Haas, 1911.
            Перлівниця важка - U. pictorum ponderosum Spitzi in Rossmaessler, 1844.
            Перлівниця шорстка - U. limosus graniger Ziegler, 1847.
   Підродина несправжніх беззубок - Pseudanodontinae Jaeckel, 1962.
      Рід псевданодонта - Pseudanodonta Bourguignat, 1876.
            Псевданодонта вузька - P. complanata complanata (Ziegler in Rossmaessler, 1835).
   Підродина беззубок - Anodontinae Rafinesque, 1820.
      Рід беззубка - Anodonta Lamarck, 1799.
            Беззубка Міхеля - A. zellensis micheli Modell, 1945.
            Беззубка лебедина - A. cygnea (Linne, 1758).
            Беззубка озерна - A. stagnalis (Gmelin in Linne, 1791).
      Рід колетоптерум - Colletopterum Bourguignat, 1880.
         Підрід пісциналіана - Piscinaliana Bourguignat, 1880.
            Колетоптерум серповидний - C. piscinale falcatum (Drouet, 1881).
         Підрід пондерозіана - Ponderosiana Bourguignat, 1880.
            Колетоптерум сосковидний - C. ponderosum rumanicum Bourguignat, 1880.

   В Україні поширені 4 види молюсків з роду Batavusiana. Це B.nana, B.musiva, B.fuscula та B.irenjensis [6]. З них для території Центрального Полісся до наших досліджень було зазначено [1, 4, 8, 9] всього лише 3 види - B.nana, B.fuscula, B.musiva. В межах вказаного терену нами, виявлено крім цих видів роду Batavusiana, ще один, який раніше тут не був відміченим, - B.irenjensis. За нашими спостереженнями з цих молюсків на Центральному Поліссі домінує B.fuscula (зустрічальність його становить 12%), а B.nana, B.musiva та B.irenjensis є фоновими видами (зустрічальність їх становить 8,5, 5 та 2% відповідно).
   З водойм України відомо 6 видів Unio: U.conus, U.tumidus, U.rostratus, U.pictorum, U.limosus, U.mulleri [1, 2, 10, 6]. Для Українського Полісся до останнього часу з них зазначено було 5 (всі вищевказані, окрім U.mulleri) [11, 6, 9]. Усі вони виявлені нами на Центральному Поліссі. З Unionidae тут домінують U.rostratus, U.conus, U.tumidus і U.pictorum (зустрічальність їх становить 59, 44, 19, 12% відповідно). А U.r.gentilis, який 10-20 років тому був домінуючим на досліджуваному терені, зараз став фоновим (зустрічальність 7%). U.limosus взагалі нами виявлено лише поодинокими екземплярами (зустрічальність 2%).
   У водоймах України поширені 3 види роду Pseudanodonta - P.complanata, P.elongata, P.kletti [3, 4, 6, 9]. Фауна псевданодонт Центрального Полісся, за матеріалами наших досліджень, представлена єдиним видом - P.complanata, котрий виявляється дуже рідко і переважно поодинокими екземплярами (зустрічальність 2%). Зазначений раніше для цієї території [6] P.kletti в наших зборах відсутній.
   З підродини Anodontinae в Україні зустрічаються представники двох родів - Anodonta і Colletopterum. З Anodonta на теренах України виявлено 3 види - A.stagnalis, A.zellensis, A.cygnea [1, 2, 3, 10, 6, 9]. Всі вони відмічені й нами на Центральному Поліссі. З них тут найбільш численними є A.zellensis (зустрічальність 8,5%). З роду Colletopterum в Україні відомо 4 види - C.piscinale, C.minimum, C.ponderosum, C.subcirculare. На Центральному Поліссі, як і в інших ділянках Українського Полісся, виявлено 2 з них - це C.piscinale та C.ponderosum, вони є масовими (зустрічальність 46 та 20% відповідно).
   Загалом нами обстежено на теренах Центрального Полісся 59 пунктів збору, що дозволило провести порівняння фаун басейнів головних річок Центрального Полісся (Тетерева, Ужа, Уборті, Случі) за допомогою індекса фауністичної подібності Чекановського-Сьєренсена [12].
