Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Культура. Наука. Освіта. arrow ПЛАНУВАННЯ ТА ОБЛІК РОБОТИ ШКОЛИ
04.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




ПЛАНУВАННЯ ТА ОБЛІК РОБОТИ ШКОЛИ

ПЛАНУВАННЯ ТА ОБЛІК РОБОТИ ШКОЛИ


Планування роботи школи
Особливості внутрішкільного контролю
Види, форми й методи внутрішкільного контролю

Планування роботи школи

   Планування навчально-виховної роботи є однією з важливих умов її успішності, оскільки забезпечує цілеспрямовану діяльність (раціональне використання можливостей і резервів) усіх підрозділів.
   Воно має бути підпорядковане принципам науковості, передбачаючи систему науково обґрунтованих завдань, змісту, методів, форм і засобів; реальності та оптимальності передбачуваних заходів, виконання яких забезпечувало б рівномірний ритм роботи школи; соціальної детермінації, формуючи в учнів необхідні суспільству моральні, правові та інші якості.
   Серед інших вимог до планування — чіткість, зрозумілість, педагогічна доцільність, єдине спрямування, організаційна, концептуальна єдність заходів у досягненні сформульованих цілей.
   За формою планування буває текстовим, графічним, змішаним (текстовим і графічним). Але завжди йому повинна бути властива календарність (розподіленість загальношкільних заходів на чверті, місяці, тижні).
   За терміном передбачення і реалізації дій планування діяльності школи поділяють на перспективне, річне й поточне.
   Перспективне планування. Характерна його особливість полягає у виробленні плану розвитку школи на 3— 5 років, який забезпечував би цілеспрямовану діяльність керівництва школи та педагогічного колективу в чітко окресленій перспективі. Йому передує всебічний аналіз роботи за попередній період, визначення головних завдань на новий період, прогнозування організаційно-педагогічних проблем розвитку школи й основних напрямів удосконалення навчально-виховної роботи, особливостей функціонування та розвитку педагогічного та учнівського колективів, матеріально-технічної бази школи.
   Перспективний план роботи школи забезпечує розподіл сил і засобів на тривалий період, надає системі навчально-виховної роботи школи системності, ритмічності, чіткого використання наявних засобів і залучення нових.
   Річне планування. Визначає основні завдання педагогічного колективу на наступний рік. Загалом річний план школи охоплює такі розділи:
   1. Вступ. Характеристика мікрорайону, школи, аналіз діяльності за попередній навчальний рік, завдання на новий навчальний рік.
   2. Виконання Закону про освіту. Передбачає форми і строки оперативного обліку дітей шкільного віку в мікрорайоні, план використання фонду школи, забезпечення медичного нагляду, харчування дітей, створення груп подовженого дня.
   3. Організація роботи з кадрами. Охоплює розстановку кадрів і розподіл обов'язків між ними, науково-практичну проблематику, над якою працює колектив, напрями методичної роботи, вивчення і поширення педагогічного досвіду, розвитку науково-педагогічної інформації, роботи педагогічної ради школи, використання досягнень науки та передового досвіду.
   4. Керівництво навчально-виховним процесом. Об'єднує заходи щодо створення умов для навчального процесу (оснащення кабінетів, забезпечення технічними засобами навчання, поповнення фонду бібліотеки), організації позакласної і позашкільної виховної роботи гуртків, факультативів, товариств, клубів тощо.
   5. Педагогічний контроль за навчально-виховним процесом. Окреслює цілі, форми перевірки (журналів, учнівських зошитів, якості знань та умінь учнів, виховних заходів, санітарного стану тощо), відповідальних за неї (адміністрацію, профспілковий актив, педагогів).
   6. Робота з батьками, спонсорами, громадськістю. Передбачає заходи педагогічної пропаганди серед батьків, тематику батьківських зборів, роботу батьківського комітету, ради школи, спільну роботу громадських комісій сприяння сім'ї та школі.
   7. Зміцнення матеріально-технічної бази, організаційно-господарська робота. Містить перелік заходів щодо створення й оснащення кабінетів, майстерень, спортзалу, приміщень для гурткової роботи, ігрових кімнат, поточного й капітального ремонту меблів, електрообладнання, теплосистеми, забезпечення санітарно-гігієнічного режиму, протипожежної безпеки, розподілу коштів школи.
   Поточне планування. Його основою є загальношкільний план, на підставі якого складають календарні плани організаційної, методичної та позакласної роботи на чверті: плани роботи вчителів (тематичні та поурочні), класних керівників (на чверть або півріччя), директора школи і його заступників (на тиждень), учнівських гуртків та організацій, розклад навчальних, позакласних занять і заходів та ін. Поточні плани мають графічну побудову (по горизонталі відмічають тижні й дні навчальної чверті, по вертикалі — організаційні форми роботи, їх тематику, прізвища відповідальних). Містять такі розділи: педагогічна рада, засідання методичних об'єднань, профспілкові збори та виробничі наради, наради у директора, засідання місцевого комітету, загальношкільні батьківські збори, шкільні вечори, спортивні змагання, масові культпоходи й туристичні походи, загальношкільна газета, робота наукових товариств, клубів, організація виставок та олімпіад.
   Планування дає змогу уникнути дублювання, заздалегідь визначити питання, на яких слід зосередити увагу, спланувати роботу й особистий час вчителів та учнів.

