Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Конфліктологія (М.В.Примуш) arrow § 10.3. Динаміка різних видів конфліктів
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




§ 10.3. Динаміка різних видів конфліктів

§ 10.3. Динаміка різних видів конфліктів

   Періоди й етапи динаміки конфлікту можуть мати різні тривалість, значимість та інтенсивність. Дослідження, проведені в соціології і психології, показують, що існують розходження в тривалості конфліктів залежно від того, які сторони в ньому беруть участь.
   Існують розходження в динаміці конфліктів в умовах повсякденної життєдіяльності та в екстремальних умовах. В екстремальних умовах конфлікти розвиваються в “прискореному” темпі, більш швидкоплинні.
   Протягом одного тижня завершуються близько 70 % конфліктів, що відбуваються в екстремальних умовах. Більше 55 % таких конфліктів розв'язуються протягом перших трьох днів. Екстремальні умови виступають могутнім каталізатором процесів конфліктної взаємодії.
   Існує залежність тривалості конфліктів і їхніх підсумків, зокрема, від того, хто здобув перемогу в конфлікті “за вертикаллю”.
   Керівник звичайно досягає своїх цілей у швидкоплинних конфліктах. Чим триваліший конфлікт, тим менше шансів у керівника на успішний для нього результат.
   Протилежним є співвідношення тривалості конфлікту та його успішності для підлеглого. На конфлікти тривалістю до півмісяця припадає 13 % конфліктів, у яких переміг підлеглий. На конфлікти тривалістю до 6 місяців припадає вже 26,6 % конфліктів з перемогою підлеглого.
   Це може бути пояснено таким чином. Чим справедливіші вимоги керівника до підлеглого, тим більше в нього шансів на розв'язання конфлікту на свою користь, тим швидкоплинніший конфлікт. І навпаки, чим менше начальник правий у конфлікті, тим наполегливіший у боротьбі його опонент — підлеглий, тим триваліший конфлікт, тому що керівник, навіть якщо він не правий, не налаштований поступитися.
   У тривалих конфліктах зменшується ділова і збільшується емоційно-особистісна основа конфлікту. При тривалому протиборстві об'єкт, із приводу якого почався конфлікт, відходить на другий план і боротьба йде з приводу претензій, образ, брутальності, що були допущені під час конфлікту. Відбувається заміна ділової сфери конфлікту особистісною (рис. 10.2). У таких конфліктах складно виявити праву і неправу сторони, тому що обоє опонентів у тривалому протиборстві звичайно допускають дії, що не дають можливості вважати їхню позицію конструктивною. Ця тенденція підтверджується в міжетнічних і політичних конфліктах, які носять затяжний характер.
   Важливою особливістю динаміки кримінальних конфліктів є швидка ескалація конфліктної взаємодії, що завершується застосуванням насильства. У кримінальних конфліктах кількість циклів взаємодії, які складаються з одноразового “обміну” реакціями, обмежена, і чим з більш високого “стартового рівня” конфлікт починається, тим менше подібних циклів передує застосуванню насильства.

Рис. 10.2. Співвідношення ділової й особистісної сфер у тривалому конфлікті

Рис. 10.2. Співвідношення ділової й особистісної сфер у тривалому конфлікті

   Динаміка частоти конфліктів залежить від циклічних змін характеру спільної діяльності протягом року. Існують коливання в частоті конфліктів залежно від організації спільної діяльності протягом року.

Висновки

   1. Динаміка конфлікту є ходом розвитку, його зміною під впливом внутрішніх механізмів конфлікту, а також зовнішніх факторів і умов. У динаміці конфлікту виділяють низку періодів і етапів. Латентний період (передконфлікт) включає: виникнення об'єктивної проблемної ситуації, усвідомлення її суб'єктами взаємодії, спроби сторін розв'язати ситуацію неконфліктними способами і виникнення передконфліктної ситуації. Відкритий період, який часто називають власне конфліктом, включає: інцидент, ескалацію конфлікту, збалансовану протидію і завершення конфлікту. Іноді виділяють післяконфліктний період, що складається з двох етапів: часткової і повної нормалізації відносин.
   2. Часто в конфлікті відбувається швидке загострення боротьби, що свідчить про ескалацію конфлікту. Ознаки ескалації: звуження когнітивної сфери, виникнення образу ворога, зростання емоційної напруги, перехід до особистісних випадів, зростання ієрархічного рангу інтересів, які порушуються і захищаються, та їхня поляризація, застосування насильства, втрата первісного об'єкта розбіжності, розширення меж конфлікту.
   3. Існують відмінності в тривалості конфліктів залежно від того, які сторони в ньому беруть участь. В екстремальних умовах конфлікти розвиваються в помітно “прискореному” темпі. Підсумки конфлікту залежать від його тривалості. У тривалих конфліктах зменшується ділова і збільшується емоційно-особистісна основа конфлікту. Особливістю кримінальних конфліктів є їхня швидка ескалація, що завершується застосуванням насильства. Частота конфліктів залежить від циклічних змін характеру спільної діяльності протягом року.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016