   Здійснені нами розрахунки виявляють високий ступінь подібності фаун перлівницевих басейнів річок, що несуть свої води до Прип’яті, - Ужа, Уборті, Случі (індекси Чекановського-Сьєренсена 41-49%), що можна пояснити однотипністю гідрологічних та гідрохімічних характеристик їх вод. Ступінь малакофауністичної подібності річок, що впадають у Прип’ять, і Тетерева, що несе свої води у Дніпро, дещо нижча (індекс Чекановського-Сьєренсена 33-36%).
   Представлена сукупність порівнянь дозволяє зробити висновок, що фауна перлівницевих різних регіонів Центрального Полісся має деякі відмінності, а це дає можливість виділити в межах вказаного терену окремі малакофауністичні комплекси. Фауна перлівницевих кожного з басейнів річок Центрального Полісся представлена 10-12 видами. Аналіз видового складу їх показав, що молюски родів Unio, Colletopterum, Anodonta досить рівномірно поширені по усьому цьому терену. Молюски ж з родів Batavusiana і Pseudanodonta частіше зустрічаються у басейнах річок півночі Полісся - Ужа, Уборті, Случі.

   2. Загальна екологічна характеристика перлівницевих.
   Перлівницеві як аеробні організми потребують для здійснення процесу дихання наявності кисню в середовищі їх існування. Насичення води киснем у поліських річках становить 85-100 [13], а в ставках - 120-200% [10]. Для забезпечення потреб у кисні для двостулкових молюсків достатнім є насичення ним води на 50%. За нашими спостереженнями, у Вільшанці (с.В.Фосня) при насиченості води киснем біля 60% зустрічаються C.piscinale (щільність населення його популяції 1-2 екз/м2). У найбільш насичених киснем поліських річках Уж і Уборть (11,2-12,1 мг 02/л) густонаселені популяції утворюють, як правило, стенооксибіонтні оксифільні види роду Batavusiana.
   Вуглекислий газ для більшості водних організмів є досить токсичним. Велика кількість його нагромаджується у водоймах, мулисті донні відкладення яких містять багато неокислених органічних речовин (чорні в’язкі мули), в яких постійно відбуваються процеси бродіння. У таких водоймах ми знаходили перлівницевих поодинокими екземплярами або не виявляли їх взагалі. У більшості поліських водойм і водотоків вміст вуглекислоти влітку наближається до аналітичного нуля, що не перевищує 4-5 мг/л. На півночі Житомирського Полісся в Уборті, яка живиться болотяними водами й тече по торфовищах, вміст вуглекислого газу у воді дещо вищий (до 20-26 мг/л) [11]. Така концентрація його не становить загрози для життя водних тварин. Але негативний вплив її все ж таки проявляється корозією вапнякових шарів черепашки, що ми неодноразово реєстрували у B.nana, B.fuscula, P.complanata, U.r.rostratus, U.conus, які живуть у ріпалі цих річок.
   Обов’язковою умовою існування перлівницевих є наявність у водоймі планктону та детриту, які вилучаються цими тваринами при фільтрації води. Отже, певна каламутність води - неодмінна умова існування цих гідробіонтів. Однак ступінь каламутності її залежить не лише від рівня розвитку в ній планктону і кількості детриту. В значній мірі він визначається швидкістю течії та характером донних відкладень. У річках з великою швидкістю течії каламутність води висока передусім через велику кількість завислих у ній часточок мінерального походження, що ускладнює роботу зябрового апарату перлівницевих. Через це фауна перлівницевих у таких водоймах звичайно бідніша як у якісному, так і в кількісному відношеннях. Оптимальними умовами щодо цього чинника для перлівницевих є літня прозорість води від 50 до 200 см. Вважають [14], що при прозорості води, меншій за 50 см ці тварини не живуть. Ми, однак, виявляли (Тетерів, с.Тетерівка) у великих кількостях U.conus, U.tumidus, U.r.rostratus, C.piscinale при літній прозорості води всього лише 12-20 см.
   Перлівницеві - стенобатні тварини. У великих річках вони зустрічаються лише в ріпалі, а в малих - як у ріпалі, так і в медіалі. В усіх обстежених нами водоймах статевозрілі молюски були зосереджені на глибинах від 30 см до 1 м. Молодь звичайно оселяється на більших глибинах, а підростаючи, вона пересувається ближче берега. Ці тварини здійснюють регулярні сезонні міграції. З настанням холодної пори року перлівницеві зосереджуються для зимівлі на глибинах біля 1,5-2 м.
