Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Конфліктологія (М.В.Примуш) arrow § 7.1. Об'єктивні фактори виникнення конфліктів
09.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




§ 7.1. Об'єктивні фактори виникнення конфліктів

§ 7.1. Об'єктивні фактори виникнення конфліктів

   Виникнення і розвиток конфліктів обумовлений дією чотирьох груп факторів і причин: об'єктивних, організаційно-управлінських, соціально-психологічних і особистісних. Перші дві групи факторів носять об'єктивний характер, третя і четверта — суб'єктивний.
   Розуміння об'єктивно-суб'єктивного характеру причин конфліктів стане дуже корисним надалі при визначенні способів попередження міжособистісних конфліктів, виробленні оптимальних стратегій поведінки людей у типових конфліктах. До числа об'єктивних причин конфліктів можна віднести головним чином ті обставини соціальної взаємодії людей, які привели до зіткнення їхніх інтересів, думок, установок і т. п. Об'єктивні причини приводять до створення передконфліктної обстановки — об'єктивного компонента передконфліктної ситуації. Наприклад, у цеху звільняється посада його начальника, на яку можуть претендувати кілька інженерів, що працюють у даному цеху. Оскільки посада одна, а претендентів декілька, інтереси останніх об'єктивно, тобто незалежно від бажання інженерів, зіштовхуються. Таке зіткнення може привести, а може і не привести до конфлікту. Однак якби на цю посаду був один претендент, то зіткнення інтересів двох чи декількох інженерів, пов'язаного з призначенням на дану посаду, не було б. У такій ситуації був би неможливий і конфлікт, пов'язаний із призначенням на посаду, що звільнилася, тому що не було б об'єктивної підстави для нього.
   Суб'єктивні причини конфліктів в основному пов'язані з тими індивідуальними психологічними особливостями опонентів, які приводять до того, що вони вибирають саме конфліктний, а не будь-який інший спосіб розв'язання об'єктивного протиріччя, яке склалося. Людина не йде на компромісне вирішення проблеми, не поступається, не уникає конфлікту, не намагається обговорити і разом з опонентом взаємовигідно розв'язати протиріччя, яке виникло, а вибирає стратегію протидії. Практично в будь-якій передконфліктній ситуації є можливість вибору конфліктного чи одного з неконфліктних способів її розв'язання. Причини, у силу дії яких людина вибирає конфлікт, у контексті сказаного вище носять головним чином суб'єктивний характер.
   При короткому розгляді характеру взаємозв'язків між об'єктивними і суб'єктивними причинами конфліктів можна відзначити наступне. По-перше, твердий розподіл об'єктивних і суб'єктивних причин конфліктів, а тим більше їхнє протиставлення, очевидно, неправомірне. Будь-яка об'єктивна причина відіграє свою роль у виникненні конкретної конфліктної ситуації, у тому числі через дію суб'єктивних факторів. Наприклад, якби на заводі була розроблена і колективно схвалена нормативна процедура заміщення вакантних керівних посад, то кількість конфліктів, пов'язаних з боротьбою за просування по службі, зменшилася б. Але розробка такої процедури залежить від особистісних якостей керівників заводу, тобто від суб'єктивного фактора. Тому більшість об'єктивних причин певною мірою суб'єктивні. У свою чергу суб'єктивні причини конфліктів часто в кінцевому рахунку об'єктивно детерміновані. Припустимо, людина почала конфлікт через власну підвищену агресивність, здавалося б, з чисто суб'єктивної причини. Однак імовірно, що однією з головних причин підвищеної агресивності людини є підвищена агресивність соціально-економічного середовища, у якому вона народилася, виросла і живе. Таким чином, переважно, здавалося б, чисто суб'єктивною причиною конфлікту може в кінцевому рахунку бути фактор, який від людини мало залежить, тобто об'єктивний фактор.
   По-друге, мабуть, немає жодного конфлікту, що у тій чи іншій мірі не був би обумовлений крім суб'єктивних і об'єктивними причинами. У той же час важко знайти передконфліктну ситуацію, що виникла в силу об'єктивних обставин, яку не можна було б розв'язати неконфліктним способом. У будь-якому міжособистісному конфлікті завжди ту чи іншу роль відіграє суб'єктивний фактор. Якщо людина суб'єктивно не прийме рішення про початок конфліктної протидії, конфлікту не буде. Тому практично в будь-якого конфлікту існує комплекс об'єктивно-суб'єктивних причин.