Особливості внутрішкільного контролю

   Внутрішкільний контрольсистематична, цілеспрямована перевірка адміністрацією школи роботи педагогічного колективу, окремого вчителя.

   Спрямований він на досягнення відповідності діяльності школи вимогам стандарту освіти. Організація внутрішкільного контролю відбувається у кілька етапів. Розпочинається вона з визначення мети контролю, складання плану, передбачення форм і методів перевірки. На етапі перевірки відбувається констатування, оцінювання фактичного стану справ, які є підставою для формування висновків і пропозицій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, усунення недоліків. Пропозиції, рекомендації щодо усунення недоліків передбачають відповідні терміни, а за потреби — форми і терміни контролю.
   Внутрішкільний контроль повинен мати індивідуальний характер (підконтрольність роботи кожного члена колективу), систематичність (регулярність, системність контролю на всіх етапах навчально-виховного процесу), об'єктивність, всебічність і різноманітність форм, диференційований підхід (враховування специфічних особливостей та індивідуальних якостей тих, кого контролюють), єдність вимог осіб, які здійснюють контроль.
   Внутрішкільний контроль поширюється на: навчально-виховний процес, методичну роботу, забезпеченість навчально-виховного процесу та ін.

Види, форми й методи внутрішкільного контролю

   За спрямуванням внутрішкільний контроль поділяють на тематичний і фронтальний.
   Тематичний контроль передбачає перевірку роботи колективу над вирішенням певної проблеми, рівень знань і вмінь учнів з відповідної теми або предмета загалом, зміст і ефективність роботи класних керівників з певного напряму виховної роботи, інновації в школі, результати впровадження передового педагогічного досвіду тощо.
   Фронтальний контроль спрямований на вивчення діяльності педагогічного колективу, методичних об'єднань або окремого учителя, рівень викладання окремих предметів в усіх або певних класах, роботи класних керівників.
   Залежно від об'єкта контролю, виділяють класно-узагальнюючий, персональний, предметно-узагальнюючий, тематично-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий його види. Класно-узагальнюючий контроль спрямований на вивчення діяльності вчителів, які працюють у певному класі, виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості і методів викладання в класі, якості роботи класного керівника. Персональний контроль стосується вивчення продуктивності викладацької діяльності, методичного рівня учителя загалом або певних аспектів його діяльності. Може бути тематичним і фронтальним. Є засобом самоуправління вчителя, стимулом його професійного зростання. Предметно-узагальнюючий контроль зосереджується на вивчення

Таблиця 2

Орієнтовна програма фронтальної перевірки роботи вчителя

 

Зміст перевірки

Методи і форми перевірки

1

Виконання вчителем Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи.