   Одним із обмежуючих чинників, які визначають можливість існування перлівницевих у водоймах, є швидкість течії. Ці тварини віддають перевагу умовам швидкісного оліготипу: вони здебільшого оселяються на ділянках зі швидкістю течії до 0,1 м/с, хоча можуть зустрічатися й при швидкості течії до 1,5, а інколи навіть і до 3,5 м/с. Оскільки перлівницеві не мають пристосувань, призначених для прикріплення до субстрату, то вони можуть “вимиватися” і зноситися з місць поселення швидкою течією. Тому ці тварини переважно населяють слабкопроточні водойми і найчастіше зустрічаються не в основному руслі річок, а в їх рукавах, заплавах, якщо ж у руслових ділянках, то лише там, де швидкість течії незначна. Потрібно зауважити, що максимальна щільність поселення молюсків відмічається в місцях, які не зазнають прямої механічної дії води. Перлівницеві ніколи не оселяються на перекатах.
   Швидкість течії в значній мірі визначає у водоймах характер донних відкладень, які є субстратом оселення молюсків. Перлівницеві, як правило, входять до складу інфауни. При швидкій течії дрібні фракції донних відкладень вимиваються. Через це на кам’янистих та інших щільних субстратах ускладнюються умови закопування в них молюсків. Найбільш сприятливими для життєдіяльності Unionidae на Центральному Поліссі, як і в інших ділянках їх ареалу, є піщано-мулисті і мулисті донні відкладення, на яких ми спостерігали як найбільшу біологічну різноманітність, так і максимальний кількісний розвиток цих тварин.
   Активна реакція середовища (рН) в зонах існування Unionidae коливається в досить широкому інтервалі - від 6,5 (Уборть) до 8,9 (Тетерів). Перлівницеві віддають перевагу значенням мезотипу цього чинника і населяють здебільшого нейтрально-лужні водойми. Активна реакція середовища впливає на обмін речовин молюсків, визначаючи інтенсивність процесу фільтрації. Зміна рН середовища знижує тривалість та інтенсивність роботи їх гідрокінетичного апарату [15].
   Ступінь гумінізації води, котра свідчить про кількість розчинених у ній органічних речовин та суспендованих органічних часточок кислої природи, зумовлює інтенсивність перебігу усіх процесів життєдіяльності у молюсків. Оптимальні умови існування перлівницеві знаходять у водоймах із окислюваністю до 10 мг 02/л, тобто з оліготипом чинника гумінізації. Саме в таких водоймах популяції перлівницевих є найчисельнішими. Однак ці тварини можуть зустрічатися і при окислюваності до 14 і навіть до 20-24 мг О2 на 1 л [5]. У таких випадках вони, як правило, не утворюють густонаселених популяцій. Нами виявлено низку видів перлівницевих (U.tumidus, U.conus, U.r.rostratus, U.r.gentilis, C.piscinale) у водоймах із окислюваністю 18,6-19,22 мг О2/л (щільність поселення 18-20 екз/м2). Водойми з окислюваністю понад 20 мг О2/л (політип гумінізації) непридатні для існування більшості цих молюсків.
   Перлівницеві - стеногалінні організми, що населяють лише прісні (олігогалінні) водойми. Одначе деякі Unio та Anodonta здатні тимчасово витримувати мезотип хлору [14]. В агалінних водоймах ці молюски не живуть. Не витримують вони і тривалого підвищення солоності води.
   Перлівницеві зустрічаються в досить широкому діапазоні мінералізації води (від 200 до 1000 і більше мг/л). У поліських водоймах ми виявляли цих молюсків при коливанні значень загальної мінералізації води від 147 (Тетерів) до 951 мг/л (Вільшанка).