   Подальший розвиток системно-генетичного аналізу конфліктів пов'язаний зі створенням більш строгої класифікації причин їхнього виникнення, розвитку і завершення. Варто не допускати змішування причин конфліктів із причинами змін у їхній динаміці, тривалості, інтенсивності, силі наслідків і т. д.
   Мова йде про розрізнення таких понять, як “детермінанти”, “причини”, “фактори”, “умови”, “обставини”.
   Проведений аналіз більше 2000 міжособистісних конфліктів у взаєминах керівників середньої ланки показує, що існує багато об'єктивних причин, які викликають конфлікти. Вони настільки різноманітні, що поки не піддаються строгій класифікації. До числа тих, які найбільш часто зустрічаються, можна віднести наступні.
   Співробітники, що працюють в одному колективі, як правило, тісно взаємодіють, спільно вирішуючи численні службові завдання. Часта взаємодія співробітників продовжується й у вільний від роботи час. У процесі постійної взаємодії інтереси людей можуть час від часу зіштовхуватися. Це зіткнення інтересів мало залежить від їхньої волі і бажання, і створює об'єктивну основу для можливих конфліктних ситуацій.
   Наприклад, якщо начальник образив підлеглого, то останній часто змушений для захисту гідності вдатися до конфліктної поведінки. У нашому суспільстві поки не розроблені ефективні, стандартні, усім відомі неконфліктні способи захисту інтересів підлеглих від сваволі начальників. Підлеглий, звичайно, має право оскаржити неправильні, на його думку, дії начальника. Однак процедура такого оскарження мало ефективна. Тому підлеглі реально користуються нею лише в крайніх випадках. У більшості передконфліктних ситуацій такого роду вони намагаються або поступитися, або піти на конфлікт.
   Те, що ми живемо в суспільстві всіляких дефіцитів, природно, помітно позначається на житті людей, на кількості і характері конфліктів між ними. Основним дефіцитом сьогодні стали гроші. Якщо в організації з'являється можливість одержати добре оплачувану роботу для обмеженої кількості співробітників, то виникають звичайні конфлікти між тими, хто одержує цю роботу, та іншими працівниками. Розподіл житла, премій, зарубіжних відряджень, інших матеріальних і духовних ресурсів є об'єктивно конфліктним процесом.
   Це об'єктивна причина частини міжособистісних конфліктів, пов'язаних з матеріально-побутовою невпорядкованістю, достатністю фінансових коштів для задоволення часом елементарних потреб родини, діяльністю, у якій людина не завжди може реалізувати свої здібності, що створює обмеження для творчості і саморозвитку. Очевидно, що бідна, невлаштована, людина, яка не реалізувала свій потенціал, більш конфліктна порівняно з людиною, у якої перераховані проблеми успішно вирішені.
   Ці стереотипи сформувалися за останнє століття, а можливо і за більш тривалий час. Радянська людина з моменту свого народження виховувалася в дусі класової боротьби, нетерпимості і нещадності до своїх класових супротивників і всіх, хто не поділяв нашу інтерпретацію комуністичної ідеології. Практично безупинна боротьба не тільки з зовнішніми супротивниками, але і з різними внутрішніми “шкідливими елементами” не могла не відбитися на характері міжособистісних відносин людей у цілому. Ми недостатньо терпимі щодо іншого, легко зачіпаємо почуття власної гідності й інші інтереси навколишніх. Оскільки ми самі принижені й ображені державою і нерідко навколишніми, ми легко і не коливаючись ідемо на протидію. Добрі взаємини з навколишніми мали для радянської людини меншу самостійну цінність, ніж це необхідно для мінімізації конфліктних способів розв'язання конфліктів, які виникають. Усе це в тій чи іншій мірі характерне для українців у сучасних умовах. Об'єктивно такі стереотипи міжособистісних відносин сприяють більш частому виникненню конфліктів.
   Крім названих, існує ще низка об'єктивних причин, вплив яких на конфліктність людини поки не вивчений. До них можна віднести помітні відхилення від екологічних нормативів у середовищі перебування людей, особливо в містах (хімічно забруднені вода, повітря, їжа), відхилення в характеристиках електромагнітних полів, викликані сонячною активністю чи технічними пристроями, і т. п.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016