Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Психофізіологія діяльності (М.С.Корольчук) arrow Нервово-психічна напруга
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Нервово-психічна напруга

Нервово-психічна напруга

   Нервово-психічна напруга (НПН) розглядається як загальна реакція організму при зміні стереотипу діяльності і найбільш різко проявляється при уявній або реальній загрозі життю або здоров'ю (Мерлін B.C., 1967; Наєнко Н.І., 1976).
   Стан нервово-психічної напруги може проявлятись в зрушеннях 2-х форм: по типу наростання збудження або ж по типу розвитку гальмівних реакцій, крайні форми реагування залежать від індивідуальних якостей особистості або визиваються дуже гострими психічними чинниками.
   Небезпека НПН для особистості та колективу криється в тому, що вона проявляється в дезорганізації поведінки, гальмуванні раніше напрацьованих навичок, неадекватних реакціях на зовнішні роздратування, труднощі в розподілі уваги, звуженні об'єму уваги та пам'яті, імпульсивних діях. Такі зміни в психічній сфері безумовно негативно позначаються на рівні працездатності та безпечної діяльності спеціалістів.
   Збільшення нервово-психічної напруги, очевидно, є однією з причин зростання аварійності морських суден. Так, за даними Ліверпульської асоціації страхування, аварійність суден з 1959 по 1969, 1979, 1989 pp. зросла за кожне 10-річчя на 1000 випадків.
   Особливістю поведінки в стані нервово-психічної напруги є її негнучкість, відсутність лабільності та пластичності. В той же час стереотипні дії протікають скоріше, з тенденцією до автоматизму. Тому й загальною характеристикою стану НПН вважається порушення структури складної професійної діяльності.
   Висока нервово-психічна напруга виникає при сприянні різних факторів, які впливають на спеціаліста і виникають в таких умовах:
   1. При виконанні складного завдання, пов'язаного з високою відповідальністю.
   2. При дії перешкод.
   3. При появі сильних раптових подразників на фоні впливу шкідливих факторів життєдіяльності.
   4. При роботі в умовах дефіциту часу та інформації, необхідних для прийняття рішення та організації дій.
   5. При освоєнні нових видів діяльності, недостачі чи надміру інформації.
   Тривалий і виражений вплив шкідливих умов життєдіяльності, метеоумов, біологічних та соціально-психологічних факторів, а також наявністю впливу трьох і більше факторів збільшують вираженість змін функцій організму при НПН, які можуть набувати преморбідного (передзахворювального) стану.
   У зв'язку з тим, що цілий ряд факторів може бути причиною виникнення НПН з суттєвими змінами психічних процесів і професіональної діяльності, для безпеки та ефективності їх діяльності необхідно оцінювати ступінь нервово-психічної стійкості у кандидатів на навчання всіх спеціалістів.
   У більшості спеціалістів операторського профілю, особливо в період виконання завдання, робота оцінюється як напружена і проходить в стресових умовах. Доведено, що тривала психоемоційна напруга знижує "психологічний" захист організму і може впливати на виникнення різних невротичних реакцій. Під даним терміном розуміється короткочасне розладнання психічної діяльності, яка виникає в безпосередньому зв'язку з психотравмуючою ситуацією й характеризується несподіваністю, швидким розвитком та благополучним кінцем (Канарейкін К.Ф., 1965).
   Прояви невротичних реакцій в колективі полягають не тільки в самому факті і їх кількості, а в тому негативному впливі та резонансові, який може бути в результаті неправильної оцінки поведінки.
   Взагалі ж причиною появи невротичних реакцій можуть стати три групи чинників, які супроводжують "психічну напругу":
   - по-перше, біологічний конституційний тип емоційності та характеру, реагування на навколишнє середовище;
   - по-друге, соціальні фактори та індивідуальні якості особистості, адаптаційні можливості й стійкість перед конкретним психогенним фактором;
   - по-третє, присутність "слідового невротичного фону", оживлення якого можливе під впливом неспецифічних роздратувань (по типу "другого удару", за О.Д. Сперанським).
   Нервово-психічна напруга супроводжує будь-яку ускладнену діяльність й багато в чому залежить від рівня підготовки до неї фахівця. Психофізіологічні зрушення емоційного походження стають менш вираженими, якщо спеціаліст тренований, професійно досвідчений, фізично загартований та підготовлений до подолання перешкод. Механізм підвищення емоційної стійкості в цьому випадку складається в тому, що при багаторазовому повторі небезпечних ситуацій розвивається процес психофізичної стійкості, який сприяє правильній оцінці та стриманій поведінці.
   Вивчати рівень нервово-психічної стійкості особистості можливо за допомогою методик "Прогноз", Спілбергера-Ханіна та ін. (див. практичне завдання).
