|
Сутність професійного відбору Перед керівниками, організаторами різних рівнів завжди виникає питання: чи потрібен ПВ на конкретну спеціальність (або ж групу спеціальностей)? Актуальний він для даної конкретної групи спеціалістів? Однозначно відповісти важко. Але для загальної орієнтації ми повинні знати, що ПВ не потрібен в тому випадку, якщо здібності для визначеної професії можливо легко розвинути в процесі навчання, якщо є можливість появи професійних здібностей в процесі діяльності та якщо можливо застосувати знання, навички та вміння в іншій галузі. Коли ж ПВ вважається вкрай необхідним? Тобто показання ПВ:
- екстремальні умови та складна діяльність;
- високі вимоги професії до людини;
- якщо є небезпека як для самого спеціаліста, так і оточуючих в результаті помилкових дій однієї людини (тобто висока соціальна, економічна та біологічна значимість помилки);
- якщо навчання дороге, складне, повинно проходити в стислі строки умов масових наборів;
- якщо на практиці є учні, що відраховуються за професійною непридатністю або випускаються неповноцінні кадри.
Професійний відбір - це комплекс засобів, які дозволяють виявити осіб, найбільш придатних за своїми індивідуально-психологічними якостями та здібностями до навчання та подальшої діяльності за конкретною спеціальністю. Головні завдання ПВ спеціалістів такі:
- визначити здібність кандидатів до виду праці за станом здоров'я;
- виявити ступінь здатності кандидатів до навчання з конкретної спеціальності;
- довгостроковий прогноз ефективності діяльності спеціаліста.
Зрозуміло, що виконати означені завдання та досягти ефективності ПВ можливо з вирішенням відповідних завдань психологічного, психофізіологічного, освітнього, медичного, соціального відбору. Психологічний відбір дозволяє вибрати з групи кандидатів на конкретну посаду тих людей, від яких найбільшою ймовірністю завдяки індивідуально-психологічним якостям можливо чекати успішного виконання даної роботи.
Психофізіологічний відбір спрямований на оцінку у кандидата індивідуальних якостей, зумовлених фізіологічними системами організму, передусім ВНД.
Освітній відбір дозволяє виявити у кандидата рівень знань, навичок та умінь традиційним методом, а також рівень розвитку психічних пізнавальних процесів та інтелекту за допомогою тестів.
Медичний відбір виявляє стан здоров'я кандидата та рівень фізичного розвитку, необхідні для діяльності в складних умовах.
Соціально-психологічний відбір призначений виявити направленість особистості, особливості спілкування та поведінки в колективі.
Досягнення мети ПВ забезпечує високу ефективність праці, економить фінансові та матеріальні ресурси, зменшує кількість аварій та травм, підвищує роль людського фактора в системі "людина-техніка-середовище", крім того приносить людині задоволення та радість.
В основі теоретичної бази ПВ лежать уявлення щодо професійних здібностей як комплексу взаємопоєднуючих якостей, які у різних людей виявляються неоднаково. Згідно з одними поглядами, здібності - це біологічні дані від природи, закладені та зумовлені якості особистості, причому якості самостійні, незалежні одна від одної. Базуються такі погляди на теорії вроджених здібностей ідей філософів Платона, Лейбніца, Канта.
Психотехніки відразу ж пропонують, якщо здібності самостійні, то основою методологічного підходу повинен бути підбір методик, як "ключиків" до кожної здібності окремо. Але, на жаль, таких методик, щоб підходили як ключик до замку, підібрати не вдається.
У відповідності до протилежної концепції, здібності залежать тільки від середовища та виховання. Цей погляд підкріплений філософською базою: поглядами Локка (погляд на душу дитини, як на чисту дошку: нічого вродженого, а все придбане), А.Каменського: прагнення всіх навчити всьому (якщо вчити, то усьому навчиш).
Очевидно сьогодні ми зможемо сказати, що істина знаходиться посередині. Таким чином професійні здібності - це сукупність взаємопов'язаних та взаємозумовлених достатньо стійких характеристик особистості, які можуть змінюватись (розвиватись, гальмуватись, залишатись майже без змін) та визначають успішність навчання й ефективність роботи людини з конкретної спеціальності.
Розподіляють здібності на загальні та спеціальні. Загальні здібності забезпечують легкість та продуктивність в оволодінні знаннями та виконанні різних видів робіт, а спеціальні зумовлюють досягнення високих результатів в окремій галузі діяльності. Єдність їх є основою професійної придатності людини до конкретного виду діяльності. Професійний відбір - це розподіл кандидатів у відповідності з особистим підходом, в основі якого лежить методичний принцип єдності свідомості, діяльності та спілкування.
Методологічною основою професійної придатності служить поняття професійних здібностей та динамічна функціональна структура особистості. Вона поєднує чотири головні та дві "накладені" підструктури:
I підструктура - соціально зумовлені особисті якості, які відображають мотиваційну направленість особистості.
II підструктура - елементи професійної підготовки: досвід, знання, навички, уміння.
III підструктура - індивідуальні особливості психічних пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, уява, увага, пам'ять, мислення, емоції, почуття, воля).
IV підструктура - біологічно зумовлені якості особистості (темперамент, вік, статура).
Характер як "накладена" підструктура складається з найбільш виражених та тісно взаємопов'язаних властивостей. Це особистість в її своєрідності.
Здібності, також професійно значимі в якості "накладеної" під структури, виражають ступінь відповідності особистості в цілому вимогам конкретної професійної діяльності. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