Спостереження уроків, виховних заходів. Аналіз навчально-виховної роботи вчителя.

2

Підготовка вчителя до уроків і позакласних заходів.

Перевірка планів роботи

вчителя.

3

Виконання вчителем навчальних програм, норми контрольних, практичних і письмових робіт.

Аналіз класного журналу,

зошитів учнів.

4

Якість уроків, їх навчальна, розвиваюча та виховна роль.

Відвідування та аналіз 8—10 уроків. Аналіз успішності за класним журналом.

5

Стан знань, умінь і навичок учнів. Уміння застосувати знання на практиці.

Спостереження на уроках, вивчення зошитів, журналів, щоденників. Проведення контрольних робіт, усне опитування.

6

Виховання інтересу до предмета.

Анкетування, співбесіда з

учнями.

7

Як учитель навчає вчитися?

Завдання типу: скласти

план, зробити аналіз відповіді, статті, скласти тези, робота із довідковою літературою.

8

Виховання учнів у процесі

навчання, позакласна робота з предмета.

Спостереження на уроках,

відвідування гуртків,

факультативів.

9

Виховання свідомої дисципліни. Робота над правилами

для учнів.

Спостереження на уроках,

відвідування гуртків, факультативів.

10

Виконання єдиних вимог до

усної та писемної мови, організація позакласного читання.

Перевірка зошитів учнів,

техніки читання, вивчення

читацьких формулярів.

11

Робота вчителя з попередження неуспішності. Індивідуальна робота з учнями. Проведення додаткових занять.

Вивчення причин неуспішності. Аналіз додаткових занять. Аналіз класного журналу.

12

Робота вчителя з батьками учнів, громадськістю.

Співбесіда з батьками, анкетування.

13

Самоосвіта вчителя.

Співбесіда з учителем.

14

Результати навчально-виховної роботи вчителя.

Підсумки опитування, контрольних робіт. Бесіда з активом класу. Загальне враження

стану та якості викладання окремого предмета в одному класі, в паралельних класах, у школі загалом. Тематично-узагальнюючий контроль охоплює роботу різних учителів в різних класах, але за певним напрямом навчально-виховного процесу (наприклад, розвиток пізнавальних інтересів на уроках природничого циклу). Комплексно-узагальнюючий контроль має своєю метою з'ясування організації вивчення певних предметів в одному або кількох класах.
   Педагогічна практика виробила різноманітні форми внутрішкільного контролю, застосування яких залежить від його виду.
   За колективної форми до контролю залучають усі рівні управління школи (адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених учителів, учнів, батьків). Взаємоконтроль передбачає залучення до контролю керівників кафедр, досвідчених вчителів, класних керівників, вдаючись до наставництва, взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів. Право самоконтролю — делегується найдосвідченішим вчителям і класним керівникам, які обов'язково періодично звітують перед керівництвом школи. Адміністративний плановий контроль, згідно з планом, здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр. У разі виникнення непередбачених проблем директор школи, його заступники вдаються до адміністративного регулюючого (позапланового) контролю.
   Найпоширенішими у процесі внутрішкільного контролю є такі методи: спостереження — відвідування уроків, позакласних заходів з наступним обговоренням; вивчення шкільної документації, класних журналалів, учнівських щоденників, планів уроків, особових справ учнів; опитування (усне проводять під час невимушеної або цілеспрямованої бесіди за спеціально підготовленою програмою; письмове, вдаючись до контрольних робіт, анкетування з обмеженою кількістю варіантів відповідей; тестування — метод психологічної діагностики; ретроспективний розбір — оцінювання діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів вихідцями зі школи; хронометрування — вивчення режиму роботи школи, раціонального використання часу в процесі уроку, виховного заходу, з'ясування причин перевантаження вчителів і учнів, визначення обсягу домашніх завдань тощо.
   За критерієм послідовності внутрішкільний контроль може бути поточним, попереднім, проміжним, підсумковим, а також епізодичним і періодичним.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016