Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Психологія arrow Конфліктологія (М.В.Примуш) arrow § 5.4. Програма конфліктологічного дослідження
10.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




§ 5.4. Програма конфліктологічного дослідження

§ 5.4. Програма конфліктологічного дослідження

   Кожний з розглянутих у попередньому параграфі етапів важливий для досягнення кінцевої мети аналізу: одержання нових важливих і достовірних знань про конфліктну взаємодію, вироблення на їхній основі практичних рекомендацій, що реально поліпшили б конструктивне регулювання конфліктів. Проте сьогодні якість вивчення в першу чергу визначається сумлінністю його програми. Недостатньо сумлінно розроблена програма вивчення неминуче приведе до помилкових висновків, навіть якщо конфліктолог буде відмінно діяти на всіх інших етапах. Це викликає необхідність більш докладного розгляду порядку розробки програми дослідження конфліктів. Досвід показує, що складання програми нерідко викликає найбільші труднощі у конфліктолога. І це природно. Адже чітке формулювання проблеми, логічний аналіз понять, висування гіпотез і складання плану вивчення вимагають великої вдумливості і кропіткої роботи, важливість якої, на перший погляд, можна недооцінювати (В. Ядов).
   Програма є викладом основних завдань, методологічних передумов і гіпотез, аналізу тих чи інших явищ (процесів) у конфліктній взаємодії із зазначенням правил, процедури і логічної послідовності операцій з перевірки гіпотез.
   Програма вивчення найбільш фундаментально розроблена в соціології і звичайно містить у собі сформульовані результати теоретичної обробки питань, зазначених на рис. 5.3.
   Обгрунтування і формулювання проблеми аналізу. Конфліктолог повинний вибирати для вивчення реальні проблеми, що мають найбільше значення для пізнання і регулювання конфліктів. Це зумовлено важливістю проблеми конфлікту для життя людини і суспільства; необхідністю швидкого розвитку конфліктології; малою кількістю професійних конфліктологів.
   У процесі формулювання проблеми необхідно прагнути до того, щоб у ній одержали як можна більш точне відображення і сама проблемна ситуація, і реальне протиріччя, яке визначає її. При цьому важливо уникати постановки помилкових, розв'язаних і другорядних проблем. Проблема не повинна бути занадто широкою. Якщо не вдається відразу досить чітко і точно сформулювати проблему, то це може бути зроблено у подальшому в міру розробки інших частин програми. Вивчати кілька проблем у рамках одного дослідження звичайно не доцільно.
   Визначення об'єкта і предмета дослідження. Конфліктологічна проблема не існує сама по собі, а завжди передбачає свого носія — людей, соціальні групи, їхню діяльність, з якими вона нерозривно пов'язана. Отже, об'єктом вивчення для конфліктолога звичайно виступають окремі люди і групи різного рівня. Чітке виділення об'єкта сприяє правильному визначенню предмета аналізу. Останній містить у собі ті сторони і властивості об'єкта, що у найбільш повному вигляді виражають досліджувану проблему (протиріччя, які приховані в ній).

