Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Психологія особистості (Н.В.Ліфарєва) arrow 4.7. Типи людей та “локус контролю”, інтроверсія -екстраверсія, нейротизм
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




4.7. Типи людей та “локус контролю”, інтроверсія -екстраверсія, нейротизм

4.7. Типи людей та “локус контролю”, інтроверсія - екстраверсія, нейротизм

   Одна з найважливіших характеристик особистості - ступінь незалежності, самостійності й активності людини в досягненні цілей, розвиток особистої відповідальності за події, що відбуваються з нею. Вперше методи дослідження цієї характеристики розроблено в 60-х pp. у СІЛА. Найбільш відомою є шкала “локусу контролю” Д. Роттера. Ця шкала заснована на положенні: люди різняться між собою в тому, де вони локалізують контроль над значущими для себе подіями. Можливі два локусу контролю і відповідно два типи людей: 1) екстернали - коли людина думає, що події, які відбуваються з нею, є результатом зовнішніх сил, випадку, обставин, інших людей тощо і 2) інтернали - коли людина інтерпретує значущі події як результат власних зусиль
   Інтернали вважають, що більшість важливих подій їхнього життя були результатом їхніх власних дій і відчувають власну відповідальність за ці події і за те, як складається їхнє життя в цілому. Вони вважають, що досягли самі всього доброго, що було і є в їхньому житті, і що вони спроможні з успіхом досягати своїх цілей і в майбутньому. Але вони беруть на себе відповідальність і за всі негативні події, схильні обвинувачувати себе в невдачах, прикрощах, стражданнях. Такі люди вважають свої дії важливим чинником в організації власного виробництва, у відносинах, що складаються у колективі, у своїх просуваннях. Інтернал вважає, що він відповідає за події сімейного життя, у сімейних проблемах обвинувачує не партнера, а насамперед самого себе, прагне змінити себе. Така людина вважає, що вона у силах контролювати свої неформальні відносини з людьми, викликати до себе повагу, симпатію, активно формувати коло спілкування. Інтернал вважає себе багато в чому відповідальним і за своє здоров'я. У хворобі він обвинувачує самого себе і думає, що видужання багато в чому залежить від його дій, а не від лікарів. Таким чином, інтерналу властива активна життєва позиція, незалежність і відповідальність за себе. Екстернали, навпаки, частіше пасивні, песимістичні, відчувають, що від них нічого не залежить, усе залежить від обставин, а вони - “пішаки” у цьому житті, і навіть свої успіхи, досягнення і радощі приписують зовнішнім обставинам, везінню, щасливій долі або допомозі інших людей. Людина типу “інтернал” - частіше в житті “переможець”, екстернал - “переможений”, у них різні життєві сценарії, різне ставлення до себе й інших людей.
   Відомий психолог К. Юнг поділяє людей за складом особистості на екстравертів (“звернених зовні”) та інтровертів (“звернених усередину себе”). Екстраверти товариські, активні, оптимістичні, рухливі, у них сильний тип вищої нервової діяльності (в.н.д.), за темпераментом вони сангвініки або холерики. Інтроверти нетовариські, стримані, відділені від усіх, у своїх вчинках орієнтуються в основному на власні уявлення, серйозно ставляться до прийняття рішення, контролюють свої емоції. До інтровертів належать флегматики і меланхоліки. Проте в житті рідко зустрічаються абсолютно чисті екстраверти або інтроверти. У кожному з нас є риса як тих, так і інших, це залежить від уроджених рис н.с, віку, виховання, життєвих обставин. Цікаво, що в екстравертів головною півкулею є права півкуля, що частково може виявлятися навіть у зовнішності - у них більш розвинуте ліве око, тобто ліве око більше відкрите і більш осмислений погляд (нерви в людини йдуть хрест-навхрест, тобто від правої півкулі до лівої половини тіла, і від лівої півкулі - до правої половини тіла). У інтровертів головною є ліва півкуля.
   Відомий психолог X. Айзенк вважає, що особистість людини включає чотири рівні: І - рівень окремих реакцій; II - рівень звичних реакцій; III - рівень окремих рис особистості; IV - рівень типових рис: інтро-екстраверсія, емоційна нестабільність (нейротизм), психопатичні риси, інтелект. Нейротизм - це емоційно психологічна нестійкість, схильність до психотравм. В осіб з підвищеним нейротизмом через зайву вразливість і образливість, навіть дріб'язкові, може виникати емоційний стрес, вони довго переживають конфлікти, “не можуть узяти себе в руки”, часто пригнічені, засмучені, дратівливі, тривожні, коло їхніх друзів звичайно звужується. Ці риси досить стійкі і можуть бути згладжені в процесі наполегливого самовиховання. Екстраверсія у поєднанні з підвищеним нейротизмом обумовлює прояв темпераменту холерика; “інтроверсія + нейротизм” визначає темперамент меланхоліка; протилежність нейротизму - емоційна сталість, врівноваженість у поєднанні з екстраверсією виявляється як сангвіністичний темперамент, у поєднанні з інтроверсією - як флегматичний (рис. 11).
   Цікаво, що благополучні сімейні пари зі стійкими і максимально сумісними стосунками відрізняються протилежними темпераментами: збудливий холерик і спокійний флегматик, а також сумний меланхолік і життєрадісний сангвінік - нібито доповнюють один одного, потрібні друг другу. У дружніх стосунках часто бувають люди одного темпераменту, крім холериків (два холерики часто сваряться через взаємну нестриманість).

po10

Рис. 11. Особливості поєднання типів людей з їхнім темпераментом (за X. Айзенком)

   З'ясувалося також, що найбільш універсальними партнерами є флегматики, тому що влаштовують людей будь-якого темпераменту, крім власного (пари флегматиків виявилися дуже неблагополучними, за даними багатьох авторів).
   Залежно від співвідношення поведінки і внутрішніх мотивів людини виділяють три типи особистості (Норакідзе):
- гармонійна особистість - немає конфліктів між поведінкою і внутрішніми мотивами: бажання, моральні принципи, почуття обов'язку і реальна поведінка людини гармонійно поєднуються, мають соціальну спрямованість і адекватність;
- конфліктна, суперечлива особистість - притаманний розлад між поведінкою і мотивами, тобто дії суперечать бажанням;
- імпульсивна особистість - робить тільки за своїм бажанням або, якщо в людини немає яскраво виражених бажань, вона вчиняє відповідно до впливів ззовні - “людина-флюгер”, що діє згідно з найближчою ситуацією, хоча може маскувати свою нездатність діловитістю, демократичною колегіальністю.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016