   На формування молюскових ценозів суттєво впливає твердість води. З компонентів, які її зумовлюють, найбільше значення для молюсків мають водорозчинні сполуки кальцію. В тілі молюсків кальцій зосереджується в черепашці, м’яких тканинах та гемолімфі. Потреба в ньому задовольняється за рахунок вмісту кальцієвих сполук у їжі та у воді. Без надходження кальцію ззовні не сформується ембріональна черепашка глохідію. Безпосередній ріст тіла ембріонів відбувається без порушень теж лише при достатньо високому вмісті кальцію в середовищі. Окрім того, кальцій бере участь у багатьох процесах, пов’язаних з формуванням статевих продуктів, наприклад, він включений у механізм овуляції яйцеклітин. Кальцій також впливає на різноманітні процеси обміну речовин у молюсків [16]. Підвищенний вміст його у воді позитивно впливає на ріст та розвиток цих тварин. Так, ми відзначили, що U.r.rostratus з Тетерева (середній вміст Са2+ у воді - 82,8 мг/л), однакового віку з молюсками з Уборті (Са2+ - 9,7 мг/л), за розмірами в 1,5-2 рази більші. В Україні найчисленніші популяції перлівницевих приурочені до мезотипу карбонатної твердості води. Поліські водойми задовольняють цю їх потребу: вміст кальцію в них становить 10-80 мг/л.

1Градацію абіотичних чинників водного середовища прийнято за В.І.Жадіним [14].

ЛІТЕРАТУРА

1. Eichwald E. Naturhistorische Skizze von Lithauen, Volhynien und Podolien in geognostisch-mineralogischer, bo-tanischer und zoologischer Hinsicht. - Wilna: J. Zawadski, 1830. - 256 S.
2. Krynicki J.A. Conchylia tam terrestria, quam fluviatilia etc. - Bull. Soc. Naturel. Moscow. - 1837. - 11. - P. 50-67.
3. Jelski C. Note sur la faune malacologique des environs de Kieff. - J. Conchyologie. - 1863. - 11. - P. 129-137.
4. Радкевич Г. Список вредных мягкотелых и пиявок, собранных в Харьковской и Полтавской губерниях // Тр. о-ва испытателей природы при Харьк. ун-те. - 1878. - 12. - С. 1-2.
5. Коротун М.М. Прісноводні промислові молюски та їх використання. - К.: Вид-во АН УРСР, 1952. -
6. 46 с.
7. Стадниченко А.П. Перлівницеві. Кулькові (Unionidae, Cycladidae). - К.: Наук. думка, 1984. - 384 с. (Фауна України. Т. 29. Вип. 9).
8. Логвиненко Б.М., Старобогатов Я.И. Кривизна фронтального сечения створки как систематический при-знак у двустворчатых моллюсков // Научн. докл. высш. шк. Биол. науки. - 1971. - №5. - С. 7-10.
9. Bakowski J. Mieczaki. - Lwow: Mus. im Dzieduszyckich we Lwowe, 1892. - 264 s.
10. Стадниченко А.П. Пресноводные двустворчатые моллюски (Bivalvia, Unionidae) фауны Украинской ССР // Вестн. зоол. - 1984. - №1. - С. 32-38.
11. Коненко Г.Д., Підгайко М.Л., Радзимовський Д.О. Ставки Полісся України. - К.: Вид-во АН УРСР, 1961. - 139 с.
12. Поліщук В.В., Травянко В.С., Коненко Г.Д., Гарасевич І.Г. Гідробіологія і гідрохімія річок Правобережного Придніпров’я. - К.: Наук. думка, 1978. - 271 с.
13. Песенко Ю.А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях. - М.: Наука, 1982. - 285 с.
14. Лубянов И.П. Характеристика донной фауны рек северного побережья Азовского моря - Кальмиуса и Груз-ского Еланчика // Зоол. журн. - 1962. - 41, вып. 4. - С. 498-502.
15. Жадин В.И. Фауна СССР. Моллюски семейства Unionidae. - М. -  Л.: Изд-во АН СССР, 1938. - 167 с.
16. Кондратьев Г.П. Фильтрационная и минерализационная работа двустворчатых моллюсков Волгоградского водохранилища: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. - Саратов, 1970. - 23 с.
17. Романенко В.Д., Арсан О.М., Весельський С.П., Терещенко М.І. Вплив кальцію на процеси тканинного ди-хання у молюсків // Доповіді АН УРСР. Сер. Б. - 1974. - №11. - С. 1044-104.

   Янович Лариса Миколаївна - асистент кафедри зоології Житомирського державного педагогічного інституту ім. І.Франка.
   Наукові інтереси:
   - зоологія;
   - екологія.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016