Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Культура. Наука. Освіта. arrow СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ І ПІДГОТОВКА ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ
09.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ І ПІДГОТОВКА ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ

СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ І ПІДГОТОВКА ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ

   Формування статевої культури особистості, підготовка її до свідомої реалізації тендерних ролей (статево зумовлених соціальних стандартів поведінки) є одним зі стрижневих аспектів статевого виховання.
   Статеве виховання — складова загального процесу виховної роботи, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді та оволодіння нормами взаємин із представниками протилежної статі, а також правильне ставлення до проблем статі.
   Особливості статевого виховання у сучасній школі зумовлені такими чинниками:
   — прискорений статевий розвиток дітей;
   — низький рівень інформованості неповнолітніх про статеве життя;
   — статева розпуста певної частини неповнолітніх, дитяча проституція та злочинність на статевому ґрунті;
   — негативний вплив на дитячу психіку порнографії, вульгарної інформації.
   Усе це спотворює погляди багатьох молодих людей на сім'ю, виконання родинних обов'язків і є однією з причин великої кількості розлучень.
   У статевому виховані передусім необхідно враховувати вікові особливості особистості. Так, у молодшому шкільному віці відбувається усвідомлення своєї статевої належності, закладаються психологічні основи сексуальності: сором'язливість чи зухвалість, різкість чи м'якість, доброзичливість чи злостивість тощо. У цьому віці діти активно засвоюють принципи спілкування людей різної статі, цікавляться питаннями материнства.
   У підлітковому віці, з початком статевого дозрівання, зростає інтерес до протилежної статі, збільшується статевий потяг, стає актуальною інформація сексуального змісту. Поява вторинних статевих ознак у представників обох статей дає їм змогу відчути себе чоловіками і жінками. Статеве дозрівання супроводжується формуванням чоловічої і жіночої психології, еротичними уявленнями, думками. Підліток цікавиться книгами, кінофільмами про кохання, розмовами дорослих на інтимні теми.
   У юнацькому віці особистість досягає фізичної зрілості, остаточно формується її статева система. Завершуються первинна соціалізація, громадське становлення особистості й соціальне самовизначення, набуття духовних цінностей, починається активне входження в суспільне життя.
   Завдання і зміст статевого виховання. У процесі статевого виховання педагоги повинні зосереджувати свою увагу на вирішенні таких морально-психологічних питань, які сприяли б формуванню правильних стосунків між представниками обох статей, попереджували б статеву розпусту, закладали б основи міцної сім'ї в майбутньому.
   Передусім важливо виховувати в учнів повагу до своєї особи, чоловічу та жіночу гідність. Із цього приводу В. Сухомлинський стверджував, що хлопці повинні отримати “чоловіче виховання” (загартуватися, бути готовими до важких робіт, допомоги старшим і дівчатам). Нагадування дорослих “Ти чоловік” сприяє вихованню лицарського ставлення до дівчини. У свою чергу, дівчата мають отримати “жіноче виховання”. При цьому суворість дівчини, її вимогливість і нетерпиме ставлення до зла й несправедливості, прагнення бути яскравою, незалежною особистістю є засобами виховання в юнаків якостей справжнього чоловіка.
   Поряд із вихованням чоловічої та жіночої гідності у молодих людей слід формувати повагу до протилежної статі. Особливо це стосується юнаків, які мають бачити у дівчині подругу, майбутню дружину, матір своїх дітей, а не лише біологічно протилежну стать. Самоповага і повага до протилежної статі є тим моральним приписом, який регулює стосунки між статями. Щодо цього пильної уваги потребує підлітковий вік, коли виникає невідповідність між ступенями статевої зрілості дівчат і хлопців.
   Виняткове значення у статевому вихованні має формування у підлітків таких моральних якостей, як сором'язливість, совість, скромність, що сприяють гармонізуванню стосунків, попередженню статевої розпусти.
   Особливе місце у статевому вихованні повинно зайняти формування у юнаків та дівчат почуття відповідальності за свої дії в статевій сфері. Слід домагатися усвідомлення ними того, що статеві зв'язки без справжнього почуття є вульгаризацією статевих бажань, позбавляють людину змоги пережити високе і прекрасне почуття, зіштовхують її на шлях примітивізації стосунків. Підліток має зрозуміти, що легковажне статеве життя може стати причиною трагедії майбутньої сім'ї, яку особливо болісно переживають діти.
