top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
Головна arrow Психологія arrow Конфліктологія (М.В.Примуш) arrow § 2.3. Соціологія конфлікту і його філософський аналіз
top_right_2
top_left_3
top_right_3
§ 2.3. Соціологія конфлікту і його філософський аналіз

§ 2.3. Соціологія конфлікту і його філософський аналіз

   Піонерами вітчизняної науки у вивченні конфлікту разом із правознавцями є соціологи. У 1924-1929 pp. вони активно вивчали трудові конфлікти в умовах непу. Першою роботою з'явилася брошура П. О. Гриффіна і М.І. Могилевського “Трудові конфлікти і порядок їхнього розв'язання”. Розмаїтість соціальних протиріч цього періоду визначила різноманіття форм їхнього розв'язання. Однією з них виступав конфлікт. Це були страйки, селянські повстання, бунти, погроми й інші форми боротьби за свої права. Соціологами вивчалися переважно страйки і трудові суперечки. Статистичні матеріали з трудових конфліктів, які існували в 20-ті роки, були відкриті для всього управлінського персоналу. Це дозволяло аналізувати процеси, що відбувалися в сфері праці, і вживати своєчасних заходів із розв'язання протиріч.
   З 1930 р. соціологічні дослідження трудових конфліктів і суперечок припиняються. Після того як XVIII з'їзд партії в 1939 р. зробив висновок про соціально-політичну єдність радянського суспільства, його розвиток став розглядатися як безконфліктний.
   До проблеми конфлікту соціологи повернулися в другій половині 60-х років. Однак опублікованих робіт було мало. У період 1973-1981 pp. спостерігається підвищення інтересу соціологів до вивчення конфліктів у трудових колективах. У наступні роки (1982-1988 pp.) кількість робіт, що видавалися, зменшилася: щорічно в середньому по 5 публікацій. З 1989 р. соціологи активно розробляють проблему конфлікту, щорічно видаються десятки робіт: тільки в 1993 р. було опубліковано 70 робіт.
   Дослідження йдуть за декількома напрямками, основні з них:
   1. Конфлікти на виробництві, у трудових колективах.
   2. Етнічні конфлікти.
   3. Критичний аналіз “соціології конфлікту”, яка розвивається на Заході:
   а) критика соціологічних теорій “конфлікту поколінь”;
   б) критика теорій розв'язання трудових конфліктів у капіталістичному суспільстві.
   4. Соціологічні аспекти міжнародних конфліктів.
   5. Роль конфлікту в сімейно-шлюбних відносинах.
   6. Конфлікти і злочинність у суспільстві.
   Може здаватися дивним, що проблема конфлікту не є однією з розроблених у філософії. Однак при уважному розгляді такий стан речей виявляється закономірним. Традиційно радянськими філософами досліджувалася проблема протиріччя. Вважалося, що в соціалістичному суспільстві є тільки неантагоністичні протиріччя. Така форма їхнього розв'язання, як конфлікт, — явище рідкісне і звичайно має місце у вигляді внутрішньособистісного чи міжособистісного конфліктів, іноді у вигляді конфлікту “особистість — група”. У роботах, присвячених протиріччям, категорія конфлікту або взагалі не згадується, або її розкриттю приділено усього кілька сторінок.
   Філософія — мабуть, єдина наука, де першою публікацією з проблеми конфлікту є дисертація. Ця робота виконана І. Ф. Смоляніновим у 1951 р. Потім до 1960 р. публікації відсутні.
   На початку 60-х років з'являються роботи, присвячені філософському аналізу конфлікту. У цей період найбільш повно підходи філософів до проблеми конфлікту викладені у виступі Г. М. Штракса на нараді завідувачів кафедр суспільних наук ВНЗ РСФСР у 1960 р. Його ідеї протягом майже тридцяти років були основою вивчення конфлікту у філософії. Конфлікт трактувався як мікросоціальне явище, характерне для деяких конфліктних ситуацій, які виникають між окремими особистостями чи усередині колективу. Причини конфліктів ототожнювалися з відхиленнями від “нормального” ходу розвитку, з пережитками минулого.
   З 60-х до початку 80-х років для філософії було характерне скоріше епізодичне звертання до проблеми конфлікту. У 1966, 1967, 1970, 1972, 1975 pp. було опубліковано по одній роботі, а в 1963,1971, 1980 pp. роботи не видавалися.
   Вивчення конфлікту у філософії йде за наступними напрямками.
   1. Моральний конфлікт у сучасному суспільстві. Це найбільш розроблений напрямок представлений роботами загального змісту і у конкретних областях людської діяльності:
   - моральні конфлікти в педагогічному процесі;
   - причини моральних конфліктів у трудових колективах;
   - моральні конфлікти у військових колективах;
   - професійно-моральні конфлікти.
   2. Методологічні аспекти етнічних конфліктів. У зв'язку з виникненням і загостренням міжнаціональних протиріч і конфліктів на території колишнього СРСР активно розробляються в останні десять років.
   3. Художній конфлікт як естетична категорія. У роботах цього напрямку основна увага приділяється виявленню естетичної природи художнього конфлікту, розкриттю протиріччя в діалектичному розвитку процесу художнього мислення.
   4. Критика сучасних поглядів західних філософів на соціальні конфлікти в умовах капіталістичного суспільства.
   5. Розробка власне філософської концепції соціального конфлікту. Це найбільш перспективний напрямок з погляду наукового і практичного інтересу. Незважаючи на наявні тут дослідження, за визнанням самих філософів, у даному напрямку вироблені поки тільки загальні підходи і принципи.

Висновки

   1. Військова наука в конфліктології представлена найменшою кількістю робіт, а перша публікація з проблеми конфлікту з'явилася в 1988р. Мистецтвознавчий аналіз передбачає “вторинне” відображення конфлікту, тобто вивчення описів конфліктних явищ у творах культури і мистецтва. Історики звичайно вивчають фактологічний аспект виникнення і розвитку міждержавних конфліктів, а також конфліктів між великими соціальними групами. Математичні дослідження конфлікту зосереджені на створенні математичних моделей конфліктної взаємодії опонентів при дотриманні умови строгої формалізації параметрів і перемінних. Об'єктом аналізу педагогів є в основному конфлікти в області освіти і сімейні. Політологічний аналіз конфліктів інтенсивно відбувається в останні 10 років. Це пов'язано зі зростанням конфліктності соціуму на пострадянському просторі і бурхливому розвитку політології в цілому.
   2. Правознавці одними з перших приступили до вивчення конфліктів, і сьогодні активно розвивається галузь конфліктології — юридична конфліктологія. Психологія відіграє провідну роль серед наукових галузей, що вивчають конфлікт. Знання, отримані психологами, складають основу як теоретичних, так і практичних розділів конфліктології. Значно розширюють уявлення про конфлікт результати досліджень агресії і конкуренції у тваринному світі, сформовані соціобіологами.
   3. Піонерами вітчизняної науки у вивченні конфлікту є соціологи. За кількістю публікацій соціологія займає друге місце після психології. Як правило, вивчаються конфлікти різного рівня — від міжособистісних до міжнародних. У філософії основні дослідження конфлікту пов'язані з виявленням закономірностей розвитку даного феномена, а також співвідношення категорій “протиріччя” і “конфлікт”.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2020