Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Психофізіологія діяльності (М.С.Корольчук) arrow Організація контролю та прогноз працездатності спеціалістів
02.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Організація контролю та прогноз працездатності спеціалістів

Організація контролю та прогноз працездатності спеціалістів

   З метою контролю працездатності спеціалістів пропонується в першу чергу виділити групу ризику, а потім контрольну групу. В групу ризику включаються всі особи з прикметами вираженого стомлення, після будь-якого захворювання, молоді спеціалісти, особистості, які вперше беруть участь у роботі, а також керівники, на яких в підготовчий період випало найбільше навантаження. Крім того, враховуються дані результатів проведення соціометрії ("відхилені" особистості) та низькою нервово-психічною стійкістю, які теж включаються в групу ризику.
   Спеціалісти з вираженим стомленням виявляються шляхом динамічного спостереження й періодичних опитувань в процесі бесід з керівниками всіх ступенів та обстежень за методикою суб'єктивного стану САН (самопочуття, активність, настрій). При цьому необхідно звертати увагу на такі прикмети, як почуття стомлення перед роботою, порушення сну, головний біль, дискомфорт, появу помилок в професійній діяльності, незвичну поведінку в колективі. В разі коли група ризику набирається досить велика (20-24 чол.), то контрольну групу можна не комплектувати, але мати фонові дані обстеження. Коли ж контрольна група комплектується, то необхідно рівномірно включати представників усіх змін, категорій та спеціалістів. Обстеження з метою оцінки працездатності колективу проводиться двічі (один раз на місяць) або за 3-4 дні до виконання завдання, а потім з різною періодичністю в залежності від тривалості роботи. Наприклад, у моряків при 2-2,5-місячному поході проводиться 4-5 обстежень, а також на 3-5 добу після походу і після закінчення відпочинку. Обстеження проводиться за 1-3 дні комплексно. Так, в 1-й день реєструються прямі показники працездатності за допомогою відповідних спеціалістів (керівники колективів), які реєструють час виконання нормативів по спеціальності, окремих робочих операцій, а також помилки професійної діяльності, на 2-3 день реєструються побічні показники працездатності за інформативними та адекватними методиками.
   Розв'язання питання можливості прогнозу працездатності спеціалістів дає змогу оптимального їх використання в процесі повсякденної діяльності.
   Прогноз працездатності буває поточний та довгостроковий. Поточний прогноз проводиться, як правило, за допомогою даних про динаміку працездатності й розвитку стомлення-в конкретних умовах робочого циклу. В попередніх розділах детально описані стадії працездатності, а в схемі вони зібрані для оцінки працездатності спеціаліста на цей період. Відомо, що з початком роботи спостерігається нестійкість як прямих, так і поточних показників, потім наступає покращання та стабілізація, після чого з'являються різно-направлені зміни показників функцій організму, надалі приходить виражене погіршення побічних показників працездатності і в кінці знижується професійна діяльність.
   B.C. Щеголєвим встановлено (1973), що при тривалій роботі (в походах) побічні показники працездатності погіршуються на 2-3 тижня до зниження успішності професійної діяльності (прямих показників працездатності). Звичайно, це відкриття дає важливий інструмент (індикатор) для запобігання перевтомлення, зниження працездатності й рівня безпечної діяльності будь-якого спеціаліста.
   Висновок про працездатність кожного члена або ж колективу в цілому можливо давати в кожний конкретний період праці в відповідності з динамікою функціонального стану, успішності професійної роботи й прогнозувати її на найближчий час за допомогою таблиці (див. додатки).
   Довгостроковий прогноз працездатності базується на основі показних психофізіологічних якостей особистості, фізіологічних резервів й компенсаторно-адаптаційних можливостей організму, котрі визначаються в процесі професійного відбору спеціалістів. Поряд з вивченням здібностей до професії метою відбору є прогноз можливостей до розвитку виявлених якостей й успішності майбутньої професійної діяльності. В комплексі з раціональними методами навчання й тренування професійний відбір виступає важливою першою ланкою в системі заходів по збереженню працездатності.
   Поточний прогноз успішності професійної діяльності колективу, частини, зміни, ОП, ПУ може бути здійснений за допомогою описаного методичного підходу порівняльної інтегральної оцінки працездатності. Якщо безпосередньо перед роботою працездатність спеціалістів дорівнює ± 5% в порівнянні з її фоновою величиною, то можливо чекати, що необхідний рівень професійної діяльності збережеться до 2,5-3 місяців, до 4 місяців в залежності від умов та інтенсивності праці. Якщо під час праці буде встановлено, що інтегральна оцінка працездатності знизилась на 16-17% в порівнянні з її фоновою величиною, то слід чекати, що через 20-30 діб наступить перевтомлення, недопустимо знизиться рівень безпечної діяльності спеціалістів.

Завдання для самопідготовки та запитання для самоконтролю

1. Основні закономірності динаміки працездатності спеціалістів.
2. Особливості адаптації спеціалістів до умов виробничої діяльності.
3. Фактори, які впливають на динаміку працездатності та рівень адаптації.
4. Вивчіть матеріали за підручником за допомогою опорного конспекту.
5. Відтворіть опорний конспект по пам'яті.
6. Познайомтесь з науково-теоретичними проблемами та літературою за темою.
7. Визначте основні завдання науково-практичних проблем у Вашому колективі за темою.
8. Складіть бібліографічну карту за темою за останні 2-3 роки.

Література для поглибленого вивчення

1. Агаджанян Н.А. Человеку жить всюду. - М.: Сов. Россия, 1982. - 304 с.
2. Апанасенко Г.Л. 0 возможности количественной оценки здоровья человека/ Гигиена и санитария. - 1989. - № 6. - С. 55-58.
3. Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов /Под ред. Навакатикяна А.О. - К.: Здоровья, 1984. - 144 с.
4. Войтенко А.И., Шафран Л.М. Гигиена обитаемости морских судов. - К.: Здоровя, 1989. -139с.
5. Егоров А.С., Загрядский В.П. Психофизиология умственного труда. - Л.: Наука, 1973. - 131 с.
6. Ищенко П.И. Обитаемость подводных лодок: от Леонардо да Винчи до...: Морской сборник.-М.: Красная звезда, 1991 - № 3. С. 61-62.
7. Казначеев В.П. Очерки теории и практика экологии человека. - М.: Медицина, 1983. - 261 с.
8. Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності. - К.: МОУ, 1996. -164 с.
9. Корольчук MX. Практикум з психофізіології військової діяльності. - К.: КВП, 1997. - 168 с.
10. Корольчук М.С, Крайнюк В.М., Косенко А.Ф., Кочергіна Т.І. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров'я. - К.: ВЛАДОС, 2002. - 272 с
11. Лебедев В.И. Экстремальная психология. Психическая деятельность в технических и экологически замкнутых системах: Учебник. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
12. Руководство по физиологии труда / Под ред. З.М. Золиной, Н.Ф. Измерова. - М.: Медицина, 1983. - 528 с.
13. Сапов И.А., Солодков АХ. Состояние функций организма и работоспособности моряков. - Л.: Медицина, 1986. - 192 с.
14. Сидоренко Г.И., Пичипин М.А. Обоснование принципов установления максимально-допустимых нагрузок воздействия на человека // Гигиена и санитария. - 1981. - № 2 - С. 57-62.
15. Функциональное состояние и работоспособность личного состава ВМФ с нейроциркуляторной дистанией: Методические рекомендации / Соавт. Тельных Ю.В., Корольчук НХ. и др. -М.: Воениздат, 1991. - 32 с.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016