top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
Головна arrow Психологія arrow Конфліктологія (М.В.Примуш) arrow § 17.1. Значення попередження конфлікту
top_right_2
top_left_3
top_right_3
§ 17.1. Значення попередження конфлікту

§ 17.1. Значення попередження конфлікту

   Попередження конфлікту, звичайно, більш розумне і корисне з усіх точок зору, ніж припинення чи розв'язання конфлікту, який вже має місце. Тому на попередження конфліктів спрямовані значні зусилля суспільства і держави. Головним чином це пов'язано з міждержавними і кримінальними конфліктами, що загрожують життя, здоров'ю, майну громадян, суспільним інтересам і цінностям. У 90-ті pp. в деяких країнах (США, Індія, Іспанія) стали звертати серйозну увагу на попередження міжнаціональних конфліктів. Правда, цей напрямок державної діяльності набув загальновизнаного значення дещо пізніше — коли міжнаціональні конфлікти вже розгорнулися повною мірою.Попередженню міждержавних конфліктів постійно приділяють увагу такі органи світового співтовариства, як Рада Безпеки і Генеральна Асамблея ООН, а також регіональні військово-політичні організації.
   Не можна не відзначити, на жаль, що ефективність попередження конфліктів у всіх відзначених напрямках невелика.
   Пояснюється це головним чином тим, що проблема стороннього втручання в конфлікт на його ранній, а тим більше латентній, стадії має перешкоди. З одного боку, таке втручання (а при ранньому попередженні — навіть “передвтручання”) соціально корисне, часто — необхідне і, взагалі, більш продуктивне, ніж безпристрасне очікування розв'язки. Досить згадати історію розв'язання Другої світової війни, щоб переконатися в справедливості цього висновку.
   Але, з іншого боку, конфлікт нерідко розглядається (і не без підстави) як приватна справа сторін. З позицій гуманізму і невтручання в чужі справи нав'язувати своє рішення, а тим більше примушувати сторони до згоди чи певної поведінки — неетично, неправомірно чи несвоєчасно. Тому і відбувається так, що втручання в конфлікт (а попередження — одна з форм утручання) можливе тільки тоді, коли конфлікт вийде за рамки особистих (групових) відносин і стає — за масштабами інтенсивності, об'єктом та ін. — суспільно важливою подією, що торкається життєвих інтересів інших сторін.
   Попередження конфлікту полягає у впливі на його елементи: учасників, мотиви їхньої поведінки, об'єкти, сили і засоби, які використовуються, до того, як протистояння виникло. Тому залежно від характеру конфлікту попереджальна діяльність може бути дуже різноманітною.
   Усунення причин. Найбільш ефективною формою попередження конфлікту є усунення його причин. Ця діяльність виявляється на різних рівнях.
   На загальсоціальному рівні мова йде про виявлення й усунення великих економічних, соціальних і політичних факторів, що дезорганізують суспільне і державне життя. Перекоси в економіці, різкий розрив у рівні і якості життя великих груп і шарів населення, політична невпорядкованість, неорганізованість і неефективність системи управління — усе це служить постійним джерелом великих і дрібних, внутрішніх і зовнішніх конфліктів. Попередження їх передбачає послідовне проведення соціальної, економічної, культурної політики в інтересах усього суспільства, зміцнення правопорядку і законності, підвищення духовної культури людей. Це так зване “загальне попередження” будь-яких соціально негативних явищ у суспільстві, у тому числі і конфліктних ситуаціях. Для його планомірного здійснення потрібна продумана стратегія розвитку суспільства, що користується масовою підтримкою населення.
   Істотне значення в профілактичній роботі належить зміні ціннісних орієнтації населення в напрямку підвищення поваги до людини, зміцнення довіри до неї, боротьби з насильством, нетерпимістю до чужих думок. Терпимість, плюралізм думок, гласність — відносно нові явища в нашому суспільстві, вони ще не ввійшли органічно в його “плоть і кров”. Тим більш актуальна наполеглива робота з подолання негативних явищ, вилучення “субкультури насильства”, характерної для багатьох шарів населення, з поваги і захисту прав людини, законних інтересів особистості.
   З метою загальносоціального попередження конфліктів необхідне виявлення і вивчення численних конфліктів, які виникають у суспільному житті, чому повинний сприяти розвиток конфліктологічних досліджень. Кожний конфлікт на виробництві, у побуті, сфері дозвілля виникає з конкретних причин і за певних умов. Це конкретне звичайно відображає більш загальні проблеми і протиріччя тієї чи іншої сфери життя. Тому аналіз і пояснення об'єктивних причин виникнення найбільш розповсюджених випадків і наступне узагальнення даних може відіграти важливу роль у визначенні кола соціальних проблем, що потребують у невідкладного вирішення, — економічних, політичних, соціальних. Психологічні дослідження, визначення суспільної думки, масового настрою дають істотні результати для визначення спрямованості зусиль соціальних інститутів і владних структур.