   Таким чином, високий рівень нервово-психічної напруги може бути обумовлений впливом різних факторів, найбільш характерним з яких є: висока соціальна відповідальність за виконану роботу, дефіцит часу та інформації (або надмірний потік інформації) для прийняття рішення та наступних дій, дії перешкод різної модальності, вплив шкідливих факторів життєдіяльності, міжособиста несумісність, соціально-психологічна та сенсорна ізоляція.
   На думку Зінченка В.П. (1974), несприятливі фактори, які підвищують НПН, доцільно розподілити за групами:
   1. Фізіологічний дискомфорт, тобто невідповідність умов придатності життєдіяльності нормативним вимогам.
   2. Біологічний страх.
   3. Дефіцит часу.
   4. Підвищена складність завдання.
   5. Підвищена значимість помилкових дій.
   6. Наявність релевантних перешкод.
   7. Неуспіх внаслідок об'єктивних обставин.
   8. Дефіцит інформації для прийняття рішень.
   9. Недовантаження інформацією (сенсорна депривація).
   10. Перевантаження інформацією.
   11. Конфліктні умови, тобто умови, коли виконання одних з них потребує дій, суперечливих виконанню інших умов.
   Нервово-психічну напругу можливо класифікувати у відповідності до тих психічних функцій, котрі переважно залучаються в професійну діяльність, а їх зміна найбільш виражена в несприятливих умовах (Суходольський Г.В., 1972), наприклад: інтелектуальна, сенсорна, фізична, емоційна, мотиваційна напруга, напруга чекання, монотонія та політонія.
   Кожен вид трудової діяльності має свій оптимальний рівень емоційної напруги, який грає мобілізуючу роль та сприяє успішній роботі. Підвищення чи зниження цього рівня шкідливо впливає на ефективність діяльності і може призвести до її нового зриву. Це обумовлено тим, що емоції є одним з основних механізмів регуляції нервово-психічної діяльності організму.
   Під психоемоційною напругою розуміють стан, який характеризується адекватною вираженістю емоційних реакцій, спрямованих на мобілізацію функцій для успішного виконання професійної діяльності.
   Рівень психоемоційної напруги залежить не тільки від дії активізуючих факторів, але й від індивідуальних якостей особистості. Від психоемоційної напруги слід відрізняти психоемоційну напруженість - стан, що характеризується надмірною вираженістю емоційних реакцій та призводить до зрушення професійної діяльності, неадекватності її психофізіологічної вартості.
   Особливість змін при цьому стані дозволяє виділити окремий синдром психоемоційної напруженості з характерними прикметами:
   1) психологічними - особистісна та реактивна тривожність;
   2) соціально-психологічними - зниження рівня самооцінки й рівня соціальної адаптованості;
   3) фізіологічними - перевага тонусу симпатичної нервової системи над парасимпатичною;
   4) ендокринними - різке підвищення гормональної активності;
   5) метаболічними - збільшення вмісту в крові транспортних форм жиру, зрушення ліпопротеїдного спектру в бік атерогенних фракцій.
   Синдром психоемоційної напруженості - це межовий функціональний стан, який може призвести до розвитку психічної та психосоматичної патології (неврози, виразка шлунку та дванадцятипалої кишки, ішемічне захворювання серця, артеріальна гіпертонія).
   Рекомендації для попередження і усунення напруги.
   1. Рекомендації тренування й підвищення кваліфікації, котрі сприяють не тільки підвищенню працездатності спеціалістів, але й зменшенню непотрібної емоційної напруги. Іноді розладдя в роботі виникає від незнання й недосвідченості, у зв'язку з чим виникають стресові ситуації.
   2. Підтримка ритмічного виробничого навантаження. Встановлено, що нервове перенапруження й невротичні реакції частіше виникають у осіб, котрі беруться за безліч справ одночасно.
   3. Вироблення у людей з дитячого віку чіткого переконання, що вони не зможуть уникнути стресових ситуацій, негативних емоцій, важких моментів в житті й на роботі.
   4. Правильне трудове, психологічне, естетичне й етичне виховання, котре в значній мірі попереджує вірогідність виникнення конфліктних стресових ситуацій. Усвідомлення і спрямованість всіх працюючих на колективну працю.
   5. Відволікання уваги від стресової ситуації, перекладання її на той вид діяльності, котрий більш за все цікавить або приваблює працівника.
   6. Підтримка у працюючих керівниками цехів, відділів, лабораторій й усього виробництва інтересу до роботи на всіх рівнях управлінської і виконавчої ланки.
   7. Створення на виробництві умов для виникнення позитивних емоцій.
   8. Проведення відпустки в обстановці, яка відрізняється від тієї, де людина звичайно живе й працює. Для зменшення впливу хронічного емоційного стресу велике значення має характер відпочинку, спосіб проведення відпусток, канікул та їх своєчасність.