Рис. 5.3. Програма вивчення конфліктної взаємодії

Рис. 5.3. Програма вивчення конфліктної взаємодії

   Визначення мети вивчення. Кінцевою метою вивчення повинне бути пізнання конфліктів і вироблення практичних рекомендацій, спрямованих на їхнє конструктивне регулювання. Тому і цінність аналізу визначається не обсягом виконаної роботи, а реальною користю, яку вивчення внесло для вирішення завдань, що стоять перед конфліктологією.
   Логічний аналіз основних понять передбачає точне, всебічне пояснення їхнього змісту і структури та з'ясування на цій основі співвідношення тих елементів і властивостей досліджуваного конфлікту, поступовий аналіз яких дає цілісне уявлення про його стан.
   При вивченні, наприклад, конфліктних взаємин серед працівників заводського цеху логічний аналіз основного поняття “конфліктні взаємини” передбачає визначення того, які саме взаємини вважати конфліктними, які “найдрібніші” порушення взаємин між працівниками ми уже відносимо до конфліктних, тобто встановлення “меж” конфліктних взаємин. Крім того, необхідно чітко визначити, який повинен бути зміст взаємин для того, щоб вважати їх конфліктами. Важливо виявити структуру поняття конфліктних взаємин, їхні види, тобто проаналізувати ті поняття, які входять у його структуру. Необхідно виявити основні фактори, що впливають на наявність і характер конфліктних взаємин як явища в цілому.
   Таким чином, процес логічного аналізу основних понять складається з двох етапів:
   - виявлення головних сторін предмета вивчення найбільш повним і точним визначенням його сутності;
   - виявлення сукупності підлеглих понять, на які “розкладається” основне поняття.
   Підготовчий системний аналіз об'єкта вивчення на даному етапі розробки програми, який тісно пов'язаний з попереднім, полягає в тому, що конфліктолог повинен крім логічного аналізу основних понять здійснити підготовчий системно-структурний, системно-функціональний, системно-генетичний і системно-інформаційний аналіз об'єкта дослідження.
   Висування робочих гіпотез. “Гіпотеза — це система умовиводів, за допомогою якої на основі низки факторів робиться висновок про існування об'єкта, зв'язку чи причини явища, причому цей висновок не можна вважати абсолютно достовірним”. Попереднє висування гіпотез може визначити внутрішню логіку всього процесу вивчення. Грамотно сформульовані гіпотези підказують правильний вибір об'єкта аналізу, підвищують його оперативність, визначають загальні методики, які доцільно використовувати. Дослідження, проведене без достатньо оброблених гіпотез, зазвичай малоефективне, оскільки конфліктолог у цьому разі не має чіткого уявлення про те, які конкретно зв'язки він хоче установити. Виявити важливі зв'язки і відносини тут допомагає тільки випадок.
   Разом з тим важливо, щоб при усій своїй чіткості гіпотези не стримували думки конфліктолога, заздалегідь не визначали підсумкові результати його роботи. їх формулюють однозначно, уникаючи розпливчастих понять.
   Визначення завдань дослідження конфліктів містить у собі пошук відповідей на його основні питання: які шляхи і засоби вирішення проблеми? Які цілі досягаються на проміжних етапах аналізу?
   Складання принципового (стратегічного) плану вивчення необхідне для ефективної роботи на наступних після складання програми етапах. Уже на початку вивчення важливо уявляти весь хід його до одержання кінцевого результату хоча б у загальних рисах. У процесі попереднього планування можна виявити проблеми, які легко вирішити на початку дослідження, але важко чи взагалі неможливо в його процесі.
   Окреслення основних процедур збору і обробки первинних даних покликане вирішити практично ті ж завдання, що і попереднє планування. Відмінність полягає в тому, що тут попередньо планується порядок збору й аналізу первинної конфліктологічної інформації.
   Це важливо для визначення вибірки і розробки методики конкретного дослідження.
   Навіть та порівняно коротка характеристика програми, яку ми розглянемо, показує, що її складання — складна і відповідальна справа. Практика показує, що на розробку програми іде набагато більше часу, ніж на проведення самого дослідження. Однак шкодувати сил на це не варто, тому що ретельно продумана програма дослідження — неодмінна умова здійснення його на високому науковому рівні.
   Після розробки програми вивчення конфліктної взаємодії і визначення емпіричних об'єктів дослідження (вибірки) конфліктолог приступає до розробки методики проведення конкретного дослідження, що базується на знанні й умінні застосовувати на практиці методи конфліктології.

Висновки

   1. У період формування конфліктології вирішальний вплив на якість її розвитку роблять характер і рівень вирішення методологічних та методичних проблем. Загальнонауковими принципами дослідження конфліктів є принципи: розвитку; загального зв'язку; дотримання вимог основних законів і категорій діалектики; єдності теорії, експерименту і практики в процесі пізнання; системного підходу, конкретно-історичного підходу; об'єктивності.
   2. Методологічними принципами самої конфліктології виступають принципи: міждисциплінарності; наступності; еволюціонізму; особистісного підходу.
   3. Системний підхід орієнтує конфліктолога на дослідження конфлікту як складної, ієрархічно організованої, багаторівневої, цілісної системи, що безупинно розвивається. Без використання системного підходу навряд чи можна дати прийнятні для практики опис, пояснення конфліктів, а також рекомендації з їх попередження і конструктивного розв'язання. Основними видами системного аналізу конфліктів є: системно-структурний, системно-функціональний, системно-генетичний і системно-інформаційний. При проведенні емпіричних досліджень реальних конфліктів добре зарекомендував себе системно-ситуаційний метод. Слабість міждисциплінарних зв'язків різних галузей конфліктології вимагає посилення міждисциплінарного підходу при вивченні конфліктів. Приведення в систему понятійних схем опису конфліктів, які розробляються у різних науках, можливе в результаті системно-змістовного аналізу конфліктної взаємодії.
   4. Універсальна понятійна система опису конфлікту включає одинадцять основних поняттєво-категоріальних груп: сутність конфлікту; типологія; структура; функції; еволюція; генезис; динаміка; інформація в конфлікті; попередження; завершення конфлікту; дослідження і діагностика.
   5. Основні етапи вивчення конфліктів: складання програми; визначення конкретного об'єкта вивчення (вибірки); розробка методик аналізу; пілотажне дослідження, доробка програми і методики; збір первинної і конфліктологічної інформації; якісна і кількісна обробка зібраних даних; аналіз і пояснення отриманих результатів; обгрунтування і формулювання висновків, практичних рекомендацій.
   6. Системоутворюючим компонентом теоретико-прикладного конфліктологічного дослідження є його програма. Від якості програми вирішальним чином залежить результативність роботи конфліктолога. Методологічний розділ програми включає: обгрунтування і формулювання проблеми дослідження; визначення об'єкта і предмета; визначення мети дослідження; складання стратегічного (принципового) плану дослідження; логічний аналіз основних понять; висування робочих гіпотез; визначення завдань. Процедурний розділ програми включає: попередній системний аналіз об'єкта вивчення; окреслення основних процедур збору й обробки первинних даних.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016