   У психологічному, індивідуальному плані усунення причин конфлікту тісно пов'язане з впливом на мотивацію учасників і передбачає висування контрмотивів, які заблокували б первинні агресивні наміри конфліктуючого учасника.
   Особливо важливе значення має попередження міжособистісних кримінальних конфліктів, поєднаних з насильством. Аналіз мотивів злочину в процесі розслідування, що є, згідно з вимогами карно-процесуального законодавства, обов'язковою стороною розслідування, найчастіше обмежується найбільш загальною вказівкою на мотиви, що позначаються в застарілих юридичних категоріях безвідносно до їх справжнього психологічного змісту. Нерідко, як відомо, говориться про “безпричинність” скоєних злочинних дій. Це думка характерна і для засобів масової інформації, які замінюють нею своє невміння проаналізувати ситуацію.
   Глибокий і компетентний аналіз суті конфліктних ситуацій і мотивів поведінки суб'єктів ще на ранніх стадіях, поки розбіжності не переросли в насильство, допоміг би уникнути багатьох помилок у роботі правоохоронних органів. Як відомо з практики розвинутих країн, попередження побутового насильства починається з контролю за ситуаціями, які характеризуються затяжними конфліктами. Іншими словами, попередження кримінальних конфліктів вимагає виділення в роботі правоохоронних органів спеціальних функцій.
   Підтримка співробітництва. Перш ніж вступити в протиборство, майбутні суперники знаходяться, швидше за все, у нейтральних взаєминах, а можливо, і співробітничають між собою (товариші по службі, сусіди, члени родини, громадські організації, держава). У такому випадку дуже надійний шлях попередження конфлікту полягає в тому, щоб не зруйнувати наявне, нехай мінімальне, співробітництво, а зміцнити його, підтримати і підсилити. Конфліктологами розроблена низка методів підтримки і розвитку співробітництва. До них, зокрема, можна віднести наступні методи:
   а) згода, яка полягає в тому, що можливого майбутнього супротивника втягують у справу. Так, наприклад, зробив Президент Російської Федерації у 1993 р. при підготовці нового проекту Конституції РФ. Скликавши Конституційну нараду, він запросив взяти участь у ній не тільки своїх прихильників, але і ймовірних супротивників, у тому числі депутатів Верховної Ради РФ і представників багатьох політичних партій;
   б) практична емпатія, яка передбачає “входження” у становище партнера, розуміння його труднощів, вираження співчуття йому і готовність допомогти;
   в) збереження репутації партнера, поважне ставлення до нього, хоча інтереси обох партнерів тепер і розходяться;
   г) взаємне доповнення полягає у використанні таких рис партнера (майбутнього суперника), якими не має перший суб'єкт. Розвиваючи і використовуючи ці риси, можна зміцнити взаємну повагу і співробітництво та уникнути конфлікту;
   д) виключення соціальної дискримінації означає недопущення підкреслення розходжень між партнерами по співробітництву, будь-якої переваги одного над іншими (хоча вона, можливо, і є). “Навіть якщо Ви виконуєте роботу краще за інших, не поводьте себе, як переможець”, — радить японський автор;
   е) розподіл заслуг. Загальні заслуги, хоча велика їхня частина, припустимо, належить одній особі, у тактичних цілях потрібно розділити між всіма учасниками тієї чи іншої роботи. Цим досягається взаємна повага і знімаються такі негативні емоції, як заздрість, почуття образи і т. п.;
   є) психологічне настроювання досить різноманітне. У своїх конкретних проявах воно може полягати, наприклад, у своєчасному інформуванні партнера про можливі чи майбутні зміни, обговоренні з ним наслідків цього і т. п. На даний час державні керівні органи найчастіше зовсім зневажають цим методом попередження конфліктів
   ж) психологічне “прогладжування”. Мова йде про підтримку гарного настрою, позитивних емоцій з різних приводів, що знімає напруженість, викликає почуття симпатії до партнера і тим самим помітно ускладнює виникнення конфліктної ситуації.
   Названі методи підтримки і зміцнення співробітництва, звичайно, не є вичерпними. Усе, що може сприяти збереженню нормальних ділових відносин між людьми, зміцненню їхньої взаємної довіри і поваги, працює проти конфлікту, попереджає його виникнення, а якщо уже він почався — сприяє його якнайшвидшому розв'язанню.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2021