Професіографічні критерії класифікації праці за ступенем нервово-емоційної напруги

pdk1

pdk2

pdk3

Запитання для самоконтролю

1. Умови виникнення високої НПН.
2. Причини невротичних реакцій.
3. Групи факторів, що підвищують НПН.
4. Чим відрізняється нервово-психічна напруга від напруження?
5. Рекомендації для попередження й усунення перенапруги.

Практичні завдання

1. Вивчіть професіографічні критерії класифікації праці за ступенем нервово-психічної напруги.
2. Виділіть групу спеціалістів Вашого колективу, котрих за ступенем НПН можливо віднести до групи ризику.
3. Які з перелічених в тексті несприятливих факторів найбільш впливають на розвиток НПН визначених Вами спеціалістів групи ризику.
4. Визначте заходи профілактики нервово-психічного перенапруження для спеціалістів групи ризику.
5. Зробіть опорний конспект за темою.

Література для поглибленого вивчення

1. Дмитриева М.А., Крылов А.А., Нафтульев А.И. Психология труда и инженерная психология. Учеб. пособие/ Под ред. А.А. Крылова. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979.
2. Дорошенко М.М. Індивідуально-психологічні особливості військовослужбовців з граничними нервово-психічними розладами. / Автор, дис. канд. психол. наук. - К.: КВП, 2000.
3. Инженерная психология в военном деле / Под ред. Б. Ф. Ломова. - М.: Воениздат, 1983.
4. Киколов А.И. Умственный труд и эмоции. - М.: Медицина, 1978.
5. Корниенко Н.В., Корольчук Н.С., Горлов В.М. Методическое пособие по формированию умения и отработке навыков по специальности "Социальный педагог-психолог". - К.: КВВМУ, 1991.
6. Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності. - К.: МОУ, 1996.
7. Корольчук М.С. Практикум з психофізіології військової діяльності. - К.: КВП, 1997.
8. Крайнюк В.М. Психологічні особливості проявів тривожності і агресивності у юнаків призовного віку. - Дис. канд. психол. наук. - К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 1999.
9. Лебедев В.И. Экстремальная психология. Психическая деятельность в технических и экологически замкнутых системах: Учебник. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
10. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. - М.: Политиздат 1989.
11. Лобенко А.А., Асмолов А.К. Компенсаторно-приспособительные механизмы у моряков. - К.: Здоров'я, 1991.
12. Навакатикян А.О., Крыжановская В.В. Возрастная работоспособность лиц умственного труда. К.: Здоров'я, 1979. - С. 34-64.
13. Психофизиологические основы профилактики перенапряжения / Мойкин Ю.В., Киколов А.И., Тхоревский В.И. и др. - М.: Медицина, 1987.
14. Рождественская В.И. Индивидуальные различия работоспособности. - М.: Педагогика, 1980.
15. Руководство по физиологии труда / Под. ред. З.М. Золиной, Н.Ф. Измерова. - М.: Медицина, 1983.
16. Сапов И.А., Солодков А.С. Состояние функций организма и работоспособность моряков. - Л.: Медицина, 1980.
17. Суворова В.В. Психофизиология стресса. - М.: Педагогика, 1975.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016