|
12.2. Психічний стан Виділяють чотири підходи до розуміння психічного стану:
- у феноменологічному плані психічний стан розуміється як відносно стабільно проявлена психічна реальність, яка за своїми характеристиками займає проміжне положення між психічними процесами й особистісними якостями індивіда;
- у функціональному плані - як атрибут діяльності, що виконується індивідом (забезпечення адаптивної функції);
- в онтологічному плані - як психічна свідомість індивіда;
- в екопсихологічному плані - як результат суб'єкт-об'єктної і (чи) суб'єкт-суб'єктної взаємодії в системі "індивід - середовище" (В.І. Панов).
Психічний стан людини являє собою цілісну характеристику її психічної діяльності за певний період, що відображає складну структуру взаємозв'язків з вище - і нижче розташованими рівнями системи психічної регуляції, утворену процесами самоуправління і саморегуляції (Г. Ш. Габдрєєва).
Компонентами психічного стану є: активаційний, емоційний і когнітивний. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