   Нагальною проблемою, яку має вирішувати статеве виховання юнаків і дівчат, є стрімке поширення у світі СНІДу. Молоді люди повинні знати про ризик зараження цією хворобою під час статевих стосунків; через біологічні препарати, взяті у вірусоносія; дитини від зараженої матері. Вони мають знати і те, як саме розгортається процес хвороби, її симптоми і наслідки. Лікування СНІДу є надто складною проблемою, оскільки поки що не знайдено засобів, які б повністю знищували вірус в організмі людини.
   Готуючи учнівську і студентську молодь до сімейного життя, важливо прищепити їй уміння обрати собі друга (партнера) на все життя, налагоджувати взаємні стосунки, робити один одному поступки, не перетворювати дрібні непорозуміння на сімейні конфлікти; вести домашнє господарство, розподіляти між собою обов'язки і розпоряджатися бюджетом; виховувати дітей і т. д. Ці знання та вміння необхідно здобути у процесі загальносоціальної, моральної, психологічної, правової, господарсько-економічної та естетичної підготовки до сімейного життя.
   Загальносоціальна підготовка передбачає формування почуття відповідальності за створення сім'ї, здатності складати і реалізувати свої життєві плани, вести здоровий спосіб життя, піклуватися про виховання дітей у сім'ї.
   Моральна підготовка полягає у формуванні рис сім'янина, ознайомленні з моральними засадами подружнього життя, культурою та етикою взаємин у сім'ї.
   Психологічна підготовка спрямована на прищеплення необхідних для сімейних стосунків психологічних рис, емоційної гнучкості, поблажливості, адаптивності, готовності долати конфліктні ситуації. До неї входить навчання прийомам саморегуляції, зняття стресів, самоконтролю та самокорекції поведінки.
   Правова підготовка має своєю метою ознайомлення з основними нормами сімейного права.
   Господарсько-економічна підготовка передбачає формування готовності та здатності вести домашнє господарство, навичок ощадливості, уміння планувати сімейний бюджет.
   Естетична підготовка спрямована на формування уявлень про естетичну культуру сім'ї і статевих стосунків, естетику побуту й бажання вносити в нього прекрасне та ін.
   У процесі підготовки до сімейного життя необхідно вчитися запобігати виникненню кризових ситуацій у сім'ї, особливо на початку подружнього життя. Діти повинні знати, що найчастіше причинами сімейних сварок є: незадоволена потреба рівності; неадекватна самооцінка; незадоволена потреба у спілкуванні; несумісність партнерів; недоліки у вихованні; особливості моральних цінностей сім'ї (споживацтво, егоїзм, надмірна критичність); нерівномірний розподіл обов'язків; незадоволені матеріальні потреби; порушення сімейної етики, основними проявами якого є зрада, ревнощі; незадоволені сексуальні потреби; різні погляди на виховання дітей; несправедливе ставлення до родичів партнера.
   Умови ефективності статевого виховання. Статеве виховання не можна розглядати як ситуативний процес, упущення в якому можна безболісно компенсувати в майбутньому. Насправді — це системна, копітка, цілеспрямована, надто делікатна робота, яку необхідно починати на ранніх етапах розвитку особистості, вносячи з часом необхідні корективи, збагачуючи її форми і методи. Ефективність статевого виховання залежить від дотримання таких загальних умов:
   — початок статевого виховання дітей з дошкільного віку, щоб запобігти формуванню в них викривлених і вульгаризованих уявлень про статеві стосунки між людьми;
   — обов'язкове врахування умов сімейного виховання, особистий приклад батьків;
   — диференціація змісту, засобів, напрямів виховних впливів на хлопців і дівчат;
   — використання реальних прикладів вірного кохання і подружнього життя без зловживання ілюстраціями з творів мистецтва, щоб в учнів не склалося враження, що справжнє кохання, взаємоповага між чоловіком і жінкою, вірність існують тільки в літературі чи в кіно;
   — дотримання принципу, за яким готувати учнів до сімейного життя можуть успішно лише компетентні вихователі, чиї життєві принципи не розходяться з декларованими, яким діти довіряють і яких поважають.
   Практичне здійснення статевого виховання межує з проблемою обізнаності, відвертості, міри, такту педагога, потребує довірливої атмосфери у класі, аудиторії, у стосунках педагога й учня, не терпить вульгарності, нарочитої скромності, оскільки в епіцентрі його — мотиви високого кохання і буденних обов'язків людини.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016